Про митну справу в Україні
Закон України від 25.06.19911262-XII
Документ 1262-XII, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.01.2004, підстава - 92-IV

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втрачає чинність з 01.01.2004 року на підставі Кодексу
N 92-IV ( 92-15 ) від 11.07.2002, ВВР, 2002, N 38-39, ст.288 )
Про митну справу в Україні

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 44, ст.575 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 1263-XII ( 1263-12 ) від 25.06.91, ВВР, 1991, N 44, ст.576 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3892-XII ( 3892-12 ) від 28.01.94, ВВР, 1994, N 20, ст.116
N 1480-III ( 1480-14 ) від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.109 )

( У назві та тексті Закону слова "Українська РСР"
і "Державний комітет митного контролю" у всіх відмінках
замінено відповідно словами "Україна" і "Державний
митний комітет" у відповідних відмінках згідно із
Законом N 3892-XII ( 3892-12 ) від 28.01.94 )

Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
визначає правові основи організації митної справи в Україні,
орієнтованої на формування спільного ринкового простору і митних
союзів з іншими державами. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законами N 3892-XII
( 3892-12 ) від 28.01.93, N 1480-III ( 1480-14 ) від 22.02.2000 )
Стаття 1. Митна справа
Україна як суверенна держава самостійно створює власну
митну систему і здійснює митну справу. Митна справа є складовою
частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності
України. Митна справа в Україні включає в себе встановлення порядку
та організацію переміщення через митний кордон України товарів і
предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та
інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні. При здійсненні митної справи Україна дотримує
визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування
товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів,
митної інформації, інших загальноприйнятих міжнародною практикою
норм та стандартів. Україна бере участь у міжнародному співробітництві з
питань митної справи.
Стаття 2. Митна територія і митний кордон
Територія України становить єдину митну територію, в
межах якої Україна має виключну юрисдикцію щодо митної
справи. Межі митної території України вважаються митним
кордоном України. Митний кордон України співпадає
з державним кордоном України, за винятком випадків,
передбачених частинами третьою і четвертою цієї статті. Митна територія України включає також території
штучних островів та споруд, що створюються в економічній зоні
України, над якими Україна має виключну юрисдикцію
стосовно митної справи. Відповідно до законів України на території
України можуть створюватися вільні митні зони, стосовно
яких закони України, що регулюють митну справу,
застосовуються з винятками, визначеними законодавчими актами
України. Межі таких територій становлять складову митного
кордону України.
Стаття 3. Спільні митні зони і митні союзи
Спільні митні зони і митні союзи з іншими державами
створюються Україною на підставі договорів. ( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3892-XII
( 3892-12 ) від 28.01.94 )
Стаття 4. Керівництво митною справою
Засади митної справи визначаються виключно законом. Кабінет
Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної
справи. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на
Державну митну службу України, яка є центральним органом
виконавчої влади зі спеціальним статусом. Положення про Державну
митну службу України затверджується Президентом України. ( Стаття 4 в редакції Закону N 1480-III ( 1480-14 ) від
22.02.2000 )
Стаття 5. Митні органи
Митні органи України безпосередньо здійснюють митну справу. Систему митних органів України складають: Державна митна служба України; регіональні митниці; митниці; спеціалізовані митні управління та організації; установи і навчальні заклади. Митні органи України, їх автомобільний транспорт, морські,
річкові та повітряні судна мають розпізнавальний знак і прапор.
Опис прапора і розпізнавального знака затверджується Верховною
Радою України. Створення, реорганізація та ліквідація митниць,
спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і
навчальних закладів здійснюється Державною митною службою України
за погодженням з Міністерством фінансів України. Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з
органами державної влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
установи, організації та громадяни не мають права втручатися в
службову діяльність митних органів України, крім випадків,
передбачених законами України. ( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3892-XII
( 3892-12 ) від 28.01.94, в редакції Закону N 1480-III ( 1480-14 )
від 22.02.2000 )
Стаття 6. Компетенція митних органів України
Законодавством України встановлюється компетенція
митних органів України щодо виконання таких функцій: а) захисту економічних інтересів України; б) контролю за додержанням законодавства України про
митну справу; в) забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з
міжнародних договорів України стосовно митної справи; г) використання засобів митно-тарифного та позатарифного
регулювання при переміщенні через митний кордон України
товарів та інших предметів; д) митного оформлення та оподаткування товарів та інших
предметів, що переміщуються через митний кордон України; е) комплексного контролю разом з Національним банком України
за валютними операціями; є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів
товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків
державних інтересів на зовнішньому ринку з участю Міністерства
зовнішньоекономічних зв'язків України; ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та
товаро- і пасажиропотоку через митний кордон України; з) боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних
правил; и) співробітництва з митними та іншими органами зарубіжних
країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної
справи; ( Пункт "и" статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3892-XII ( 3892-12 ) від 28.01.94 ) і) ведення митної статистики.
Стаття 7. Посадові особи митних органів України
Посадовими особами митних органів України можуть бути
тільки громадяни України. Посадовим особам митних органів України присвоюються
спеціальні звання, які встановлюються законами України. Посадові особи митних органів України, які вчинили
неправомірні дії при виконанні службових обов'язків, несуть
відповідальність згідно із законами України. Шкода, заподіяна фізичним і юридичним особам неправомірними
діями посадових осіб митних органів при виконанні такими особами
службових обов'язків, відшкодовується на загальних підставах.
Стаття 8. Переміщення через митний кордон
України товарів та інших предметів
Товари та інші предмети переміщуються через митний кордон
України під митним контролем. Переміщення через митний
кордон України товарів та інших предметів підлягає митному
оформленню.
Стаття 9. Мита і митні збори
Обкладення митом товарів та інших предметів, які
переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно
до Закону України "Про митний тариф". Ставки митних зборів визначаються Кабінетом Міністрів
України на підставі Митного кодексу України ( 1970-12 ). Мита і митні збори належать Україні, якщо інше не
випливає з її договорів.
Стаття 10. Митне законодавство
Митна справа в Україні регулюється цим Законом, Законом
України про зовнішньоекономічну діяльність України ( 959-12 ),
Митним кодексом України ( 1970-12 ), Законом України "Про митний
тариф", іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно
до цього Закону.
Стаття 11. Міжнародні договори України
Україна дотримує зобов'язань, що випливають з її
міжнародних договорів. Якщо міжнародним договором України
встановлено інші правила, ніж ті, які містяться в цьому Законі та
інших законодавчих актах України про митну справу, то
застосовуються правила міжнародного договору.

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 25 червня 1991 року
N 1262-XII



вгору