Про затвердження Положення про порядок використання аеродромів України
Міноборони України, Мінтранс України; Наказ, Положення від 20.06.2003191/446
Документ z0572-03, поточна редакція — Прийняття від 20.06.2003
 

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
20.06.2003 N 191/446
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 липня 2003 р.
за N 572/7893

Про затвердження Положення про порядок
використання аеродромів України

Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України
( 3167-12 ), з метою визначення порядку організації, виконання та
забезпечення польотів повітряних суден на аеродромах спільного
базування, спільного використання та запасних Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Положення про порядок використання аеродромів
України, що додається.
2. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.
Міністр оборони України
генерал армії України В.П.Шкідченко
Міністр транспорту України Г.М.Кірпа

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства оборони
України,
Міністерства транспорту
України
20.06.2003 N 191/446
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 липня 2003 р.
за N 572/7893

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок використання аеродромів України

1. Загальні питання
1.1. Це Положення визначає механізм організації, виконання та
забезпечення польотів повітряних суден на аеродромах спільного
базування, спільного використання та запасних аеродромах.
1.2. У цьому Положенні поняття вживаються у такому значенні: базовий аеродром - аеродром, призначений для постійного
базування повітряних суден; державна авіація - частина транспортної системи держави, до
якої входять підприємства, установи, організації і військові
частини - експлуатанти державних повітряних суден; експлуатант аеродрому - юридична чи фізична особа, яка
здійснює експлуатацію аеродрому та його інфраструктури.
Інші поняття у цьому Положенні вживаються у значенні,
наведеному в Повітряному кодексі України ( 3167-12 ) та Положенні
про використання повітряного простору України, затвердженому
постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року
N 401 ( 401-2002-п ) (Офіційний вісник України, 2002 р., N 14,
ст. 727).
2. Аеродроми спільного базування
2.1. Організація та виконання польотів 2.1.1. Старшим авіаційним начальником аеродрому спільного
базування призначається один з командирів авіаційних військових
частин або керівників авіаційних підприємств (аеропорту),
розміщених на аеродромі (далі - підприємство). На аеродромах спільного базування повітряних суден державної
авіації старший авіаційний начальник призначається на посаду в
порядку, що визначається Міноборони за погодженням із
зацікавленими державними органами. На аеродромах спільного базування повітряних суден цивільної
авіації старшим авіаційним начальником є керівник експлуатанта
аеродрому, який призначається Укравіатрансом. 2.1.2. Планування польотів на аеродромах спільного базування
здійснюється згідно з графіком розподілу льотного часу між
підприємствами, розміщеними на аеродромі, який після погодження з
їх керівниками затверджується старшим авіаційним начальником
аеродрому. 2.1.3. Керівництво польотами повітряних суден державної та
цивільної авіації на аеродромах спільного базування, які
виконуються одночасно, здійснюється об'єднаною групою керівництва
польотами, до складу якої входять група керування польотами
державної авіації та чергова зміна диспетчерів цивільної авіації.
Склад групи керування польотами та чергової зміни диспетчерів
визначається відповідно Міноборони і Мінтрансом. Старшим об'єднаної групи керівництва польотами призначається
керівник польотів від підприємства, повітряні судна якої виконують
польоти згідно із затвердженим графіком розподілу льотного часу.
Керівники польотів від інших підприємств є помічниками старшого
об'єднаної групи керівництва польотами, через яких координуються
дії посадових осіб об'єднаної групи керування польотами із
забезпечення безпеки польотів під час виконання узгодженого плану
повітряного руху. 2.1.4. Керівництво польотами повітряних суден державної і
цивільної авіації, які виконуються одночасно, у зонах спільної
відповідальності за управління повітряним рухом здійснюється
представниками підприємств під загальним керівництвом старшого
об'єднаної групи керівництва польотами. Для керівництва польотами
встановлюються: зона візуального контролю - льотне поле та повітряний простір
у межах фактичної візуальної видимості керівника польотів
(помічника керівника польотів) на відстані не більше ніж
5 кілометрів від контрольної точки аеродрому; зона посадки - повітряний простір, обмежений сектором
25 град. з обох боків відносно посадкового курсу і дальністю
60 кілометрів від початку злітно-посадкової смуги; ближня зона - повітряний простір на відстані до 75 кілометрів
від контрольної точки аеродрому (виключаючи повітряний простір
зони візуального контролю та зони посадки); дальня зона - повітряний простір, віддалений більше ніж на
75 кілометрів від контрольної точки аеродрому і до межі, яка
визначається в інструкції з виконання польотів у районі аеродрому. 2.1.5. Керівництво польотами повітряних суден здійснюється: у зоні візуального контролю - керівником польотів (помічником
керівника польотів) державної авіації та диспетчером старту
цивільної авіації; у зоні посадки - керівником зони посадки державної авіації та
диспетчером посадки цивільної авіації; у ближній зоні - керівником ближньої зони державної авіації
та диспетчером кола цивільної авіації; у дальній зоні - керівником дальньої зони державної авіації
та диспетчером підходу цивільної авіації. З числа зазначених керівників призначається старший, який
здійснює безпосереднє керівництво польотами повітряних суден
підприємства, від якого він призначений, та координує рух
повітряних суден інших підприємств у зоні відповідальності за
управління повітряним рухом. Розміри зон залежно від місцевих умов на аеродромах та
особливостей організації керівництва польотами можуть змінюватися
(не перевищуючи встановлених параметрів) із зазначенням в
інструкції з виконання польотів у районі аеродрому. 2.1.6. Під час виконання польотів у районі аеродрому
повітряними суднами тільки одного підприємства організація
керівництва польотами покладається на це підприємство. Якщо планових польотів немає, а виконуються лише разові
польоти або перельоти повітряних суден різних підприємств, до
складу об'єднаної групи керівництва польотами входять: від державної авіації - черговий з приймання та випуску
повітряних суден, керівник зони посадки та офіцер бойового
управління (черговий штурман командного пункту); від цивільної авіації - чергова зміна диспетчерів. 2.1.7. У разі розміщення на аеродромі підприємств, що не
мають у своєму складі груп керівництва польотами, до складу
об'єднаної групи керівництва польотами включається помічник
старшого об'єднаної групи керівництва польотами з числа керівників
підприємства, які допущені до керівництва польотами. 2.1.8. Керівництво польотами в районі аеродрому здійснюється
на частотах ультракороткохвильового діапазону радіозв'язку,
установлених для всіх повітряних суден, з використанням єдиної
методики керівництва польотами на етапах приймання та випуску
повітряних суден. 2.1.9. У разі відсутності повного складу об'єднаної групи
керівництва польотами на аеродромах під час польотів повітряних
суден державної та цивільної авіації, які виконуються одночасно,
керівництво здійснюється групою керівництва польотами у складі
осіб підприємств державної та цивільної авіації, допущених до
керування повітряними суднами. Інтенсивність польотів визначається, виходячи з умов безпеки
польотів різних типів повітряних суден в одній зоні. 2.1.10. Керівництво польотами в районі аеродрому спільного
базування здійснюється з єдиних пунктів управління -
командно-диспетчерського і стартового командного пункту.
Приміщення та обладнання командно-диспетчерського і стартового
командного пункту повинні бути такими, щоб забезпечити розміщення
об'єднаної групи керівництва польотами та виконання покладених на
неї завдань. Командно-диспетчерський і стартовий командний пункт
обладнуються за участю підприємств, розміщених на аеродромі. 2.1.11. Порядок роботи радіосвітлотехнічних засобів,
організації, виконання та забезпечення польотів повітряних суден
державної та цивільної авіації в районі аеродрому спільного
базування визначається інструкцією з виконання польотів у районі
аеродрому. 2.1.12. На аеродромах спільного базування можуть надаватися
на договірних засадах іншим підприємствам ділянки території, на
яких за погодженням із старшим авіаційним начальником аеродрому
розміщуються необхідні технічні засоби, проводиться будівництво
місць стоянки повітряних суден та інших споруд. Зазначена ділянка
повинна огороджуватися та охоронятися. Охорона організовується
силами і засобами підприємства, якому надана відповідна ділянка,
за погодженням із старшим авіаційним начальником аеродрому.
Доставка пасажирів і вантажів на цю територію здійснюється за
маршрутами, що унеможливлюють наближення до військових об'єктів. 2.1.13. Пошуково-рятувальне забезпечення на аеродромах
спільного базування здійснюється згідно із законодавством та
інструкцією з виконання польотів у районі аеродрому. 2.1.14. Захист повітряних суден цивільної авіації від актів
незаконного втручання, порядок організації та забезпечення
польотів повітряних суден в районах аеродромів спільного базування
здійснюється згідно із законодавством.
2.2. Електрозв'язок і радіотехнічне забезпечення польотів 2.2.1. На аеродромах спільного базування особа, відповідальна
за стан наземних засобів електрозв'язку і радіотехнічного
забезпечення польотів, призначається старшим авіаційним
начальником аеродрому. На неї покладається організація чіткої та
безперебійної роботи засобів електрозв'язку і радіотехнічного
забезпечення польотів. В окремих випадках на аеродромах спільного базування
підприємствами цивільної авіації можуть установлюватися додаткові
радіотехнічні засоби управління повітряним рухом, навігацією,
повітряними суднами, а також організовуватися необхідні наземні
канали зв'язку. Додаткові засоби електрозв'язку і радіотехнічного
забезпечення польотів повинні відповідати нормам придатності до
експлуатації цивільних аеродромів. 2.2.2. Розміщення наземних засобів електрозв'язку і
радіотехнічного забезпечення польотів на аеродромах спільного
базування, технічне обслуговування цих засобів, їх заміна та
капітальний (поточний) ремонт проводяться за єдиним планом згідно
з установленим порядком використання засобів електрозв'язку і
радіотехнічного забезпечення польотів підприємств, розміщених на
аеродромі. 2.2.3. Порядок спільного використання наземних засобів
електрозв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів, їх
утримання в готовності визначається договором, укладеним між
підприємствами, розміщеними на аеродромі, та інструкцією з
виконання польотів у районі аеродрому. 2.2.4. Усі наземні засоби електрозв'язку і радіотехнічного
забезпечення польотів на аеродромах спільного базування підлягають
льотній перевірці літаками-лабораторіями, навчально-бойовими
(бойовими) або рейсовими повітряними суднами. Види, періодичність, порядок проведення льотної перевірки,
склад комісії з перевірки і перелік звітних документів за
результатами проведеної перевірки визначаються відповідними
нормативними документами. 2.2.5. Акти перевірок технічного стану наземних засобів
електрозв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів і акти
проведення льотної перевірки затверджуються керівником
підприємства, яким призначена комісія, і розсилаються в
установленому порядку зацікавленим підприємствам. 2.2.6. Відповідальність за своєчасність і повноту проведення
льотної перевірки наземних засобів електрозв'язку і
радіотехнічного забезпечення польотів на аеродромах спільного
базування несуть старші авіаційні начальники аеродромів, а за
своєчасну і якісну підготовку засобів до льотної перевірки -
керівники підприємств, яким належать ці засоби. 2.2.7. Технічна експлуатація основних і додаткових наземних
засобів електрозв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів на
аеродромах спільного базування здійснюється підприємствами, яким
належать ці засоби. Технічне обслуговування наземних засобів
електрозв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів на
аеродромі спільного базування може здійснюватися на договірних
засадах фахівцями іншого підприємства. 2.2.8. З метою економії ресурсу радіотехнічних засобів
підприємства, яким належать ці засоби, можуть визначати порядок їх
використання. 2.2.9. На аеродромах спільного базування порядок розміщення
засобів авіаційного повітряного і наземного електрозв'язку, систем
управління повітряним рухом, радіонавігації, посадки, їх оснащення
й експлуатації визначаються зацікавленими підприємствами та
затверджуються старшим авіаційним начальником аеродрому. 2.2.10. Стаціонарне світлотехнічне обладнання встановлюється
підприємствами цивільної авіації згідно з нормами придатності до
експлуатації цивільних аеродромів, а дообладнання їх здійснюється
за типовою схемою для державної авіації силами та засобами
підприємств державної авіації. Пересувне світлотехнічне обладнання встановлюється та
експлуатується фахівцями підприємств, які є експлуатантами
аеродрому. 2.2.11. На аеродромах спільного базування повинні
дотримуватися вимоги норм придатності до експлуатації аеродромів
державної авіації та норм придатності до експлуатації аеродромів
цивільної авіації, які затверджуються відповідно Міноборони та
Мінтрансом за погодженням із зацікавленими державними органами. 2.2.12. Обладнання робочих місць для об'єднаної групи
керівництва польотами здійснюється з урахуванням норм придатності
до експлуатації аеродромів державної і цивільної авіації та інших
документів з питань організації зв'язку і радіотехнічного
забезпечення польотів на аеродромах. 2.2.13. Порядок організації об'єктивного фотоконтролю посадки
повітряних суден і магнітофонного запису переговорів об'єднаної
групи керівництва польотами з екіпажами повітряних суден,
командними пунктами, органами об'єднаної системи організації
повітряного руху, іншими органами управління повітряним рухом і
між собою визначаються Міноборони і Мінтрансом. 2.2.14. Роботи з будівництва (реконструкції) об'єктів
управління повітряним рухом, навігації та посадки на аеродромах
спільного базування, що потребують капітальних витрат, включаються
до планів капітального будівництва та ремонту аеродромів тих
підприємств, які є експлуатантами аеродрому.
2.3. Аеронавігаційне забезпечення польотів 2.3.1. Забезпечення аеродромів аеронавігаційною інформацією
здійснюється службою аеронавігаційної інформації Державного
підприємства обслуговування повітряного руху. 2.3.2. На аеродромах, у яких підрозділи служби
аеронавігаційної інформації відсутні, забезпечення
аеронавігаційною інформацією покладається на посадових осіб,
визначених старшим авіаційним начальником. 2.3.3. Непередбачені зміни в аеронавігаційній інформації в
районі аеродромів спільного базування доводяться до відома
екіпажів повітряних суден, що здійснюють посадку на аеродромі,
через диспетчерів управління повітряним рухом згідно з табелем
повідомлень про рух повітряних суден. 2.3.4. Забезпечення підприємств цивільної авіації
аеронавігаційною інформацією про аеродроми інших експлуатантів, не
включених до трасових документів, здійснюється через відповідних
експлуатантів аеродромів. Одержану інформацію дозволяється використовувати тільки в
період виконання польотів за завданням. Передавати інформацію
іншим екіпажам підприємств цивільної авіації, а також
використовувати для виконання інших завдань забороняється.
2.4. Інженерно-авіаційне забезпечення польотів 2.4.1. Інженерно-авіаційне забезпечення польотів повітряних
суден на аеродромах спільного базування здійснюється за рахунок
підприємств, які є експлуатантами повітряних суден. 2.4.2. Взаємодія між інженерно-авіаційними службами
підприємств з питань технічної експлуатації повітряних суден
здійснюється на договірних засадах.
2.5. Аеродромно-технічне забезпечення польотів 2.5.1. Аеродромно-технічне забезпечення польотів на
аеродромах спільного базування здійснюється за рахунок власників
або експлуатантів аеродромів. 2.5.2. На аеродромах спільного базування старший авіаційний
начальник призначає з керівників підприємств державної та
цивільної авіації, розміщених на аеродромі, відповідального за
утримання аеродрому в постійній готовності до польотів, який
забезпечує організацію робіт з утримання злітно-посадкової смуги,
руліжних доріжок і смуг безпеки у постійній експлуатаційній
готовності. 2.5.3. Для кожного аеродрому спільного базування
розроблюється єдина схема руху спеціального автотранспорту і
обслуговувального персоналу, яка погоджується з керівниками
підприємств, розміщених на аеродромі, та затверджується старшим
авіаційним начальником. Спеціальний автотранспорт, що в'їжджає у льотну зону
аеродрому, повинен мати спеціальну перепустку. Спеціальний автотранспорт, що проводить роботи на
злітно-посадковій смузі, руліжних доріжках і смугах безпеки
повинен бути обладнаний проблисковими маяками, увімкненими
незалежно від часу роботи, а також мати двосторонній радіозв'язок
з керівником польотів та керівником робіт. Для безпосереднього керівництва роботами на злітно-посадковій
смузі та руліжних доріжках особою, що відповідає за постійну
готовність аеродрому до польотів, призначається старший,
автомобіль якого повинен бути обладнаний також радіоприймачем для
прослуховування переговорів на частоті посадки повітряних суден. Кожний автомобіль, залучений до проведення робіт на
злітно-посадковій смузі та руліжних доріжках, повинен бути
обладнаний радіостанцією та буксирним тросом. Додержання правил та маршрутів руху на аеродромі забезпечують
керівники підприємств - власників або експлуатантів аеродрому. 2.5.4. Підприємства, розміщені на аеродромі, виділяють
персонал і техніку, необхідну для виконання планових робіт,
пов'язаних з утриманням і ремонтом аеродрому, згідно з договором. Усі роботи на злітно-посадковій смузі, руліжних доріжках і
смугах безпеки організовуються і проводяться за єдиним планом і
під єдиним керівництвом. 2.5.5. Для термінового проведення позапланових робіт з
підготовки аеродрому до польотів (очищення від снігу, боротьба з
ожеледицею, відновлення аеродрому в разі його пошкодження або
зруйнування тощо) за рішенням старшого авіаційного начальника
аеродрому до роботи можуть залучатися всі сили та засоби. 2.5.6. Розподіл обов'язків між підприємствами щодо
експлуатаційного утримання та поточного ремонту будівель, споруд і
аеродромних покрить, виділення коштів і матеріальних засобів, а
також умови розрахунків визначаються договорами про спільне
базування. 2.5.7. Аеродром спільного базування закривається на
профілактичний або капітальний ремонт за рішенням власника або
експлуатанта аеродрому.
2.6. Метеорологічне та орнітологічне забезпечення польотів 2.6.1. Метеорологічне забезпечення польотів на аеродромах
спільного базування здійснюється: повітряних суден державної авіації - штатними
метеорологічними підрозділами державної авіації; повітряних суден цивільної авіації - цивільними авіаційними
метеорологічними органами Державної гідрометеорологічної служби,
інших підприємств, установ та організацій. За наявності на аеродромі одного метеорологічного підрозділу
підприємства державної або цивільної авіації метеорологічне
забезпечення польотів здійснюється цим підрозділом. 2.6.2. Порядок метеорологічного забезпечення польотів
розробляється метеорологічними підрозділами підприємств державної
та цивільної авіації, розміщених на аеродромі, і зазначається в
інструкції з виконання польотів у районі аеродрому та в інструкції
з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі. 2.6.3. Метеорологічні підрозділи підприємств державної та
цивільної авіації працюють у тісній взаємодії, постійно
обмінюються метеоінформацією і передають її керівникові польотів,
диспетчерам управління повітряним рухом, екіпажам повітряних суден
та іншим користувачам повітряного простору в обсязі, необхідному
для виконання ними службових обов'язків. Метеорологічні підрозділи підприємств державної та цивільної
авіації, як правило, повинні розміщуватись в одному приміщенні. У
разі розміщення підрозділів у різних приміщеннях між ними повинен
бути встановлений прямий телефонний, гучномовний та інший зв'язок. 2.6.4. На аеродромах спільного базування орнітологічне
забезпечення польотів здійснюється у порядку, установленому в
державній і цивільній авіації.
2.7. Охорона аеродрому 2.7.1. Охорону повітряних суден (службових об'єктів),
аеродрому спільного базування організовує старший авіаційний
начальник, який розробляє план охорони аеродрому, що погоджується
з керівниками підприємств, розміщених на аеродромі. У плані охорони аеродрому визначається пропускний та
внутрішньо-об'єктовий режим із закріпленням і розподілом зон
відповідальності за його додержанням між керівниками підприємств,
розміщених на аеродромі, порядок і схема пересування спеціального
автотранспорту і обслуговувального персоналу на аеродромі. Окремим
розділом визначається порядок взаємодії керівників підприємств
державної та цивільної авіації у разі виникнення надзвичайної
ситуації, зокрема у зв'язку з актами незаконного втручання. План розробляється в одному примірнику і зберігається у
старшого авіаційного начальника. Витяг з плану про встановлені зони відповідальності і схема
об'єктів, закріплених для охорони, надсилаються керівникам
відповідних підприємств. 2.7.2. Охорона повітряних суден на стоянках, ангарів
(сховищ), складів та інших об'єктів аеродрому здійснюється за
затвердженим планом вартою або воєнізованою (відомчою) охороною. З метою запобігання проникненню на територію аеродрому
сторонніх осіб, транспортних засобів та тварин аеродром повинен
бути огороджений. Для забезпечення належного стану огорожі її
ділянки закріплюються старшим авіаційним начальником за
підприємствами, розміщеними на аеродромі. 2.7.3. Збереження повітряних суден, обладнання та майна, що
розміщені на її стоянках, під час роботи з авіаційною технікою
забезпечується інженерно-технічним складом. 2.7.4. Допуск сторонніх осіб на стоянку повітряних суден без
дозволу керівників підприємств, розміщених на аеродромі,
забороняється. 2.7.5. Цивільні повітряні судна, що тимчасово перебувають на
аеродромі, передаються під охорону відомчої охорони, а інші
повітряні судна - під охорону варти. 2.7.6. Допуск екіпажів та обслуговувального персоналу до
місць стоянки повітряних суден, у тому числі тих, що тимчасово
перебувають на аеродромі і перебувають під охороною варти,
здійснюється згідно із Статутом гарнізонної та вартової служб
Збройних Сил і нормативно-правовими актами з питань організації та
несення служби відомчою охороною.
2.8. Взаємодія органів управління повітряним рухом з
наземними службами 2.8.1. Взаємодію органів управління повітряним рухом з
наземними службами під час виконання польотів і проведення робіт
на аеродромі з метою запобігання несанкціонованим виїздам техніки
і виходу людей на злітно-посадкову смугу, руліжні доріжки і смуги
безпеки організовує старший авіаційний начальник. Порядок
взаємодії визначається інструкцією, яка розробляється керівниками
підприємств, розміщених на аеродромі, та затверджується старшим
авіаційним начальником. 2.8.2. Усі роботи на аеродромі проводяться службами аеродрому
з дозволу керівника польотів (старшого об'єднаної групи
керівництва польотами) після погодження порядку їх проведення з
особами, відповідальними за утримання аеродрому в постійній
готовності до польотів. Рішення керівника польотів (старшого об'єднаної групи
керівництва польотами) обов'язкові для всіх служб аеродрому, що
забезпечують польоти, і можуть бути скасовані старшим авіаційним
начальником. 2.8.3. Виїзд техніки та вихід людей на злітно-посадкову
смугу, руліжні доріжки і смуги безпеки для проведення робіт, у
тому числі виїзд посадових осіб для виконання службових
обов'язків, здійснюється лише з дозволу керівника польотів
(старшого об'єднаної групи керівництва польотами). 2.8.4. Особи, що взаємодіють у внутрішньоаеродромних
радіомережах, повинні знати правила ведення внутрішньоаеродромного
зв'язку, схему і порядок руху спеціального автотранспорту на
аеродромі та мати на це дозвіл, оформлений в установленому
порядку. 2.8.5. У період проведення робіт на злітно-посадковій смузі,
руліжних доріжках і смугах безпеки між керівником робіт та
керівником польотів (старшим об'єднаної групи керівництва
польотами) повинен підтримуватись двосторонній візуальний та
радіозв'язок з обов'язковим дублюванням світловими і звуковими
сигналами для негайного звільнення злітно-посадкової смуги.
Керівник робіт повинен мати основні та резервні засоби зв'язку.
Внутрішньоаеродромний радіозв'язок ведеться за єдиними правилами
радіообміну для даного аеродрому. Технологія взаємодії органів
управління повітряним рухом з наземними службами повинна
відображатися в інструкції з виконання польотів у районі
аеродрому. 2.8.6. Переговори між посадовими особами органів управління
повітряним рухом та наземними службами під час проведення робіт на
льотному полі повинні вестися за допомогою радіотелефонного
зв'язку та фіксуватися засобами звукозапису. 2.8.7. Під час проведення робіт на злітно-посадковій смузі,
руліжних доріжках і смугах безпеки організацію та безпеку руху
спеціальних автомашин і механізмів, а також контроль за їх роботою
здійснює особа, призначена для проведення робіт. При цьому кожні
15 хвилин проводиться контрольна перевірка радіозв'язку. У разі
втрати радіозв'язку або збоїв у його роботі, а також за вказівкою
керівника польотів (старшого об'єднаної групи керівництва
польотами) особа, призначена для проведення робіт, зупиняє їх
виконання та негайно звільняє злітно-посадкову смугу, руліжні
доріжки і смуги безпеки. Сигналом до звільнення злітно-посадкової смуги у разі втрати
радіозв'язку є триразове вмикання і вимкнення вогнів
злітно-посадкової смуги та дві червоні ракети в бік працюючих. 2.8.8. Про закінчення робіт та звільнення злітно-посадкової
смуги, руліжних доріжок і смуг безпеки особа, призначена для
проведення робіт, зобов'язана доповісти керівнику польотів
(старшому об'єднаної групи керівництва польотами). Керівник польотів (старший об'єднаної групи керівництва
польотами), одержавши доповідь особи, призначеної для проведення
робіт, зобов'язаний переконатися у звільненні та готовності
злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок і смуг безпеки до
виконання польотів. 2.8.9. Порядок взаємодії органів управління повітряним рухом
з наземними службами у разі виникнення пожежі та інших аварійних
обставин на аеродромі спільного базування або прилеглої до нього
території визначається планом заходів у разі виникнення аварійних
обставин.
2.9. Пошуково-рятувальне забезпечення 2.9.1. Пошуково-рятувальне забезпечення на аеродромах
спільного базування здійснюється згідно із законодавством. 2.9.2. Пошуково-рятувальне забезпечення польотів полягає в
організації та здійсненні заходів, спрямованих на надійне
оповіщення про виникнення аварійних обставин, досягнення високої
ефективності застосування пошуково-рятувальних сил і засобів,
готовності льотного складу до дій в аварійних ситуаціях. 2.9.3. Пошуково-рятувальне забезпечення польотів авіації
включає: організацію чергування пошуково-рятувальних сил, засобів та
органів управління польотами та перельотами; організацію приймання та передавання сигналів про виникнення
аварійних обставин, а також оповіщення про повітряні судна, які
зазнали лиха; організацію і проведення пошукових та аварійно-рятувальних
робіт; парашутно-рятувальну і десантну підготовку екіпажів
повітряних суден, які мають парашутні системи; забезпечення членів екіпажів і пасажирів груповими та
індивідуальними аварійно-рятувальними засобами та спорядженням; спеціальну підготовку льотного складу до виживання в
аварійних ситуаціях; підготовку льотного складу, особового складу рятувальних
парашутно-десантних груп, наземних пошуково-рятувальних команд до
проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт. 2.9.4. Організація проведення пошукових і
аварійно-рятувальних робіт на прилеглій до аеродрому території
здійснюється експлуатантом аеродрому. У разі відсутності в експлуатанта аеродрому
пошуково-рятувальних сил і засобів для забезпечення польотів
повітряних суден дозволяється використання на договірних засадах
сил і засобів інших аварійно-рятувальних служб. 2.9.5. Виконання польотів і перельотів повітряних суден у
разі відсутності засобів пошуково-рятувального забезпечення
забороняється.
2.10. Протипожежне забезпечення польотів 2.10.1. Протипожежне забезпечення польотів - це комплекс
заходів, спрямованих на гасіння пожеж повітряних суден, що виникли
внаслідок авіаційних або надзвичайних ситуацій на території
аеродрому, з метою створення умов для рятування людей, які
перебувають на борту цих суден. 2.10.2. Протипожежне забезпечення польотів на аеродромах
спільного базування здійснюється згідно із законодавством. 2.10.3. Організація протипожежного забезпечення здійснюється
експлуатантом аеродрому. 2.10.4. Для проведення пожежно-рятувальних робіт на
повітряних суднах на аеродромах спільного базування утворюються
штатні пожежно-рятувальні служби. 2.10.5. Пожежно-рятувальні служби забезпечуються
пожежно-рятувальною технікою, вогнегасними речовинами, спеціальним
аварійним спорядженням і завжди повинні бути готові до виконання
невідкладних завдань. 2.10.6. Аеродром спільного базування повинен бути
забезпечений необхідним запасом вогнегасної речовини, яка
вивозиться на пожежних автомобілях до місця авіаційної події. 2.10.7. У разі відсутності в експлуатанта аеродрому спільного
базування протипожежних служб дозволяється використання на
договірних засадах сил і засобів інших протипожежних служб.
2.11. Здійснення взаєморозрахунків 2.11.1. Взаєморозрахунки між підприємствами, розміщеними на
аеродромі спільного базування, здійснюються за договорами, що
укладаються між експлуатантом аеродрому та фізичними і юридичними
особами, які мають право експлуатувати аеродром та його
обладнання. 2.11.2. Сторони можуть фінансувати реконструкцію (капітальний
ремонт) аеродрому спільного базування за окремим договором.
3. Аеродроми спільного використання
3.1. Організація та виконання польотів 3.1.1. На аеродромах спільного використання можуть надаватися
на договірних засадах підприємствам цивільної авіації ділянки
території аеродрому, на яких за погодженням із старшим авіаційним
начальником розміщуються необхідні технічні засоби і здійснюється
будівництво місць стоянки повітряних суден і аеродромних споруд. Зазначена ділянка повинна бути огороджена та охороняється.
Охорона ділянки організовується силами і засобами відповідного
підприємства цивільної авіації за погодженням із старшим
авіаційним начальником. Доставка пасажирів і вантажів на цю
ділянку здійснюється за встановленими маршрутами, які
унеможливлюють проїзд поблизу військових об'єктів. 3.1.2. Приймання і виліт повітряних суден цивільної авіації
на аеродромах спільного використання організовуються і
забезпечуються службою руху Державного підприємства організації
повітряного руху. Дозвіл на приймання і виліт повітряних суден
цивільної авіації дає керівник польотів (диспетчер) цивільної
авіації аеродрому спільного використання за погодженням із старшим
авіаційним начальником. Керівництво польотами повітряних суден цивільної авіації під
час виконання планових польотів повітряних суден державної авіації
здійснюється групою керівництва польотами державної авіації, при
цьому керівник польотів повітряних суден цивільної авіації є
помічником керівника польотів повітряних суден державної авіації,
а якщо повітряні судна державної авіації не виконують польоти, -
диспетчерами цивільної авіації. У такому разі черговий по
прийманню і випуску повітряних суден державної авіації одночасно є
помічником керівника польотів повітряних суден цивільної авіації. 3.1.3. Порядок організації, виконання і забезпечення польотів
повітряних суден цивільної авіації на аеродромах спільного
використання визначається інструкцією з виконання польотів у
районі аеродрому. 3.1.4. Пошуково-рятувальне забезпечення на аеродромах
спільного використання здійснюється згідно із законодавством.
3.2. Електрозв'язок і радіотехнічне забезпечення польотів 3.2.1. Електрозв'язок і радіотехнічне забезпечення польотів
на аеродромах спільного використання організовує старший начальник
зв'язку і радіотехнічного забезпечення. В окремих випадках на аеродромах спільного використання за
рахунок експлуатанта аеродрому можуть установлюватися додаткові
радіотехнічні засоби управління повітряним рухом, навігації,
посадки повітряних суден, а також необхідні наземні канали
електрозв'язку. 3.2.2. Порядок використання засобів електрозв'язку і
радіотехнічного забезпечення польотів повітряних суден цивільної
авіації на аеродромах спільного використання визначається в
інструкції з виконання польотів у районі аеродрому. 3.2.3. Наземні засоби електрозв'язку і радіотехнічного
забезпечення польотів на аеродромах спільного використання
розміщуються згідно з типовими схемами державної авіації. Додаткові засоби електрозв'язку і радіотехнічного
забезпечення польотів, що встановлюються підприємствами цивільної
авіації, повинні відповідати нормам придатності до експлуатації
цивільних аеродромів. 3.2.4. Технічна експлуатація наземних засобів електрозв'язку
і радіотехнічного забезпечення на аеродромах спільного
використання здійснюється фахівцями зв'язку і радіотехнічного
забезпечення підприємств державної авіації. Технічна експлуатація додатково встановлених засобів
електрозв'язку і радіотехнічного забезпечення здійснюється
фахівцями підприємств цивільної авіації. За взаємною домовленістю
і після документального оформлення технічну експлуатацію цих
засобів можуть здійснювати фахівці електрозв'язку і
радіотехнічного забезпечення підприємств державної авіації. 3.2.5. Льотні перевірки наземних засобів електрозв'язку і
радіотехнічного забезпечення польотів на аеродромах спільного
використання проводяться підприємствами державної та цивільної
авіації, додатково встановлених радіотехнічних засобів -
підприємствами цивільної авіації. Акти про результати перевірок
подаються підприємствам державної авіації.
3.3. Інженерно-авіаційне забезпечення польотів 3.3.1. Інженерно-авіаційне забезпечення польотів повітряних
суден цивільної авіації на аеродромах спільного використання
здійснюється силами і засобами підприємств цивільної авіації.
Підготовку повітряних суден до польотів проводять керівники
підприємств цивільної авіації за погодженням із старшим авіаційним
начальником аеродрому.
3.4. Аеродромно-технічне забезпечення польотів 3.4.1. Аеродромно-технічне (аеродромне) забезпечення польотів
на аеродромах спільного використання здійснюється на договірних
засадах силами і засобами підприємств державної авіації. У разі потреби або обмежених можливостей державної авіації
відповідне підприємство цивільної авіації виділяє свої сили і
засоби для аеродромно-технічного (аеродромного) забезпечення
польотів.
3.5. Метеорологічне та орнітологічне забезпечення польотів 3.5.1. Метеорологічне та орнітологічне забезпечення польотів
повітряних суден цивільної авіації на аеродромах спільного
використання здійснюється метеорологічними підрозділами
підприємств державної авіації.
3.6. Пошуково-рятувальне та протипожежне забезпечення 3.6.1. Пошуково-рятувальне та протипожежне забезпечення на
аеродромах спільного використання здійснюється експлуатантом
аеродрому згідно із законодавством та договорами, укладеними з
підприємствами цивільної авіації. 3.6.2. У разі потреби підприємства цивільної авіації за
погодженням з експлуатантом аеродрому можуть у встановленому
порядку утворювати власні служби пошуково-рятувального та
протипожежного забезпечення. 3.6.3. Організація пошуково-рятувального та протипожежного
забезпечення на аеродромі спільного використання здійснюється
експлуатантом аеродрому.
3.7. Здійснення взаєморозрахунків 3.7.1. Взаєморозрахунки між підприємствами за експлуатацію
аеродрому спільного використання здійснюються за договорами, які
укладаються між експлуатантом аеродрому та фізичними і юридичними
особами, які мають право експлуатувати аеродром та його
обладнання.
4. Запасні аеродроми
4.1. Використання запасних аеродромів 4.1.1. Аеродроми цивільної авіації використовуються як
запасні для повітряних суден цивільної або державної авіації. Інші
аеродроми можуть бути виділені як запасні за рішенням
експлуатантів цих аеродромів. 4.1.2. Запасні аеродроми використовуються за заявками на
польоти, що подаються в установленому порядку. У разі потреби у використанні запасних аеродромів, не
зазначених у заявках на польоти, заявка на їх використання
оформлюється в установленому порядку. 4.1.3. Старший авіаційний начальник запасного аеродрому не
пізніше ніж через 30 хвилин після одержання заявки повинен
підтвердити органу управління повітряним рухом готовність
аеродрому до прийняття повітряних суден. Підтвердження про готовність повинно гарантувати: управління прийманням повітряних суден; готовність злітно-посадкової смуги; роботу зазначених у заявці засобів електрозв'язку і
радіотехнічного забезпечення; матеріальне та аеродромно-технічне забезпечення; забезпечення харчуванням та розміщення (відпочинок) екіпажів
повітряних суден, що приймаються; забезпечення інформацією про метеорологічні умови і прогноз
погоди на період, зазначений у заявці. 4.1.4. Аеродроми цивільної авіації та інші аеродроми,
визначені як запасні, у період їх роботи повинні бути готові до
приймання повітряного судна наземними каналами електрозв'язку не
пізніше ніж через 30 хвилин після одержання заявки, а в разі
потреби - негайно на вимогу командира повітряного судна з борту. 4.1.5. Якщо на борту повітряного судна відсутні дані,
необхідні для виконання польоту та посадки на запасному аеродромі,
керівнику польотів дозволяється як виняток передавати їх екіпажу
відкритим текстом за допомогою командної радіостанції. 4.1.6. У разі використання аеродромів як запасних повітряними
суднами державної або цивільної авіації керівництво польотами в
районі аеродрому здійснюється з використанням єдиних методів та
засобів управління повітряним рухом. З цією метою на аеродромах
класу А, Б і В організовується єдиний командно-стартовий
радіозв'язок ультракороткохвильового діапазону на частоті
124,0 МГц. 4.1.7. На запасних аеродромах державної авіації, відкритих
для міжнародних польотів, утворюється об'єднана група керівництва
польотами, до складу якої входять диспетчери цивільної авіації,
які здійснюють керівництво польотами повітряних суден, що
виконують міжнародні рейси. 4.1.8. Робочі місця керівника об'єднаної групи керівництва
польотами державної авіації та диспетчерів цивільної авіації
повинні забезпечуватися переліком льотно-технічних характеристик
повітряних суден, посадка яких можлива на запасному аеродромі,
схемами маневру для заходу на посадку, маршрутів руління та місць
стоянки. 4.1.9. Підприємства, повітряні судна яких здійснили посадку
на запасному аеродромі, повинні вжити заходів до прискорення їх
вильоту з цього аеродрому. У разі затримки вильоту повітряного судна цивільної авіації
із запасного аеродрому державної авіації керівники підприємств
повинні забезпечити перевезення пасажирів і вантажу цього
повітряного судна за межі аеродрому, організувати їх охорону. 4.1.10. Дозвіл на подальший політ повітряного судна, що
здійснило посадку на запасному аеродромі, видається тільки після
проходження передпольотної підготовки екіпажу та проведення
перевірки його готовності до польоту. 4.1.11. Порядок пошуково-рятувального та протипожежного
забезпечення на запасному аеродромі визначається в інструкції з
виконання польотів у районі аеродрому.
4.2. Електрозв'язок і радіотехнічне забезпечення польотів 4.2.1. Порядок забезпечення електрозв'язку і радіотехнічного
забезпечення польотів на запасному аеродромі визначається в
інструкції з виконання польотів у районі аеродрому.
4.3. Інженерно-авіаційне забезпечення польотів 4.3.1. Інженерно-авіаційне забезпечення повітряних суден на
запасному аеродромі здійснюється в установленому порядку
інженерно-авіаційною службою аеродрому. 4.3.2. Технічне обслуговування повітряних суден на запасних
аеродромах здійснюється інженерно-авіаційними службами
підприємств, яким належать повітряні судна. У разі потреби
інженерно-авіаційні служби запасного аеродрому надають допомогу в
обслуговуванні повітряних суден, що здійснили посадку на запасному
аеродромі, на договірних засадах.
4.4. Аеродромно-технічне (аеродромне) забезпечення польотів 4.4.1. Аеродромно-технічне (аеродромне) забезпечення польотів
на запасному аеродромі організовується старшим авіаційним
начальником. 4.4.2. Для аеродромно-технічного (аеродромного) забезпечення
повітряних суден на запасних аеродромах повинні виділятися: пересувні засоби заправки пальним, мастилами та спеціальними
рідинами; засоби буксирування повітряних суден; засоби для зарядження повітряних суден стисненим та зрідженим
газом; засоби забезпечення повітряних суден електро- та
пневмоенергією для запуску двигунів та для перевірки електро- і
радіообладнання. 4.4.3. Заправка пальним, мастильними матеріалами та
спеціальними рідинами повітряних суден, що здійснили посадку на
запасному аеродромі, проводиться у встановленому порядку. 4.4.4. У разі якщо за своїми тактико-технічними
характеристиками аеродромно-технічні засоби запасного аеродрому не
можуть забезпечити підготовку повітряного судна, вона проводиться
підприємствами, які є експлуатантами повітряних суден.
4.5. Метеорологічне та орнітологічне забезпечення польотів 4.5.1. Метеорологічне та орнітологічне забезпечення польотів
повітряних суден на запасних аеродромах цивільної авіації
здійснюється цивільними авіаційними метеорологічними підрозділами
аеродрому. 4.5.2. Метеорологічне та орнітологічне забезпечення польотів
повітряних суден, що здійснили посадку на запасних аеродромах
державної авіації, здійснюється метеорологічним підрозділом. 4.5.3. Метеорологічне та орнітологічне забезпечення
повітряних суден, що здійснили посадку на запасному аеродромі
спільного базування, здійснюється у порядку, встановленому для
аеродромів спільного базування. 4.5.4. У разі здійснення польотів тривалістю 5 годин і менше
метеорологічна документація екіпажам повітряних суден цивільної
авіації не надається. Екіпажі інших повітряних суден
забезпечуються метеорологічною документацією незалежно від
тривалості польоту.
Головнокомандувач
Військово-Повітряних Сил
Збройних Сил України
генерал-лейтенант Я.І.Скалько
Директор Державного
департаменту
авіаційного транспорту
Міністерства транспорту
України В.О.Максимов

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...