Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-200 [...]
Держбуд України (з 2002р.); Норми, Перелік, Правила від 18.05.2005
Документ n0007509-05, чинний, поточна редакція — Редакція від 14.06.2018, підстава v0139858-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

      ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ 
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держбуду України
18.05.2005 N 80
( v0080509-05 )
НАДАНО ЧИННОСТІ
наказом Держбуду України
28.09.2005 N 175
( v0175667-05 )
ПОГОДЖЕНО:
листом Міністерства охорони
здоров'я України
29.07.2004
N 05.03.02-07/30603,
листом Державного
департаменту пожежної
безпеки МНС України
06.07.2004 N 21/3/2234,
листом Держжитлокомунгоспу
України
13.05.2004 N 4/3-888

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди
ЖИТЛОВІ БУДИНКИ.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
ДБН В.2.2-15-2005

Чинні від 01.01.2006 р.
{ Про затвердження Зміни N 1 додатково див. Наказ
Міністерства регіонального розвитку та
будівництва
N 339 ( v0339661-08 ) від 23.07.2008 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
регіонального розвитку та будівництва
N 179 ( v0179661-09 ) від 08.05.2009 }
{ Про затвердження Зміни N 3 додатково див. Наказ
Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства
N 222 ( v0222858-12 ) від 11.05.2012 }
{ Про затвердження Зміни N 4 додатково див. Наказ
Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства
№ 139 ( v0139858-18 ) від 14.06.2018 }
Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію
житлових будинків з позначкою рівня підлоги верхнього поверху до
73,5 м (як правило, до 25 поверхів включно при висоті поверху
2,8 м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі
спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і
сімей з інвалідами та гуртожитки. При проектуванні житлових будинків вище 25 поверхів слід
керуватися відповідними індивідуальними технічними вимогами;
склад, порядок їх розроблення, погодження та затвердження
виконуються за рекомендаціями Держбуду України. Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб
- суб'єктів підприємницької діяльності на території України
незалежно від форм власності та відомчої належності. Норми не регламентують умови заселення житла різних форм
власності та володіння, а також форми володіння нежитловими
приміщеннями, розташованими у житловому будинку, які визначаються
правовими, нормативними та методичними документами, чинними на
території України. Ці Норми не поширюються на проектування інвентарних,
мобільних житлових будинків і будинків з тимчасовим проживанням. Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих
Нормах, наведений у додатку А. Терміни та визначення понять, які використовуються в цих
Нормах, наведені у додатку Б.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Проектоване житло за рівнем комфорту та соціальної
спрямованості поділяють на дві категорії: I і II (див. додаток Б).
Вимоги цих Норм поширюються на обидві категорії та враховують
заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя та
пожежної безпеки мешканців усіх категорій житла.
1.2 При реконструкції житлових будинків, крім вимог цих Норм,
слід враховувати ВСН 61, за винятком будинків - пам'яток
культурної спадщини, для яких підготовка документації на
проведення робіт з реконструкції здійснюється за завданнями
державних органів з охорони пам'яток культурної спадщини.
1.3 Проектування житлових будинків здійснюють з урахуванням
факторів, викликаних надзвичайними ситуаціями, у тому числі
пожежею. При розрахунку будинків на впливи, викликані
надзвичайними ситуаціями, слід керуватися ГОСТ 27751, ДБН В.1.1-7.
1.4 Розміщення одно- та багатоквартирних житлових будинків,
пов'язаних з ними господарських будівель, технічних будинків та
споруд на території мікрорайонів (кварталів) і садибної забудови,
розриви між ними визначаються проектами забудови і виконуються
згідно з вимогами ДБН Б 2.4-1, ДБН 360 і ДержСанПіН 173
( z0379-96 ).
1.5 У випадку розміщення в першому поверсі багатоквартирних
житлових будинків вбудованих нежитлових приміщень масового
відвідування (магазини, адміністративні приміщення тощо) підходи і
під'їзди до них не повинні перешкоджати під'їзду до кожного входу
житлового будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки
комунальних служб.
1.6 Порядок підрахунку площі квартири у житловому будинку і
гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі
забудови, будівельного об'єму, поверховості житлового будинку та
перелік обов'язкових техніко-економічних показників наведений у
додатку В.
2 АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
Формування об'ємно-планувальної та конструктивної структури
будинків
2.1 Поверховість і протяжність житлових будинків визначається
проектним рішенням на підставі АПЗ.
2.2 Квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей
з інвалідами слід проектувати не вище п'яти поверхів. В інших
типах житлових будинків квартири для сімей з інвалідами слід
розміщувати в перших поверхах. При проектуванні спеціалізованих
житлових будинків для інвалідів і осіб похилого віку, квартир для
сімей з інвалідами слід також керуватися вимогами ВСН 62 і ДБН
363.
2.3 При проектуванні протяжних окремо розташованих будинків і
периметральної забудови кварталу в них повинні бути передбачені
наскрізні проїзди для автотранспорту відповідно до вимог ДБН 360.
Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м, висота - не менше
4,25 м. У цих будинках повинні передбачатися також наскрізні
проходи на відстані не більше 100 м.
2.4 При проектуванні малоповерхової високощільної забудови із
внутрішнім двориком, у який виходить вісім і більше квартир, до
нього повинен бути передбачений в'їзд із параметрами, аналогічними
зазначеним у 2.3.
2.5 Розміщення житлових приміщень у цокольних, підвальних і
підземних поверхах житлових будинків не допускається.
2.6 При розробленні конструктивного рішення житлових
будинків, що зводяться у звичайних умовах будівництва, слід
керуватися ДБН В.1.1-7, СНиП 2.01.01, СНиП 2.01.07, СНиП 2.02.01,
СНиП 2.03.01, СНиП II-22, СНиП II-23, СНиП II-25. В особливих
умовах будівництва (сейсмічні райони, просідаючі ґрунти,
підроблювані території тощо) необхідно додатково керуватися
СНиП 2.02.03, СНиП II-7, ДБН В.1.1-3, ДБН В.1.1-5.
2.7 Огороджувальні конструкції житлових будинків слід
проектувати із застосуванням матеріалів, що задовольняють вимоги
енергозбереження (див. 6.1) і пожежної безпеки згідно з
ДБН В.1.1-7.
2.8 Конструктивна система житлових будинків повинна бути
запроектована так, щоб забезпечити її загальну стійкість при
аварійних ненормованих локальних руйнівних навантаженнях на окремі
несучі конструкції, як мінімум на час, необхідний для евакуації
людей (вибухи різного типу, пожежі, падіння важких предметів,
наїзди важкого транспорту тощо). Вимоги до окремих елементів будинків
2.9 Висота житлових поверхів від підлоги до підлоги у
житлових будинках повинна бути не менше 2,8 м. Висота житлових
приміщень від підлоги до стелі - не менше 2,5 м. У районах із
середньомісячною температурою липня 21 град. C і більше висоту
житлових поверхів необхідно приймати не менше 3,0 м, а висоту
житлових приміщень - не менше 2,7 м. Висоту внутрішньоквартирних
коридорів, санвузлів та інших підсобних приміщень допускається
знижувати до 2,1 м.
2.10 Ширина коридору в житлових будинках між сходами чи
торцем коридору і сходами повинна бути не менше: при довжині
коридору до 40 м - 1,6 м, понад 40 м - 1,8 м. Ширина галереї
повинна бути не меншою 1,6 м. При цьому вимоги 5.28 ДБН В.1.1-7 на
житлові будинки не поширюються.
2.11 Сходові клітки багатоквартирних житлових будинків, за
винятком сходових кліток типів СК2 і Н4, повинні розташовуватися
всередині будинку біля зовнішніх стін. Вибір типу позаквартирних евакуаційних сходових кліток
провадиться згідно з вимогами розділу 4 цих Норм з урахуванням
ДБН В.1.1-7.
2.12 Кількість підйомів в одному сходовому марші або на
перепаді рівнів повинна бути не менше трьох і не більше 18.
Найменша ширина маршу в секційних, коридорних і галерейних
будинках 1,05...1,2 м; найбільший уклон маршів у секційних
двоповерхових житлових будинках - 1:1,5; триповерхових і більше, а
також коридорних і галерейних житлових будинках - 1:1,75. Марші
сходів, що ведуть у підвальні та цокольні поверхи, використовувані
з технічною метою, допускаються шириною 0,9 м, а їх уклон - не
більше 1:1,25. Примітка 1. Ширина сходового маршу визначається як відстань
між стіною і його огорожею або між його огорожами. Така ширина не
повинна перевищувати довжину проступів. Примітка 2. Ширина сходової площадки повинна бути не меншою
від ширини маршу. Примітка 3. При реконструкції будинків допускається
збереження існуючих уклону і ширини сходових маршів і площадок. В одноквартирних, двоквартирних і зблокованих житлових
будинках заввишки до трьох поверхів ширина маршу внутрішніх сходів
повинна бути не менше 0,9 м, а найбільший його уклон - 1:1,25.
2.13 При усіх зовнішніх входах до житлових будинків слід
передбачати тамбури глибиною не менше 1,4 м. При входах до
багатоквартирних будинків допускається передбачати приміщення із
санвузлом для чергового персоналу (консьєржа/консьєржки), комору
для зберігання прибирального інвентарю. Зазначені вище приміщення
(крім тамбурів) повинні розташовуватися поза сходовими клітками.
Розміщення спальних місць у приміщенні чергового персоналу
(консьєржа/консьєржки) не допускається. Вхідні двері до будинків повинні обладнуватися кодовими
замками, якщо згідно з 5.46 не передбачено обладнання їх
замково-переговорними пристроями з дистанційним керуванням.
2.14 Вхід до одноквартирного житлового будинку може
влаштовуватися через засклену веранду. При цьому для входу в
житлове приміщення повинно бути не менше трьох дверей (у IVВ
кліматичній зоні - двох дверей). Допускається влаштування
подвійних дверей, а також розміщення головного входу до
одноквартирного житлового будинку у цокольному поверсі. При цьому
передпокій із сходинками має бути опалюваним.
2.15 Приміщення електрощитової влаштовується згідно з
вимогами ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32 ( v0272203-01 ). У
багатоповерхових житлових будинках електрощитові розміщують, як
правило, на першому поверсі з виходом із неї безпосередньо назовні
або у поповерховий позаквартирний коридор (хол). Не допускається розміщення електрощитової суміжно з житловими
приміщеннями, під і над ними. Допускається передбачати
електрощитову в підземному поверсі поблизу входу за умови
унеможливлення її затоплення та з влаштуванням шумоізоляції
огороджувальних конструкцій.
2.16 Позначка підлоги приміщень при вході до будинку повинна
бути вище позначки тротуару перед входом не менше ніж на 0,15 м.
Позначку низу віконних прорізів приміщень квартир перших поверхів
(за винятком квартир з виходом на приквартирну ділянку), як
правило, приймають не нижче за 1,8 м від планувальної позначки
землі. Вхідні сходи мають дублюватися пандусами для пересування
дитячих та інвалідних колясок.
2.17 Дахи слід проектувати з організованим водостоком згідно
з ДБН В 2.6-14. Допускається передбачати неорганізований водостік
з дахів одно-, двоповерхових будинків за умови влаштування
козирків над входами. В разі організації зовнішнього водостоку
повинні бути передбачені заходи, які виключають утворення і
падіння полою.
2.18 На дахах житлових будинків слід передбачати огорожу
згідно з 6.13 ДБН В.1.1-7 і ГОСТ 25772. Застосування безгорищних
дахів (суміщених покриттів) допускається у покриттях мансард,
терас у житлових будинках терасного типу та квартирних будинків з
квартирами у двох рівнях на верхніх поверхах. Технічні рішення
суміщених покриттів слід передбачати згідно з ДБН В.2.6-14.
2.19 Для будинків з умовною висотою вище 26,5 м (як правило,
вище дев'яти поверхів) повинні бути передбачені, а для будинків з
умовною висотою вище 13,5 м (як правило, вище п'яти поверхів)
рекомендується передбачати конструктивні заходи для кріплення
колисок і підвісного риштування при проведенні ремонту фасадів.
2.20 При розробленні об'ємно-планувальних рішень слід
враховувати вимоги щодо забезпечення доступу персоналу до всіх
елементів конструкцій та обладнання для їх періодичного огляду та
обслуговування. Квартири. Рівень їх комфорту і параметри
2.21 Одноквартирний (односімейний) житловий будинок і
квартиру у багатоквартирному житловому будинку слід проектувати,
виходячи з умови їх заселення однією сім'єю.
2.22 У квартирах повинні бути передбачені такі приміщення:
житлові кімнати і підсобні приміщення - кухня, передпокій,
санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори,
антресолі, літні приміщення тощо. Типи квартир за кількістю житлових кімнат і їх площі у
житлових будинках II категорії слід приймати за таблицею 1.
Таблиця 1 - Типи квартир і їх площі залежно від кількості
житлових кімнат
------------------------------------------------------------------ | | Кількість житлових кімнат | | |----------------------------------------| | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |-----------------------+-------+-------+-------+-------+--------| |Нижня і верхня межа |30 - 40|48 - 58|60 - 70|74 - 85|92 - 98 | |площі квартир, кв.м | | | | | | |----------------------------------------------------------------| |Примітка 1. Площі квартир дано без урахування площі літніх | |приміщень. | |Примітка 2. Площі квартир одноквартирних і зблокованих будинків | |можуть бути збільшені на 5%. | |Примітка 3. З метою уніфікації конструктивно-планувальних рішень| |багатоквартирних будинків допускається збільшувати площу окремих| |типів квартир на 5%. | ------------------------------------------------------------------
2.23 Рівень комфорту і склад приміщень квартир і
одноквартирних будинків у будівлях житла І категорії визначається
завданням на проектування, при цьому нижня межа площі квартир
повинна бути не нижче від відповідних показників квартир,
наведених у таблиці 1.
2.24 Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна
бути не меншою 15 кв.м, в інших квартирах - не менше 17 кв.м.
Мінімальна площа спальні на одну особу - 10 кв.м, на дві -
14 кв.м. Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі - 7 кв.м,
у дво- та більше кімнатних - 8 кв.м. Мінімальна площа робочої
кімнати або кабінету - 10 кв.м.
2.25 Житлові кімнати в квартирах II категорії не можуть бути
прохідними, за винятком чотирьох-, п'ятикімнатних, у яких через
загальну кімнату може передбачатись вхід до однієї зі спалень або
робочої кімнати (кабінету).
2.26 В однокімнатних квартирах замість кухонь допускається
передбачати кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами та
влаштування в них примусової вентиляції.
2.27 В однокімнатних квартирах допускається суміщений
санвузол (ванна, умивальник, унітаз). У дво-, трикімнатних
квартирах обох категорій слід передбачати роздільні санвузли
(ванна з умивальником і вбиральня з унітазом та умивальником). У
квартирах, де чотири і більше кімнат, повинно бути не менше двох
суміщених санвузлів, кожен з яких має бути обладнаний унітазом
(вбиральня з умивальником та унітазом і ванна кімната з ванною,
умивальником та унітазом). Мінімальні розміри площі санвузлів: - суміщений санвузол (обладнаний ванною, умивальником,
унітазом, місцем для пральної машини) - 3,8 м; - ванна кімната (обладнана ванною, умивальником, місцем для
пральної машини) - 3,3 кв.м; - туалет (вбиральня, обладнана унітазом і умивальником) -
1,5 кв.м; - туалет (вбиральня, обладнана унітазом без умивальника) -
1,2 кв.м.
2.28 Не допускається розміщення вбиральні та ванної (або
душової) над житловими кімнатами і кухнями. Ці приміщення
допускається розміщувати над кухнею квартир, розташованих у двох
рівнях. Не допускається кріплення приладів і трубопроводів
безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують
житлові кімнати.
2.29 У сільських населених пунктах допускається будівництво
житлових будинків до двох поверхів (не рахуючи цокольного) з
неканалізованими вбиральнями типу "люфт-клозет" або біо-туалетом.
Приміщення повинно мати природне освітлення та провітрювання. У
IIВ та IIIВ кліматичних зонах неканалізовані вбиральні
допускається розміщувати в опалюваній частині житлового будинку зі
входом через тамбур-шлюз глибиною не менше 1 м. У IIIБ та IVВ
кліматичних зонах влаштування "люфт-клозетів" в опалюваній частині
житлового будинку не допускається.
2.30 Ширина підсобних приміщень квартир повинна бути не
менше: кухні - 1,8 м; передпокою - 1,5 м; коридорів, що ведуть до
житлових кімнат, - 1,1 м.
2.31 Кухні, обладнані газовими водонагрівачами, повинні бути
забезпечені припливом повітря через кватирки або заґратовані
отвори площею не менше 0,02 кв.м, які розташовують у нижній
частині дверей, біля підлоги.
2.32 Місця розташування балконів і лоджій багатоповерхових
житлових будинків визначаються проектним рішенням з урахуванням
вимог 3.3. У випадку їх засклення необхідно керуватися вимогами
3.7 і 4.10 цих Норм.
2.33 3 метою недопущення проникнення сторонніх осіб до
квартир, розташованих на першому поверсі, вікна і лоджії у них
можуть бути захищені металевими ґратами, що відчиняються
зсередини, за умови забезпечення нормованих значень коефіцієнта
природної освітленості та умов евакуації з приміщень.
2.34 Вхідні двері до квартир, а також елементи кріплення та
замикання повинні бути посиленої конструкції з ущільненнями в
притулах згідно з ДСТУ Б В.2.6-11. Вхідні двері квартир повинні
мати вогнестійкість не менше EI 30 для будинків I, II, III
ступенів вогнестійкості, не менше EI 15 - для будинків IIIа, IIIб,
IV, IVa ступенів вогнестійкості (для будинків V ступеня
вогнестійкості - не нормується). Двері квартир у відчиненому
положенні не повинні зменшувати розрахункову ширину сходових
площадок і маршів.
2.35 З кожної квартири одно-, двоповерхових окремо
розташованих і зблокованих житлових будинків рекомендується, а з
квартир першого поверху багатоповерхових житлових будинків
допускається передбачати додатковий вихід на приквартирну ділянку.
Спеціалізоване житло для осіб похилого віку, інвалідів і
гуртожитки
2.36 Спеціалізоване житло для осіб похилого віку необхідно
розташовувати у житлових будинках з обслуговуванням і
відокремлених будинках-інтернатах, що проектуються за спеціальними
нормами згідно з вимогами ДБН 363 та ВСН 62. Спеціалізоване житло для інвалідів може розташовуватися в
будинках-інтернатах, спеціалізованих житлових будинках для сімей з
інвалідами або в першому поверсі багатоквартирного житлового
будинку звичайного типу.
2.37 Одно-, двокімнатні квартири для осіб похилого віку
повинні мати загальну площу, не меншу зазначеної в таблиці 1, з
можливим збільшенням на 5%. Площа квартир для сімей з інвалідами повинна бути збільшена
на 10...12 кв.м проти показників, зазначених у таблиці 1.
2.38 У будинках із квартирами для осіб похилого віку та
інвалідів у коридорах, при вході до будинку, підході до ліфта та
сміттєпроводу не повинно бути сходинок і порогів. У цих випадках
слід передбачати пандуси шириною не менше 1,2 м з уклоном не
більше 1:20 або підйомники. Ширина позаквартирних коридорів має
бути не менше 1,8 м, дверей - не менше 0,9 м. При входах до
будинку слід передбачати тамбури глибиною не менше 1,5 м.
2.39 У квартирах для осіб похилого віку та інвалідів
влаштування лоджій або балконів обов'язкове. Їх ширина для
інвалідів повинна бути не меншою 1,5 м. У квартирах для сімей з інвалідами-колясочниками ширина
підсобних приміщень повинна бути не менше: кухні - 2,3 м при
однобічному і 2,9 м при двобічному або кутовому розміщенні
обладнання; передпокою - 1,6 м (з можливістю зберігання
крісла-коляски); внутрішньоквартирних коридорів - 1,15 м; розміри
у плані ванної кімнати або суміщеного санвузла - 2,3 м х 2,3 м,
вбиральні з умивальником - 1,6 м х 2,2 м; вбиральні без
умивальника - 1,2 м х 1,6 м.
2.40 У спеціалізованих квартирних будинках для осіб похилого
віку та інвалідів слід передбачати центри громадського,
соціального і медичного обслуговування, приміщення
адміністративно-господарського призначення та інше загальною
площею із розрахунку від 4,2 кв.м до 5,2 кв.м на одну особу,
залежно від їх місткості. Склад і площі цих приміщень визначаються
завданням на проектування.
2.41 За необхідності допускається проектувати гуртожитки для
робітників і службовців. Гуртожитки для молоді, що навчається,
повинні бути місткістю не більше 500 осіб. Комплекс гуртожитків
місткістю більше 500 осіб допускається розміщувати в студентських
містечках при великих навчальних закладах.
2.42 Житлові осередки для сімейної молоді можуть бути
передбачені у складі гуртожитків, місткість яких проектується
згідно з завданням на проектування.
2.43 Житлові кімнати гуртожитків проектують із розрахунку
заселення не більше трьох осіб при площі не менше 8 кв.м на
кожного мешканця, а для аспірантів - на одну - дві особи при площі
не менше 10 кв.м на кожну. Кімнати слід обладнувати вбудованими
шафами площею не менше 0,6 кв.м на кожного мешканця.
2.44 Житлові кімнати гуртожитків, як правило, групують з
підсобними приміщеннями (кухнями, передпокоями, санвузлами) у
житлові осередки місткістю не більше ніж на 10 осіб, а у
гуртожитках для аспірантів - не більше ніж на шість осіб.
2.45 Кухні та кухні-ніші гуртожитків слід проектувати із
розрахунку: на дві - п'ять осіб - не менше 8 кв.м, на шість осіб і
більше - за нормою площі 1,5 м на особу. В разі влаштування у
гуртожитках кухонь-ніш необхідно враховувати вимоги 2.26 та 3.4
цих Норм.
2.46 Обладнання санвузлів у гуртожитках для одинаків слід
проектувати із розрахунку один душ або ванна, один умивальник і
один унітаз не більше ніж на чотири - шість осіб, а в осередках
гуртожитків для сімейної молоді - один душ або ванна, один унітаз
і один умивальник не більше ніж на три особи.
2.47 У гуртожитках слід передбачати приміщення громадського
призначення: для культурно-масових заходів, навчальних і
спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного
і побутового обслуговування, адміністративного та господарського
призначення, які визначаються завданням на проектування. Площа
приміщень громадського призначення на одну особу повинна бути не
менше 3,0 кв.м.
2.48 Для слухачів спеціалізованих навчальних закладів і
курсів склад та площі житлових осередків і підсобних приміщень
гуртожитків визначаються завданням на проектування, але не нижче
зазначених у 2.43 - 2.47.
Нежитлові поверхи (приміщення)
2.49 Висоту приміщень громадського призначення, що
розташовуються у житлових будинках, допускається приймати такою,
що дорівнює висоті житлових приміщень, крім приміщень, у яких за
умовами розміщення обладнання повинна бути висота не менше 3 м від
підлоги до стелі.
2.50 У першому, другому і цокольному поверхах житлових
будинків допускається розміщувати приміщення: адміністративні,
магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового
обслуговування, відділень зв'язку загальною площею не більше
700 кв.м, банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік,
жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів (в разі
забезпечення вимог НРБУ ( v0062282-97 ); роздавальних пунктів
молочних кухонь, юридичних консультацій і нотаріальних контор,
загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор
житлово-експлуатаційних організацій, фізкультурно-оздоровчих
занять загальною площею до 150 кв.м, культурно-масової роботи з
населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень,
кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян
депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального
захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до
50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп
короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім
цокольного поверху).
Не допускається розміщення у житлових будинках: а) підприємств громадського харчування з кількістю місць
більше 50 (крім гуртожитку) і домових кухонь продуктивністю більше
500 обідів на день; б) пунктів приймання склотари, а також магазинів сумарною
торговельною площею більше 1000 кв.м; в) спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких
може призвести до забруднення території та повітря житлової
забудови і квартир з підвищенням понад допустимі рівні шуму,
вібрації, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання в тому
числі казино та залів ігрових автоматів; { Підпункт "в" пункту
2.50 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
регіонального розвитку та будівництва N 179 ( v0179661-09 ) від
08.05.2009 } г) спеціалізованих магазинів будівельних, мастильних та інших
товарів, експлуатація яких може призвести до забруднення території
і повітря житлової забудови, магазинів з продажу
вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів, спеціалізованих
рибних та овочевих магазинів; д) підприємств побутового обслуговування, у яких
застосовуються легкозаймисті речовини (за винятком перукарень,
майстерень з ремонту годинників розрахунковою площею до 300 кв.м); е) майстерень ремонту побутових машин і приладів, ремонту
взуття розрахунковою площею понад 100 м; ж) лазень і саун (лазень сухого жару), пралень і хімчисток
(крім приймальних пунктів і пралень самообслуговування
продуктивністю до 75 кг білизни у зміну); з) автоматичних телефонних станцій, призначених для
телефонізації житлових будинків загальною площею більше 100 кв.м; й) громадських вбиралень; к) похоронних бюро. У житлових будинках допускається розміщення на верхньому
житловому поверсі (у тому числі мансардному) творчих майстерень
художників та архітекторів, при цьому вихід у сходову клітку
житлової частини будинку слід передбачати через протипожежний
тамбур-шлюз 1-го типу. Сполучення ліфтових шахт із таким поверхом допускається
передбачати через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу.
2.51 У підвальних, цокольних і на першому поверхах житлових
будинків допускається улаштування вбудованих і
вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних житлових
будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям
багатоквартирних житлових будинків, згідно з вимогами ДБН 360,
ДБН В.2.2-9 та інших відповідних нормативних документів. Ці вимоги
не поширюються на одноквартирні житлові будинки з гаражами площею
до 40 кв.м.
2.52 Вбудовані приміщення для розташування в них підприємств
і закладів громадського призначення повинні проектуватися згідно з
чинними будівельними нормами на ці заклади (ДБН В.2.2-3. ДБН
В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13,
СНиП 2.09.04, ВСН 45, ВСН 54, ВСН 62, ВБН В.2.2-ЦЗН, СН 512). Завантаження приміщень громадського призначення, вбудованих у
житлові будинки, слід виконувати: з торців житлових будинків, що
не мають вікон; з підземних тунелів; з боку магістралей за
наявності спеціальних завантажувальних приміщень. Допускається не
передбачати зазначені завантажувальні приміщення при площі
вбудованих громадських приміщень до 150 кв.м.
2.53 Приміщення громадського призначення, крім приміщень
громадського призначення гуртожитків і житлових будинків для осіб
похилого віку та сімей з інвалідами, повинні мати входи та
евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку.
2.54 Несучі конструкції суміщеного покриття
вбудовано-прибудованої частини житлового будинку повинні мати
вогнестійкість не менше RE 45 (для плит, настилів, прогонів) і не
менше R 45 (для балок, ферм, арок, рам), а також групу за межею
поширення вогню МО. Рівень покрівлі вбудовано-прибудованої частини
будинку не повинен перевищувати позначку підлоги вище розташованих
житлових приміщень основної частини будинку. Матеріали покриття
повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж Г1 (для
утеплювача); РП 1 (для поверхневих шарів конструкцій покрівлі).
Покриття повинне мати захисний шар, що запобігає сонячному
перегріву.
2.55 Інженерні комунікації приміщень громадського
призначення, що проходять через житлову частину, або житлової
частини, що проходять через вбудовані приміщення, повинні бути
прокладені у самостійних шахтах, обгороджених протипожежними
перегородками 1-го типу.
2.56 Висота приміщень, розташованих у підземних, підвальних і
цокольних поверхах, не призначених для розміщення в них приміщень
за 2.50, а також технічного підпілля від рівня підлоги до низу
плити перекриття повинна бути не менше 1,9 м; у разі розміщення в
них індивідуальних теплових пунктів - не менше 2,2 м, у разі
розміщення гаражів та стоянок для автомашин і мотоциклів, що
належать мешканцям, - відповідно до ВСН 01.
2.57 Висота технічних поверхів визначається в кожному
окремому випадку залежно від виду обладнання і комунікацій,
розташовуваних в об'ємі технічного поверху, з урахуванням умов їх
експлуатації.
2.58 В разі розташування нежитлових приміщень у житлових
будинках, коли такі приміщення займають увесь поверх або декілька
нижніх поверхів, останні рекомендується відокремлювати від
житлових технічними поверхами.
2.59 В окремих житлових будинках, що визначаються за схемою
розміщення споруд цивільної оборони, слід проектувати приміщення
подвійного призначення відповідно до вказівок ДБН В.2.2-5.
2.60 У сільських одноквартирних житлових будинках можливо
передбачати вбудовано-прибудовані приміщення для індивідуальної
трудової діяльності, що забезпечують сільськогосподарську
діяльність (приготування кормів для тварин, лагодження засобів
землеробства), обробку і реалізацію сільськогосподарської
продукції (зберігання, консервування, пакування тощо), робочі
місця для народних промислів (ткацтво, килимарство, вишивка,
гончарство, ковальство, різьблення по дереву тощо), а також
торговельних і обслуговуючих послуг, зазначених вище, дотримуючись
відповідних нормативних вимог. Господарські та побутові
приміщення, крім приміщень для утримання худоби та птиці,
допускається розміщувати у цокольному та підвальному поверхах.
Дозволяється розміщення погреба під господарськими будівлями, де
не утримується худоба та птиця.
2.61 На експлуатованих покрівлях житлових будинків, покрівлях
вбудовано-прибудованих і прибудованих підприємств громадського
призначення, а також при вхідній зоні, у літніх позаквартирних
приміщеннях, у сполучних елементах між житловими будинками (у тому
числі відкритих переходах) і відкритих нежитлових поверхах
(першому і проміжних) житлових будинків допускається передбачати
для жителів будинку майданчики: спортивні, для відпочинку дорослих
(озеленені), солярії, сушіння білизни, чищення речей, меблів і
одягу. При цьому слід забезпечувати необхідні технологічні,
санітарно-гігієнічні вимоги, заходи безпеки (влаштування огорожі
та застосування заходів щодо захисту вентиляційних випусків, у
тому числі протидимних установок), а в частині протипожежних вимог
- без влаштування додаткового покриття над експлуатованими
покрівлями. Будівельні матеріали, що застосовуються для експлуатованих
покрівель, повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж
Г1 (для утеплювача); В1, РП1 (для поверхневих шарів конструкцій
покрівлі).
2.62 Допускається влаштування одного евакуаційного виходу з
приміщень закладів громадського призначення з першого, другого і
цокольного, підвального і підземного поверхів при дотриманні вимог
5.13 ДБН В.1.1-7 та 4.15, 4.16 ДБН В.2.2-9.
2.63 Двері виходів з технічних поверхів, виходів на покрівлю,
а також електрощитових, вентиляційних камер, комор горючих
матеріалів повинні бути протипожежними 2-го типу для будинків I -
II ступенів вогнестійкості, 3-го типу - для будинків інших
ступенів вогнестійкості, за винятком V.
2.64 Для вентиляції холодного горища слід передбачати у
зовнішніх стінах з кожної боку будинку отвори сумарною площею не
менше 1/500, а в IIIБ, IIIВ і IVВ кліматичних зонах - не менше
1/50 площі горищного перекриття.
3 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ
3.1 Виконання санітарно-гігієнічних вимог при проектуванні
житла здійснюється відповідно до умов фізико-географічного
районування території України і включає у себе вимоги до
інсоляції, природного освітлення, провітрювання, іонізації та
мікроклімату приміщень житлових будинків, захисту їх від шуму,
вібрації, електромагнітного і радіоактивного випромінювання згідно
з СанПиН 2605, ДСП 201 ( v0201282-97 ), ДСН 3.3.6.042
( va042282-99 ), СанПиН 3077 ( v7_84400-84 ), ДСН 3.3.6.037
( va037282-99 ), СН 4948, СанПиН 1304, СанПиН 2152, ДержСанПіН
3.3.2-007, ДержСанПіН 239 ( z0203-03 ), СанПиН 42-121-4719
( v4719400-88 ), СанПиН 42-123-5777 ( n0001400-91 ), СанПиН 5781.
3.2 Тривалість інсоляції, що відповідає ДБН 360, повинна бути
забезпечена: в одно-, дво- і трикімнатних квартирах - не менше ніж
в одній кімнаті; у чотири- і п'ятикімнатних - не менше ніж у двох
кімнатах; у шести- і більше кімнатних - не менше ніж у трьох
кімнатах; в одно-, двокімнатних квартирах для осіб похилого віку -
не менше ніж в одній з житлових кімнат. У гуртожитках повинні
інсолюватися не менше 60 % житлових кімнат.
3.3 Літні приміщення житлових будинків не повинні погіршувати
інсоляцію квартир. У зв'язку з цим не допускається проектувати
лоджії перед кімнатами, що є розрахунковими за умовами
забезпечення внормованої інсоляції квартири. У випадках
проектування балконів перед такими кімнатами їх слід розташовувати
зміщеними відносно вікон: у кімнатах східної і західної орієнтації
- у північному напрямку, у кімнатах південної орієнтації - у
будь-якому напрямку.
3.4 Природне освітлення повинні мати житлові кімнати, кухні,
неканалізовані вбиральні, вхідні тамбури до будинків, сходові
клітки і загальні коридори у житлових будинках коридорного типу, а
також приміщення громадського призначення в гуртожитках і житлових
будинках для осіб похилого віку і сімей з інвалідами. Відношення
площі світлових прорізів житлових кімнат і кухонь до площі підлоги
цих приміщень повинно бути в межах від 1:5,5 до 1:8. Для
мансардних поверхів зі світловими прорізами в площині похилих
огороджувальних конструкцій - не менше 1:10. Уточнення
геометричних параметрів світлових прорізів слід провадити на
підставі розрахунку коефіцієнта природної освітленості згідно зі
СНиП II-4. Примітка 1. Допускається проектувати без природного
освітлення: а) кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами і
влаштування примусової витяжної вентиляції; б) позаквартирні поверхові коридори в будинках секційного
типу з центрально розташованим сходово-ліфтовим вузлом; в) тамбури в одноквартирних і зблокованих житлових будинках,
а також такі, що ведуть безпосередньо до квартири; г) внутрішньоквартирні сходи і сходові клітки одноквартирних
і зблокованих будинків. Примітка 2. Природне освітлення робочих приміщень для
інвалідів, які слабо бачать, та працюють удома, проектують за
спеціальним завданням.
3.5 У житлових будинках коридорного типу довжина загальних
коридорів не повинна перевищувати в разі освітлення через світлові
прорізи в зовнішніх стінах з одного торця - 24 м, з двох торців -
48 м. За більшої довжини коридорів необхідно передбачати додатково
природне освітлення через світлові кармани. Відстань між двома
світловими карманами повинна бути не більше 24 м, а між світловим
карманом і світловим прорізом у кінці коридору - не більше 30 м.
Ширина світлового кармана повинна бути не менше половини його
глибини (без урахування ширини прилеглого коридору). Допускається
освітлювати коридори довжиною до 12 м, розташовані по обох боках
сходової клітки, другим світлом через двері, що ведуть до цієї
сходової клітки, засклені армованим склом. Коридори в
будинках-інтернатах для осіб похилого віку і сімей з інвалідами
повинні мати природне освітлення через вікна у зовнішніх стінах
будинків при довжині коридору більше 10 м. Відстань між двома
світловими карманами у таких будинках повинна бути не більше 16 м.
3.6 Приміщення, що мають природне освітлення, повинні бути
забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки або інші
пристрої відповідно до 5.23.
3.7 Допускається засклення літніх приміщень при кухнях і
житлових кімнатах за умови забезпечення в них нормованого
коефіцієнта природного освітлення та повітрообміну квартир.
3.8 У будинках, що проектуються для IIIБ, IIIВ і IVВ
кліматичних зон, квартири повинні бути забезпечені наскрізним або
кутовим провітрюванням, допускається також вертикальне (через
шахти) провітрювання. У секційних будинках, що проектуються для
IIIБ і IIIВ кліматичних зон, допускається провітрювання однобічно
розташованих одно- і двокімнатних квартир через бічні прорізи
еркерів, ризалітів або інші позаквартирні провітрювані приміщення.
У будинках коридорного типу допускається провітрювання одно- і
двокімнатних квартир через загальні коридори довжиною не більше
24 м, які мають пряме природне освітлення і наскрізне або кутове
провітрювання.
3.9 При проектуванні житлових будинків передбачають заходи
щодо шумовібропоглинання, які повинні задовольняти вимоги
СНиП II-12 щодо житлових приміщень. У випадку розміщення житлових будинків на міських
магістральних вулицях вони повинні передбачатися шумозахисними, з
розташуванням квартир або спальних кімнат у бік, протилежний до
магістралі. У таких будинках допускається орієнтація на сторону
шуму однієї загальної кімнати в квартирах з кількістю житлових
кімнат три і більше. У зазначених кімнатах слід передбачати конструктивно-технічні
засоби шумозахисту, які знижують у режимі провітрювання рівень
проникаючого шуму до нормативних значень. Допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинків
системами вентиляції й іншим інженерно-технічним обладнанням
(ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори тощо), слід
приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних
гігієнічних нормативів.
3.10 При розміщенні нового будівництва в існуючій забудові
або реконструкції будинків слід забезпечити дотримання вимог
чинних нормативних документів щодо інсоляції, природного
освітлення і захисту від шуму для навколишніх будинків. Ця умова є
обов'язковою і в разі зміни габаритів існуючого будинку.
3.11 При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а
також вентиляційних ґрат слід забезпечувати умови щодо захисту
приміщень квартир від проникнення паразитуючих тварин і комах.
3.12 Будівельні та опоряджувальні матеріали, у тому числі
матеріали, які використовуються для виготовлення вбудованих
меблів, систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції,
застосовувані у житлових будинках, повинні забезпечувати у них
гігієнічні вимоги відповідно до чинного законодавства.
3.13 Будинки повинні бути захищені від іонізуючого
випромінювання радіонуклідів згідно з вимогами розділу 8 НРБУ
( v0062282-97 ) із урахуванням ДБН В.1.4-1.01 і ДБН В.1.4-2.01.
3.14 Ефективна питома активність природних радіонуклідів у
матеріалах, використовуваних у житлових будинках, що споруджуються
та реконструюються, не повинна перевищувати 370 Бк/кг. Середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність
радону-222 у повітрі приміщень житлових будинків, що споруджуються
і реконструюються, не повинна перевищувати 50 Бк/куб.м, а у
будинках, що експлуатуються, - 100 Бк/куб.м. Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД)
гамма-випромінювання в приміщеннях житлових будинків, що вводяться
в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год.), а
в тих, що експлуатуються, - 122 пГр/с (50 мкР/год.).
4 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
4.1 При проектуванні житлових будинків слід виконувати
вимоги, викладені в ДБН В.1.1-7, а також вимоги даного розділу.
4.2 Площа поверху (в межах протипожежного відсіку) залежно
від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків повинна бути
не більшою за вказану в таблиці 2. У житлових будинках І ступеня вогнестійкості міжсекційні
ненесучі стіни в межах протипожежного відсіку і перегородки, що
відокремлюють загальні коридори від інших приміщень, повинні мати
межу вогнестійкості не менше EI 60. У житлових будинках II й III
ступенів вогнестійкості зазначені стіни і перегородки повинні мати
межу вогнестійкості EI 45. Ступінь вогнестійкості житлових будинків для осіб похилого
віку і сімей з інвалідами повинна бути не нижче II, за винятком
індивідуальних і двоповерхових (включаючи мансардний поверх)
зблокованих житлових будинків. У житлових будинках IIIа й IVa ступенів вогнестійкості несучі
елементи сталевого каркаса і його вузли усередині приміщень
повинні бути захищені будівельними теплоізоляційними матеріалами,
що забезпечують необхідну межу вогнестійкості.
Таблиця 2 - Нормована площа поверху залежно від ступеня
вогнестійкості та поверховості будинків
------------------------------------------------------------------ | Ступінь |Найбільша кількість|Найбільша площа поверху| | вогнестійкості | поверхів |(в межах протипожежного| | будинку | | відсіку), кв.м | |--------------------+-------------------+-----------------------| | I | 25 | 2200 | |--------------------+-------------------+-----------------------| | II | 10 | 2200 | |--------------------+-------------------+-----------------------| | III | 5 | 1800 | |--------------------+-------------------+-----------------------| | IV, IIIб | 1 | 1400 | |--------------------+-------------------+-----------------------| | IV, IIIб | 2 | 1000 | |--------------------+-------------------+-----------------------| | V, IlIa, IVa | 1 | 1000 | |--------------------+-------------------+-----------------------| | V | 2 | 800 | ------------------------------------------------------------------
4.3 Міжквартирні ненесучі стіни і перегородки у будинках I
ступеня вогнестійкості повинні мати межу вогнестійкості EI 60, а у
будинках II й III ступенів вогнестійкості - EI 45, групу за межею
поширення вогню - МО. У будинках III ступеня вогнестійкості
допускається передбачати міжквартирні перегородки групи Ml. Міжкімнатні (шафові, збірно-розбірні, із дверними прорізами і
розсувні) перегородки в будинках усіх ступенів вогнестійкості
допускається проектувати з горючих матеріалів.
4.4 У будинках I, II й III ступенів вогнестійкості для
мансардного поверху слід приймати межу вогнестійкості несучих
конструкцій і міжсекційних перегородок не менше REI 45 і EI 45
відповідно, а групу за межею поширення вогню - М0. Матеріали, що застосовуються у покрівлі мансардного поверху,
повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж Г1 (для
утеплювача), РП1, В1 (для поверхневих шарів конструкції покрівлі),
а дерев'яні лати мансардного поверху повинні бути оброблені
засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної
ефективності згідно з ГОСТ 16363.
4.5 Межа вогнестійкості та група за межею поширення вогню для
конструкцій галерей у галерейних будинках повинні відповідати
значенням, прийнятим для перекриттів.
4.6 Найбільші відстані від дверей квартир і кімнат
гуртожитків до виходу у сходову клітку або назовні слід приймати
за таблицею 3.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »