Про затвердження Правил охорони праці при виробництві взуття
Держгірпромнагляд; Наказ, Правила від 09.12.2008271
Документ z1255-08, чинний, поточна редакція — Прийняття від 09.12.2008
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
09.12.2008 N 271
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 грудня 2008 р.
за N 1255/15946

Про затвердження Правил охорони праці
при виробництві взуття

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 )
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила охорони праці при виробництві взуття
(далі - Правила), що додаються.
2. Наказ набирає чинності з 01.02.2009.
3. З набранням чинності наказом уважати таким, що не
застосовується на території України, НПАОП 19.3-7.11-84
ОСТ 17-985-84 "Процессы производственные предприятий обувной
промышленности. Требования безопасности", затверджені
Міністерством легкої промисловості СРСР.
4. Начальнику відділу організації державного нагляду в АПК та
соціально-культурній сфері Ткачову В.С. протягом п'яти днів
забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. унести наказ до Державного реєстру
нормативно-правових актів з охорони праці ( v0102516-06 ) та
розмістити на веб-сторінці Держгірпромнагляду.
6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.
Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
09.12.2008 N 271
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 грудня 2008 р.
за N 1255/15946

ПРАВИЛА
охорони праці при виробництві взуття

I. Загальні положення
1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи,
організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, а
також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності
(далі - підприємства), які займаються взуттєвим виробництвом. Вимоги цих Правил є обов'язковими для виконання всіма
підприємствами взуттєвого виробництва, а також працівниками
підприємств. Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт
у технологічному процесі взуттєвого виробництва.
2. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і
аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний відповідно до
Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) створити в кожному
структурному підрозділі, на кожному робочому місці умови праці
відповідно до норм чинного законодавства, а також забезпечити
додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі
охорони праці.
3. Для організації виконання правових,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних,
соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів,
спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним
захворюванням і аваріям у процесі праці, роботодавець повинен
створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового
положення про службу охорони праці, затвердженого наказом
Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за
N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).
4. На підприємстві повинні бути розроблені інструкції з
охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку
інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом
Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за
N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
5. На основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою
( z0232-05 ), затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України
від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), з
урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляються і
затверджуються відповідні переліки робіт з підвищеною небезпекою,
для проведення яких потрібне спеціальне навчання і щорічна
перевірка знань з питань охорони праці.
6. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових
осіб з питань охорони праці визначається роботодавцем згідно з
Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки
знань з питань охорони праці, затвердженим наказом
Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ),
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за
N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05). Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові
особи, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з
питань охорони праці.
7. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний
(протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників
проводяться відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону
праці" ( 2694-12 ) у встановлені терміни згідно з Порядком
проведення медичних оглядів працівників певних категорій,
затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від
21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ), зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
8. Процедура проведення розслідування та ведення обліку
нещасних випадків, професійних захворювань та аварій повинні
організовуватись згідно з вимогами Порядку розслідування та
ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п )
(НПАОП 0.00-6.02-04).
9. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а
також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими
температурними умовами, працівники взуттєвої галузі промисловості
повинні забезпечуватись безплатно за встановленими нормами
спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами
індивідуального захисту відповідно до Закону України "Про охорону
праці" ( 2694-12 ), Положення про порядок забезпечення працівників
спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами
індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду
України від 24.03.2008 N 53 ( z0446-08 ), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137
(НПАОП 0.00-4.01-08), та Норм безплатної видачі спеціального
одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального
захисту працівникам взуттєвої галузі промисловості, затверджених
наказом Держгірпромнагляду України від 29.10.2007 N 248
( z1265-07 ) (НПАОП 19.3-3.01-07), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 13.11.2007 за N 1265/14532. Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не мають
відповідного спеціального одягу, спеціального взуття та інших
засобів індивідуального захисту.
10. Засоби індивідуального захисту працівників повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимогам безпеки для даного
технологічного процесу або виду робіт за наявності небезпечних та
шкідливих чинників.
11. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище
працівники мають забезпечуватися бірушами, протишумовими
навушниками згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ ЕN 352-1-2002.
12. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження
очей, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами
згідно з ГОСТ 12.4.013-85.
13. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним)
ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від
вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.
14. Для захисту шкіри рук працівникам повинні видаватись
захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.
15. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту
необхідно очистити, знезаразити, провітрити, висушити, знезарядити
тощо.
16. Спецодяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу
працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному
приміщенні, яке повинно провітрюватись.
II. Загальновиробничі вимоги з охорони праці
1. Вимоги до території підприємства,
виробничих споруд та приміщень
1.1. Територія підприємства та розташовані на ній будівлі
повинні відповідати вимогам СНиП "Генеральные планы промышленных
предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80
N 213 (СНиП II-89-80), Правил пожежної безпеки в Україні,
затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126
( z1410-04 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та цих
Правил.
1.2. Територія підприємства повинна бути огороджена,
впорядкована і утримуватися в належному санітарному стані. Для
тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття повинні бути
обладнані спеціальні площадки з твердим покриттям, звідки вони
транспортуються в місця організованого складування - на полігони,
звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно
запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.
1.3. Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд на
території підприємства повинно відповідати технологічному процесу
виробництва.
1.4. Територія підприємства має бути вирівняна і спланована
так, щоб було забезпечено відведення стічних вод від будівель,
майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.
1.5. Перед в'їздом на територію підприємства повинна бути
розміщена інформація (схеми, плани) щодо розташування виробничих
підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкості руху
автотранспорту тощо.
1.6. На території підприємства мають бути впорядковані дороги
з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту,
техніки, а також пішохідні доріжки та тротуари. Дороги і пішохідні
доріжки необхідно систематично очищати від бруду і снігу, а в
темну пору доби - освітлювати.
1.7. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та
інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою,
повинні бути огороджені або закриті міцними кришками, а в темну
пору доби - освітлені. До водоймищ, які є джерелами протипожежного
водопостачання, повинні обладнуватись під'їзди з твердим
покриттям. Для зупинки та розвороту автомобілів біля водоймищ
повинні облаштовуватись майданчики розміром не менше ніж
12 х 12 м.
1.8. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних
і мастильних матеріалів необхідно розташовувати у спеціально
відведених місцях (ділянках).
1.9. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського
призначення, лабораторій, а також зовнішніх установок мають бути
визначені категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою
відповідно до Норм визначення категорій приміщень, будинків та
зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою,
затверджених наказом МНС України від 03.12.2007 N 833 (далі -
НАПБ Б.03.002-2007).
1.10. Протипожежні перепони (стіни, перегородки, перекриття,
протипожежні зони, двері, та інше) вибухопожежонебезпечних
приміщень повинні мати межу вогнетривкості відповідно до вимог
ДБН "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва",
затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88
( va088509-02 ) (далі - ДБН В.1.1-7-2002).
1.11. Небезпечні зони на території промислових майданчиків
підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на
робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно
до вимог ГОСТ 12.4.026-76 і обгороджені.
1.12. Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення виробничих
будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНиП
"Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР
від 30.01.86 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85), СНиП "Складские
здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280
(далі - СНиП 2.11.01-85), ДБН В.1.1-7-2002, ДБН "Природне і штучне
освітлення", затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006
N 168 ( v0168667-06 ) (далі - ДБН В.2.5-28:2006), ГОСТ 12.1.005-88
та цих Правил.
1.13. Виробничі будівлі та споруди повинні утримуватись у
справному стані, їх необхідно оглядати двічі на рік (навесні та
восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до
вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих
будівель і споруд ( z0424-98 ), затвердженого наказом Держбуду
України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288
( z0423-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
06.07.98 за 424/2864 (далі - НПАОП 45.2-4.01.98).
1.14. Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані
технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної
сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо)
та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку
однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню
автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації,
затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161
( z0990-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН "Інженерне
обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і
споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247
(ДБН В.2.5-13-98), Типових норм належності вогнегасників,
затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151
( z0554-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), ГОСТ 12.4.009-83.
1.15. Технічні засоби протипожежного захисту та первинні
засоби пожежогасіння повинні утримуватись у справному технічному
стані відповідно до вимог технічної документації на них, щоб у
разі необхідності ефективно застосувати для гасіння пожежі, а
також забезпечити виконання правил пожежної безпеки згідно з
НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ) та Правилами пожежної безпеки для
підприємств легкої промисловості, затвердженими Мінлегпромом УРСР
від 05.05.90 (НАПБ Б.01.043-90/170).
1.16. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно утримувати
вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі
виникнення пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні
рішення, кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення
незадимлення, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні
відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002, СНиП 2.09.02-85 та
НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
1.17. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати
тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для
очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У
приміщеннях з холодною підлогою постійні робочі місця повинні бути
обладнані підставками та килимками.
1.18. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у
районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для
холодної пори року 15 град.С і нижче, повинні бути обладнані
тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів
обладнані безпечними пристроями для самостійного зачинення та
фіксації у відкритому положенні.
1.19. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення
(гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для
зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам
СНиП "Административные и бытовые здания", затверджених постановою
Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313 (СНиП 2.09.04-87). З огляду на пожежну небезпеку взуттєвого виробництва паління
(куріння) у виробничих приміщеннях і на території підприємств не
дозволяється. Курильні приміщення повинні розміщуватись, як правило,
суміжно з убиральнями або приміщеннями для відпочинку чи
обігрівання. Допускається використовувати курильні і шлюзові при
убиральнях з кількістю працівників не більш ніж 100 осіб у
найбільшій зміні. Курильні при приміщеннях для відпочинку чи
обігрівання повинні мати вентиляцію.
1.20. У всіх умивальнях має бути достатня кількість мийних
засобів та повітряно-теплові сушарки для рук.
1.21. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних
приміщеннях і їдальнях, кімнатах для відпочинку та вживання їжі,
які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями
для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та
необхідними меблями.
1.22. Експлуатація вантажопідіймальних машин повинна
здійснюватись відповідно до вимог Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом
Держгіпромнагляду України від 18.06.2007 N 132 ( z0784-07 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за
N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).
1.23. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів
повинна проводитись відповідно до вимог чинних нормативно-правових
актів з охорони праці.
1.24. Посудини, що працюють під тиском, повинні
експлуатуватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових
актів з охорони праці.
1.25. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних
робіт слід дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів з
охорони праці.
1.26. Експлуатація металообробного устаткування та
інструменту повинна здійснюватись відповідно до вимог чинних
нормативно-правових актів з охорони праці.
2. Освітлення
2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення
повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до
ДБН В.2.5-28:2006 та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ). Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для
захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно
застосовувати штори, жалюзі тощо.
2.2. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного
світлового потоку на робочу поверхню машини повинно бути
передбачено місцеве освітлення стаціонарними світильниками.
2.3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів
під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути передбачені
спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для
підключення переносних ламп з закритими ковпаками.
2.4. Для місцевого освітлення необхідно застосовувати
світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В.
Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з
напругою 127-220 В за умов недопущення випадкових доторкань їх
струмовідводних частин.
2.5. Світильники місцевого освітлення як з лампами
розжарювання , так і з люмінесцентними лампами повинні мати
відбивачі з непрозорого матеріалу з захисним кутом не менше
30 град., а при встановленні світильника не вище рівня очей
працівника - не менше 10 град.
2.6. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень
повинен проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ) залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для
освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні
світильники.
2.7. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і
правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476
( z0203-03 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).
2.8. Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп,
запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати
відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації
електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від
06.10.97 N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 13.01.98 за N 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97).
2.9. Очищення світильників та арматури повинно здійснюватись
тільки після відключення напруги електричної мережі та їх
охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі
підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно
використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані
драбини.
2.10. Очищення від забруднення віконного скла, скляних
світлових прорізів, ліхтарів і світильників повинно здійснюватись
відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006 не менше двох разів на рік
(або залежно від забруднення), а в приміщеннях зі значним
виділенням пилу і кіптяви повинно виконуватись не рідше чотирьох
разів на рік.
2.11. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ,
снігопад) територія підприємства, місця руху людей та транспортних
засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути
освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006. Освітлення
повинно бути виконано відповідно до вимог ГОСТ 12.1.038-82.
2.12. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю
освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової
заміни ламп.
3. Вентиляція і опалення
3.1. Виробничі, допоміжні будівлі і приміщення повинні бути
обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також
системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция,
кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі -
СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
3.2. Для очищення запиленого та загазованого повітря, що
проходить через місцеві витяжні пристрої перед викидом його в
атмосферу, повинні бути обладнані пилогазоочищувальні пристрої
(циклони, фільтри, пилоосадочні камери або водяні завіси тощо).
3.3. Пилові камери, циклони, фільтри за винятком
індивідуальних аспіраційних пристроїв, змонтованих на машинах,
повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.
3.4. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване
розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного
повітрообміну, температури та стану повітряного середовища
відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату
виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 )
(далі - ДСН 3.3.6.042-99), НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ) та
ГОСТ 12.1.005-88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають
планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному
технічному випробуванню.
3.5. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в
приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1, 2, 3 класів
небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не
перевищує допустимих концентрацій, а у повітрі відсутні різко
виражені неприємні запахи цих речовин.
3.6. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки
більшу кількість споживачів, ніж це передбачено проектом.
3.7. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні
установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність
їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен
періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем
графіків.
3.8. У разі зміни технологічного процесу та розташування
виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (в цеху),
вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму
роботи.
3.9. Системи опалення, вентиляції і кондиціювання повітря та
їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 та
ГОСТ 12.4.021-75.
3.10. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає
потраплянню на них пилу та різних матеріалів виробництва й
можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко
очищати від пилу.
3.11. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час
технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і
підтримання температури поверхні не більше 43 град.С.
4. Водопостачання і каналізація
4.1. Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані
внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог
СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених
постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі -
СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з
вимогами пунктів 5.4, 6.3 НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації
повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84
N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85
N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод
підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених
пунктів України ( z0403-02 ), затверджених наказом Держбуду
України від 19.02.2002 N 37 ( z0402-02 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691.
Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна
здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.
4.3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і
водостоків повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а
експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мережі має
відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.
4.4. Кожне підприємство повинно бути забезпечене подачею води
для: санітарно-гігієнічних потреб; виробничо-технічних потреб; потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.
4.5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами,
що подають питну воду, не дозволяється.
4.6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно
встановлювати водопровідні колонки, автомати газованої води,
кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною
водою разового використання в дрібній розфасовці.
4.7. Відстань від робочого місця до пункту водороздачі не
повинна перевищувати 75 м.
4.8. Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН "Вода
питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383
( z0136-97 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96).
4.9. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря
в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.
4.10. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених
стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
5. Електроустановки й електросилове обладнання
5.1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і
підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням
вимог електробезпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ), ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84,
ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСН 3.3.6.096-02 ( z0203-03 ), експлуатаційної
документації та цих Правил.
5.2. Улаштування і експлуатація внутрішніх мереж
електроустановок мають відповідати вимогам чинних
нормативно-правових актів.
5.3. Електропроводка та арматура силової і освітлювальної
мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і
захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і
хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
5.4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що
використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок,
потрібно здійснювати відповідно до вимог чинних
нормативно-правових актів.
5.5. Електрообладнання повинно мати надійне захисне
заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та
бути захищеним від потрапляння пилу, вологи тощо.
5.6. Стан ізоляції і надійність заземлення щороку після
капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними
приладами зі складанням відповідного протоколу (акта) згідно з
вимогами НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
5.7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на
обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати
самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або
несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно
вимкнені і вжито заходів до відновлення заземлення.
5.8. Обладнання, під час роботи якого можливе утворення
статичної електрики, повинно мати пристрій, який виключає
можливість її накопичення. Захист від статичної електрики
необхідно проводити згідно з вимогами чинних нормативно-правових
актів.
5.9. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних
інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил
безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених
наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4
( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), та
ГОСТ 12.2.013.0-91.
5.10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і
персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил
охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних
машин, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від
10.02.99 N 21 ( z0382-99 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції
України 17.06.99 за N 382/3675 (НПАОП 0.00-1.31-99).
5.11. Очищення електрообладнання від пилу необхідно
здійснювати за графіком, але не рідше одного разу на місяць, а в
запилених приміщеннях щотижня відповідно до НПАОП 40.1-1.21.98 та
НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
5.12. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки повинні бути
захищені від потрапляння блискавки та вторинних її проявів
відповідно до вимог "Инструкции по устройству молниезащиты зданий,
сооружений и промышленных коммуникаций" (РД-34.21.122-87).
6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
6.1. Під час виконання технологічних процесів у взуттєвому
виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі
виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно
до вимог ГОСТ 12.0.003-74.
6.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають
відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.096-02
( z0203-03 ), Державних санітарних норм виробничої загальної та
локальної вібрації, затверджених постановою головного державного
санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 ( va039282-99 )
(ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних норм виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного
державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37
( va037282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.037-99), ДСН 3.3.6.042-99
( va042282-99 ), ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90,
ДСН 3.3.6.096-02.
III. Вимоги до виробничих приміщень
1. Загальні вимоги безпеки
1.1. Улаштування і утримання виробничих будівель, приміщень
повинні відповідати вимогам НПАОП 45.2-4.01.98 ( z0424-98 ) та
НАПБ Б.01.043-90/170.
1.2. Усі приміщення повинні бути обладнані технічними
засобами протипожежного захисту та первинними засобами
пожежогасіння. При необхідності встановлюються газоаналізатори і
системи димовидалення.
1.3. Стіни і стелі робочих приміщень повинні бути гладкими,
рівними, зручними для очистки і пофарбовані у світлі тони.
1.4. Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути щільною,
рівною, не слизькою, без вибоїв.
1.5. У приміщеннях для збереження хімікатів підлога повинна
бути бетонною або з асфальтовим покриттям. Допускається
опорядження підлоги кислотостійкою плиткою.
1.6. Уся мережа трубопроводів повинна бути заглиблена в
підлогу або піднята і укріплена на висоті не менше ніж 2 м від
підлоги і пофарбована згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.
1.7. Усі люки, колодязі, канали повинні бути закриті кришками
або суцільними настилами. Відкриті отвори в підлозі виробничих
приміщень повинні бути огороджені з усіх боків міцними перилами
висотою не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не
менше 0,15 м.
1.8. Усі мостики, площадки, проходи, похилі естакади та інші
споруди, які підняті над рівнем підлоги на 0,5 м і більше, а також
драбини, які ведуть до них, повинні мати перила заввишки не менше
1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не менше 0,15 м.
Місця переходів через трубопроводи та інші комунікації повинні
бути обладнані настилами.
1.9. Ширина проїздів для цехового транспорту повинна бути при
русі в одному напрямку не менше максимальної ширини завантажених
транспортних засобів плюс 1,0 м, а при зустрічному русі - не менше
подвійної максимальної ширини транспортних засобів плюс 1 м.
1.10. Ширина головних проходів у виробничих приміщеннях для
руху працівників без вантажу повинна бути не менше 1,5 м, а
другорядних проходів, які використовуються для ремонту, огляду і
змащування обладнання, - не менше 0,8 м.
1.11. Висота галерей, естакад і тунелів, які використовуються
для регулярного проходу людей, повинна бути не менше 2 м від
підлоги до виступних конструкцій і не менше 1,8 м - для
нерегулярного проходу людей.
1.12. Ширина пішохідних галерей і тунелів при чисельності
працівників, які проходять в одному напрямку за зміну не більше
400 чоловік, повинна бути не менше 1,5 м зі збільшенням на 0,5 м
на кожні 20 чоловік понад вказану чисельність.
1.13. Ширина транспортних і комунікаційних галерей і естакад
повинна допускати вільний від обладнання і комунікацій прохід
шириною не менше 0,7 м.
1.14. Довжина тунелів і галерей, які призначені для проходу
людей, не може перевищувати 100 м.
1.15. Тунелі, галереї повинні мати штучну або природну
вентиляцію і освітлення, регулярно очищатись від пилу і сміття. В
тунелях, галереях не дозволяється розміщувати трубопроводи з
тиском пари вище 0,7х10 МПа, трубопроводи з отруйними і
легкозаймистими рідинами і газами.
1.16. Для пропуску транспортерів через перегородки і стіни
необхідно влаштовувати отвори мінімальних розмірів. Проміжок між
верхньою і нижньою гілками транспортера повинен бути максимально
закритий.
1.17. Зовнішні входи і виходи у виробничих приміщеннях
повинні мати утеплений тамбур або повітряні теплові завіси.
1.18. Двірні прорізи для транспортування сировини,
напівфабрикатів, готової продукції тощо повинні влаштовуватись
відповідно до габаритів транспортних засобів, що застосовуються, і
забезпечувати вільні проходи по обидва боки від цих габаритів не
менше 0,7 м, а за висотою - не менше 0,2 м.
1.19. У виробничих приміщеннях сходові площадки, проходи,
проїзди, віконні прорізи, опалювальні прилади, електричні шафи,
електродвигуни, протипожежне обладнання, робочі місця не повинні
захаращуватись сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією,
відходами виробництва, тарою тощо, які повинні міститися в
установлених місцях.
1.20. Передача вантажів з одного поверху на інший повинна
бути механізована. При передачі вантажів зверху вниз можуть
застосовуватись похилі спуски, облаштовані з унеможливленням
травмування робітників вантажем.
1.21. У всіх виробничих і допоміжних приміщеннях повинні бути
встановлені урни та ящики з кришками, які щільно закриваються, для
збору відходів і сміття. Урни та ящики повинні очищатись не рідше
одного разу за зміну і ретельно дезінфікуватись.
1.22. Облаштування і розташування складів повинно відповідати
вимогам СНиП 2.11.01-85, а також задовольняти вимогам
пожежобезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004-91.
1.23. Висота приміщень складського, транспортного
господарства, компресорних тощо має бути не менше 3,6 м.
1.24. Усі допоміжні споруди і приміщення повинні відповідати
нормам проектування згідно із СНиП 2.09.04-87.
1.25. Віконні стулки і ліхтарні рами, які відкриваються для
природного провітрювання, повинні бути обладнані пристроями, які
легко управляються, для відкривання і встановлення їх у
необхідному положенні.
1.26. Перелік спеціальних побутових приміщень і пристроїв для
взуттєвого виробництва визначається залежно від характеристики
виробничих процесів і переліку професій працівників у взуттєвій
галузі з віднесенням їх до відповідних груп виробничого процесу.
1.27. Для зменшення шуму в приміщеннях вентиляційні агрегати
повинні бути розміщені в ізольованих вентиляційних камерах та
встановлені на віброфундаменті, а повітроводи повинні
приєднуватись до вентилятора за допомогою м'яких вставок.
IV. Вимоги до технологічного процесу
1. Загальні вимоги до організації
технологічного процесу
1.1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог
ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.004-91, Санітарних правил організації
технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого
обладнання, затверджених у 1973 році Міністерством охорони
здоров'я СРСР (СП N 1042-73), і технологічних карт на кожну
операцію.
1.2. Організація процесу та розміщення обладнання повинні
забезпечувати потоковість технологічного процесу та можливість
застосування механізації і автоматизації важких та небезпечних
операцій, вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування
сировини, напівфабрикатів, готової продукції тощо.
1.3. Технологічні процеси, у яких використовують речовини,
здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище,
організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.
1.4. При організації технологічних процесів проводяться
технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист
працівників від дії електричного струму відповідно до
ГОСТ 12.1.019-79 та ГОСТ 12.1.030-81.
1.5. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких
забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо
мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з
ГОСТ 12.1.005-88 та інших нормативно-правових актів.
1.6. Контроль за параметрами технологічного процесу
здійснюється контрольно-вимірювальними приладами, установленими з
урахуванням зручності їх обслуговування та спостереження.
2. Вимоги до організації технологічного
процесу взуттєвого виробництва
2.1. Вирубування деталей взуття на пресах 2.1.1. Засоби захисту, що забезпечують безпечні умови роботи
при вирубуванні деталей, повинні перебувати в технічно справному
стані. 2.1.2. Подача матеріалів (текстилю та шкіри) та видалення
відходів повинні бути механізовані за допомогою козелків та
візків. 2.1.3. Вирубані деталі повинні відкладатися на спеціальні
столи і не захаращувати робоче місце.
2.2. Розкрій текстилю на стрічкових машинах 2.2.1. Розкрій текстилю повинен проводитися лише по
окантованих лекалах, гладких, без задирок та тріщин.
2.3. Вирівнювання по товщині, шліфування, профілювання
деталей низу взуття 2.3.1. Транспортуючі валки повинні бути огороджені від рук
працівника. 2.3.2. Заправлення дрібних деталей у машини для вирівнювання,
шліфування, профілювання повинно здійснюватись за допомогою
спеціальних пристосувань. 2.3.3. Процеси вирівнювання, шліфування, профілювання повинні
проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої для
видалення пилу.
2.4. Фрезерування підошв у плоскому вигляді 2.4.1. Процес фрезерування підошв у плоскому вигляді повинен
проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
2.5. Нанесення клею на основі органічних розчинників на
деталі взуття 2.5.1. Нанесення клею повинно проводитися при працюючому
витяжному пристрої, що забезпечує максимальну охорону органів
дихання від шкідливих виділень. 2.5.2. Заповнення бачків машин клеєм та очищення від клею
робочого місця повинно проводитися спеціальними пристосуваннями
(палички, шкребки з кольорового металу, дерева). 2.5.3. Сушіння клеєвої плівки повинне здійснюватися в
сушильних шкафах, підключених до системи вентиляції. 2.5.4. Подача та нанесення клею повинно проводитися в тарі,
що забезпечує безпечну роботу. При ручному нанесенні клею
застосовується спеціальна тара залежно від технологічного процесу.
2.6. Фарбування зрізу підошв у пачках, парах, напівпарах 2.6.1. Фарбування зрізу підошв повинне проводитися у витяжних
шафах при працюючому місцевому витяжному пристрої. 2.6.2. Очищення забруднень, розмішування фарби повинно
проводитися пристосуваннями з кольорового металу або дерева для
унеможливлення появи іскри.
2.7. Формування деталей низу взуття 2.7.1. Механізм подачі деталей низу взуття при їх формуванні
повинен бути в технічно справному стані з метою унеможливлення
травмування рук працівника під час перебування їх у робочій зоні.
2.8. Вирівнювання, спускання та торцеве підрізування деталей
верху взуття 2.8.1. У процесі вирівнювання, спускання та торцевого
підрізування деталей взуття повинні бути автоматична поштучна
подача деталей та механізоване комплектування деталей у пачки. 2.8.2. Заточування інструментів (ніж стрічковий, фреза та
ін.) повинно виконуватися способом, що забезпечує безпеку
працівників. Перенесення інструментів для заточування або заміни
необхідно здійснювати у спеціальних пристроях.
2.9. Тиснення, перфорування та дублення деталей на пресах 2.9.1. Подача деталей та знімання їх після тиснення,
перфорування та дублення повинні проводитися поза робочою зоною.
2.10. Фарбування зовнішніх країв деталей верху взуття 2.10.1. Фарбування зовнішніх деталей взуття методом
розпилення фарби повинно проводитися при працюючому місцевому
витяжному пристрої.
2.11. Загинання країв деталей верху взуття 2.11.1. Процес загинання країв деталей верху взуття з
використанням клеїв-розплавів повинен проводитися при працюючому
місцевому витяжному пристрої.
2.12. Складання заготовок взуття на швейних машинах всіх
класів 2.12.1. На операціях складання заготовок взуття з одночасним
обрізанням деталей повинні бути передбачені пристрої для складання
заготовок та видалення обрізків.
2.13. Розгладження швів та збивання канта заготовок взуття 2.13.1. У процесі розгладження швів температура пристрою, що
розгладжує, регулюється автоматично. 2.13.2. При збиванні канта заготовок взуття повинен
передбачатись захист працівників від впливу шуму.
2.14. Вклеювання задників, підносків та попереднє формування
носкової та п'яткової частин заготовок 2.14.1. Вставка підносків повинна бути механізована. 2.14.2. Температура нагрівання пуансона повинна регулюватися
автоматично. 2.14.3. Намазування клеєм задників та підносків повинно
проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
2.15. Обтягування та клейове затягування заготовок взуття 2.15.1. Процеси обтягування та клейового затягування
заготовок взуття повинні проводитися при працюючому місцевому
витяжному пристрої. 2.15.2. Температура нагрівання пластин та клею повинна
регулюватися автоматично.
2.16. Зволоження, сушіння та волого-теплова обробка 2.16.1. У процесах зволоження, сушіння та волого-теплової
обробки деталей взуття температура нагрівання повітря повинна
регулюватися автоматично.
2.17. Затягування носкової частини взуття пластинами 2.17.1. Процес із застосуванням клеїв на основі органічних
розчинників при затягуванні носкової частини рантового взуття
повинен виконуватися при працюючому місцевому витяжному пристрої.
2.18. Збивання, згладжування взуття, скуйовдження, зрізання
складок та надлишків затягнутої крайки взуття

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »