Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для [...]
Національний банк; Постанова, Перелік, Положення [...] від 25.01.201223
Документ z0231-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 22.11.2014, підстава v0727500-14
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »  

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25.01.2012  № 23


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 лютого 2012 р.
за № 231/20544

Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 499 від 30.11.2012
№ 237 від 19.06.2013
№ 727 від 19.11.2014}

Відповідно до статей 7 та 59 Закону України “Про Національний банк України”, статей 36 та 66 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, з урахуванням основних положень міжнародних стандартів фінансової звітності та принципів і рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду, з метою вдосконалення порядку формування резервів за активними банківськими операціями Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями (далі - Положення про формування та використання резервів), що додається.

2. Банкам України:

у строк до 20.11.2012 та 20.12.2012 відповідно проінформувати Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку України за формою, установленою Національним банком України, про результати розрахунку резервів, здійсненого в тестовому режимі за станом на 01.11.2012 та на 01.12.2012, згідно з вимогами Положення про формування та використання резервів;

за станом на 01.01.2013 здійснити розрахунок резервів згідно з вимогами Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за № 474/4695 (зі змінами), Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13.12.2002 № 505, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2003 за № 1/7322 (зі змінами), Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.02.2007 № 31, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за № 189/13456 (зі змінами), і в строк та за формою, установленими Національним банком України, проінформувати Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку України;

за станом на 01.01.2013 здійснити розрахунок та сформувати в повному обсязі резерви для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями згідно з вимогами Положення про формування та використання резервів.

3. Вимоги абзацу другого пункту 2.6 глави 2 та абзацу другого пункту 3.5 глави 3 розділу ІІ Положення про формування та використання резервів не поширюються на кредитні операції, які здійснені на підставі договорів, укладених до 28.12.2008.

4. Вимоги абзацу шостого пункту 2.6 глави 2 та абзацу шостого пункту 3.5 глави 3 розділу ІІ Положення про формування та використання резервів не поширюються на кредитні операції, які здійснені на підставі договорів, укладених до набрання чинності цією постановою та до яких після цієї дати не вносилися зміни щодо збільшення сум.

{Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

5. Рекомендувати банкам України протягом 2012 року здійснювати розрахунок резервів згідно з вимогами Положення про формування та використання резервів у тестовому режимі.

6. Визнати такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти Національного банку України згідно з переліком, що додається.

7. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н.В.), Юридичному департаменту (Новіков В.В.) подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

8. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н.В.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України та банків України для керівництва та використання в роботі.

9. Департаменту бухгалтерського обліку (Лукасевич Б.В.) протягом п’яти місяців з дати набрання чинності цією постановою внести відповідні зміни до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку щодо розрахунку теперішньої вартості майбутніх грошових потоків за активами.

10. Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування, крім пункту 6, який набирає чинності з 31.12.2012.

11. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Соркіна І.В.

Голова

С.Г. Арбузов




Додаток
до постанови Правління
Національного банку України
25.01.2012  № 23

ПЕРЕЛІК
нормативно-правових актів Національного банку України, що втратили чинність

1. Постанова Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279 “Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за № 474/4695.

2. Постанова Правління Національного банку України від 24.10.2000 № 418 “Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.11.2000 за № 793/5014.

3. Постанова Правління Національного банку України від 05.04.2001 № 151 “Про внесення змін до деяких положень нормативно-правових актів Національного банку України”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.04.2001 за № 354/5545.

4. Постанова Правління Національного банку України від 07.12.2001 № 502 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.12.2001 за № 1077/6268.

5. Постанова Правління Національного банку України від 13.12.2002 № 505 “Про затвердження Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.01.2003 за № 1/7322.

6. Постанова Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 119 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.04.2003 за № 256/7577.

7. Постанова Правління Національного банку України від 15.08.2003 № 339 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за № 751/8072.

8. Постанова Правління Національного банку України від 27.08.2004 № 411 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.09.2004 за № 1105/9704.

9. Постанова Правління Національного банку України від 17.01.2005 № 10 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2005 за № 122/10402.

10. Постанова Правління Національного банку України від 10.06.2005 № 210 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.06.2005 за № 666/10946.

11. Постанова Правління Національного банку України від 11.11.2005 № 425 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.11.2005 за № 1430/11710.

12. Постанова Правління Національного банку України від 02.02.2007 № 31 “Про затвердження Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за № 189/13456.

13. Постанова Правління Національного банку України від 19.03.2007 № 83 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.03.2007 за № 301/13568.

14. Постанова Правління Національного банку України від 06.07.2007 № 248 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.07.2007 за № 841/14108.

15. Пункти 1 та 3 постанови Правління Національного банку України від 23.07.2008 № 211 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2008 за № 751/15442 (зі змінами).

16. Постанова Правління Національного банку України від 01.12.2008 № 406 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2008 за № 1206/15897.

17. Підпункт 1.7 пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 08.10.2010 № 457 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.12.2010 за № 1249/18544 (зі змінами).

18. Постанова Правління Національного банку України від 31.12.2010 № 593 “Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.01.2011 за № 79/18817.

19. Постанова Правління Національного банку України від 13.04.2011 № 114 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.06.2011 за № 724/19462.

20. Постанова Правління Національного банку України від 31.05.2011 № 170 “Про внесення зміни до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.06.2011 за № 677/19415.

21. Постанова Правління Національного банку України від 14.07.2011 № 235 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13.04.2011 № 114”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.07.2011 за № 895/19633.

22. Постанова Правління Національного банку України від 28.12.2011 № 486 “Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.01.2012 за № 99/20412.

Директор Департаменту
нормативно-методологічного
забезпечення банківського
регулювання та нагляду




Н.В. Іваненко




ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
25.01.2012  № 23


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 лютого 2012 р.
за № 231/20544

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями

Розділ І. Загальні положення

Глава 1. Основні положення

1.1. Це Положення розроблено на підставі Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про Національний банк України”, нормативно-правових актів Національного банку України, з урахуванням основних вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду, з метою забезпечення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів банків.

1.2. Це Положення визначає порядок (методику) формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями (далі - резерви).

1.3. Банк із метою визначення можливих втрат (збитків) невиконання боржником/контрагентом зобов’язань здійснює оцінку ризику невиконання ним таких зобов’язань (тобто ризику того, що виконання боржником зобов’язання проводитиметься з перевищенням строків, передбачених умовами договору, або в обсягах, менших, ніж передбачено договором, або взагалі не проводитиметься) за всіма активними банківськими операціями та наданими банком фінансовими зобов’язаннями.

1.4. Резерви, визначені в цьому Положенні, поділяються на:

резерви за активами (за фінансовими активами та за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку);

резерви за наданими фінансовими зобов’язаннями.

1.5. Резерви за активами є спеціальними (оціночними) резервами, які зменшують балансову вартість активів і необхідність формування яких спричинена зменшенням корисності таких активів.

Резерви за наданими фінансовими зобов’язаннями є забезпеченням їх виконання в майбутньому, що визнається в балансі банку як зобов’язання та свідчить про можливі втрати внаслідок вибуття ресурсів, пов’язаного з виконанням банком таких фінансових зобов’язань.

1.6. Банк оцінює ризик невиконання боржником/контрагентом зобов’язань та формує резерв у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання статистичної звітності за формою № 10 (місячна) “Оборотно-сальдовий баланс банку”, затвердженої відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Якщо в наступних періодах після формування резерву за активом (крім акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що обліковуються банком у портфелі на продаж) або за наданими фінансовими зобов’язаннями сума резерву зменшується, то банк зменшує (коригує) попередньо сформований резерв за таким активом.

1.7. Банк розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківські положення щодо оцінки ризиків, формування та використання резервів за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов’язаннями.

Внутрішньобанківські положення розробляються банком з урахуванням законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, повинні містити методики та процедури, визначені в додатку 1 до цього Положення, які є обов’язковими і мінімально необхідними для оцінки ризиків.

1.8. Банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника відповідно до вимог, визначених цим Положенням.

Кредитна документація (справа) боржника має містити мінімально необхідні дані, перелік яких наведено в додатку 2 до цього Положення. Залежно від виду кредитної операції банк може розширити перелік даних про боржника, попередньо зазначивши їх у внутрішньобанківських положеннях.

Узагальнена інформація про кредитну операцію формується з часу укладення договору та оновлюється впродовж його дії в частині, що зазнала змін, протягом п’яти робочих днів із дня отримання банком інформації, яка є підставою для внесення таких змін (зміни умов проведення/здійснення кредитної операції, установчих та реєстраційних даних боржника, його фінансового стану тощо).

1.9. Відсутність чи неподання внутрішньобанківських положень або кредитної документації (справи) для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку України є підставою для негативних висновків щодо ефективності та/або адекватності системи управління ризиками в банку, а також застосування до банку заходів впливу в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

активна банківська операція - операція з розміщення ресурсів банку, яка обліковується за активними балансовими рахунками банку або за активними рахунками позабалансового обліку. До таких операцій належать усі види кредитних операцій, операції з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, операції з придбання цінних паперів, інші активні банківські операції, уключаючи нараховані за всіма цими операціями доходи (далі - актив);

борг боржника - заборгованість за активом, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи;

{Абзац третій пункту 1.10 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499  від 30.11.2012}

боржник - одна зі сторін у зобов’язанні (юридична чи фізична особа), яка повинна сплатити борг/виконати вимогу банку згідно з умовами укладеного договору;

заміна активу - припинення визнання одного активу в результаті визнання іншого щодо одного й того самого контрагента;

{Пункт 1.10 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 499  від 30.11.2012}

коефіцієнт ліквідності забезпечення - кількісний показник, що характеризує зниження ринкової вартості майна, наданого в забезпечення за кредитом, яка може бути отримана за умови продажу такого майна в строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продано за ціною, яка дорівнює ринковій (справедливій) вартості;

{Пункт 1.10 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 499  від 30.11.2012}

контрагент банку - будь-яка особа (фізична чи юридична), яка має з банком відносини фінансового характеру (банк надає кошти у вигляді безстрокових або строкових депозитів; надає кредит; продає цінні папери власної емісії; має дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку та банками). Контрагент може одночасно мати з банком відносини іншого характеру (зокрема трудові);

кредитна історія - сукупність інформації про виконання юридичною або фізичною особою боргових зобов’язань, що включає наявну в банку інформацію щодо дисципліни виконання боржником своїх зобов’язань у минулому за раніше наданими та діючими кредитами, а також отриману банком інформацію з бюро кредитних історій;

кредитна операція - вид активних банківських операцій, пов’язаних із розміщенням залучених банком коштів шляхом їх надання в тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, акредитивів, акцептів, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання щодо сплати процентів та інших зборів із такої суми (відстрочення платежу);

кредитоспроможність - наявність у боржника (контрагента банку) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у повному обсязі та в обумовлені договором строки;

кредит під інвестиційний проект - довгостроковий кредит, наданий для реалізації інвестиційного проекту (крім інвестування кредитних коштів у такі об’єкти інвестиційної діяльності, як цінні папери, цільові грошові вклади, інтелектуальні цінності, майнові права), майбутні доходи за яким будуть джерелом повернення кредиту;

пільгові умови - умови договору, які є більш сприятливими для боржника, ніж умови, установлені для відповідного активу внутрішніми положеннями банку, що визначають політику з управління активами і пасивами;

платоспроможність - здатність боржника (контрагента) банку своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов’язань;

{Абзац пункту 1.10 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499  від 30.11.2012}

показник безризиковості активу - розрахункова величина, що використовується для оцінки ризику та розраховується як різниця між одиницею і показником ризику активу;

показник ризику активу - кількісний показник ризику невиконання боржником (контрагентом) своїх зобов’язань перед банком;

{Абзац пункту 1.10 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499  від 30.11.2012}

реструктуризація - зміна істотних умов за первісним договором шляхом укладання додаткової угоди з боржником у зв’язку з фінансовими труднощами боржника (за визначенням банку) та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов’язань за активом [зміна процентної ставки; скасування (повністю або частково) нарахованих і несплачених боржником фінансових санкцій (штрафу, пені, неустойки) за несвоєчасне внесення платежів за заборгованістю боржника; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісій); зміна розміру комісії];

фінансове зобов’язання - зобов’язання банку, що обліковується за активними рахунками позабалансового обліку. До таких зобов’язань належать зобов’язання з кредитування, гарантії, поручительства, акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам і клієнтам;

фінансовий актив - будь-який актив, який є наданим кредитом, розміщеним депозитом, коштами банків у розрахунках, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, цінним папером, дебіторською заборгованістю, погашення якої здійснюватиметься з використанням грошей або іншого фінансового інструменту;

цілісний майновий комплекс - об’єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виокремлюються в самостійні об’єкти.

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України, міжнародними стандартами фінансової звітності.

Глава 2. Загальні вимоги до оцінки ризиків

2.1. Банк з метою формування резерву за активами/наданими фінансовими зобов’язаннями здійснює оцінку ризиків таких активів/наданих фінансових зобов’язань, починаючи з дати визнання їх в обліку до дати припинення такого визнання.

2.2. Банк з метою розрахунку резервів класифікує активи/надані фінансові зобов’язання за такими категоріями якості:

І (найвища) - немає ризику або ризик є мінімальним;

ІІ - помірний ризик;

ІІІ - значний ризик;

IV - високий ризик;

V (найнижча) - реалізований ризик.

Заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов’язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною.

Банк самостійно встановлює порядок визначення показника ризику активу в межах діапазонів, визначених для відповідних категорій якості активів/наданих фінансових зобов’язань, у тому числі з урахуванням кредитної історії боржника, а також іншої інформації, що забезпечує об’єктивну оцінку подій та обставин, які можуть свідчити про наявність ризиків погашення боргу боржником із перевищенням строків, передбачених умовами договору, або невиконанням договірних умов.

{Абзац восьмий пункту 2.2 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів.

{Пункт 2.2 глави 2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

2.3. Банк класифікує активи/надані фінансові зобов’язання (крім цінних паперів у портфелі на продаж, які внесені до біржового реєстру) за категоріями якості на підставі здійсненої ним оцінки фінансового стану боржника і стану виконання боржником зобов’язань за договором (стану обслуговування боргу) з урахуванням виду та умов активної банківської операції згідно з вимогами цього Положення.

Банк класифікує цінні папери в портфелі банку на продаж, які внесені до біржового реєстру, виходячи з розміру резерву, сформованого за такими цінними паперами, згідно з вимогами глави 4 розділу ІІІ цього Положення.

2.4. Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника відповідно до вимог цього Положення.

Банк, оцінюючи фінансовий стан боржника, визначає його кредито- та платоспроможність.

Банк визначає кредитоспроможність боржника під час надання кредиту та в разі зміни первісних умов договору, у тому числі пов’язаних із фінансовими труднощами боржника.

Банк визначає платоспроможність боржника протягом строку дії договору з періодичністю, визначеною цим Положенням.

2.5. Банк під час розрахунку резервів за активами/наданими фінансовими зобов’язаннями враховує вартість забезпечення відповідно до глави 4 розділу ІІ цього Положення.

{Пункт 2.5 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

2.6. Банк має право поділяти фінансові активи на суттєві активи та активи, які не є суттєвими.

До фінансових активів, які не є суттєвими, належать кредити, надані фізичній особі, у тому числі як суб’єкту підприємницької діяльності, загальна сума боргу за якими не перевищує 50 000 гривень, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України на дату формування резервів.

{Абзац другий пункту 2.6 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

Банк має право об’єднувати фінансові активи, які не є суттєвими, у групи фінансових активів та оцінювати ризик за ними на портфельній основі, ґрунтуючись на кількості днів прострочення боргу.

Усі інші активи є суттєвими. За суттєвими фінансовими активами банк оцінює ризик на індивідуальній основі.

Банк не має права включати до групи фінансових активів той актив, який виник унаслідок заміни активу.

{Абзац п'ятий пункту 2.6 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

2.7. Банк визначає єдину категорію якості за кількома активами/наданими фінансовими зобов’язаннями щодо одного боржника, у тому числі за тими, оцінка ризику за якими здійснюється на портфельній основі, використовуючи найнижчу.

Ця вимога не поширюється на активи/надані фінансові зобов'язання, категорія якості яких визначена з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 2.6 глави 2 та абзацу шостого пункту 3.5 глави 3 розділу ІІ цього Положення.

{Абзац другий пункту 2.7 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

2.8. Банк не має права класифікувати активи/надані фінансові зобов’язання за найвищою категорією якості, якщо укладеними з боржником договорами передбачені пільгові умови.

2.9. Банк у разі зміни умов договору, пов’язаних із реструктуризацією боргу за активами, або щодо збільшення строків користування активами, не пов’язаних із реструктуризацією боргу, не має права класифікувати такі активи за категорією якості вищою, ніж категорія, що була визначена за цими активами на дату внесення змін.

{Пункт 2.9 глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 499 від 30.11.2012}

2.10. Банк у разі заміни активу здійснює класифікацію активу, що визнається, та активу, визнання якого припиняється, за відповідними категоріями якості. Банк класифікує актив, що визнається, за нижчою з цих категорій якості.

{Пункт 2.10 глави 2 розділу I в реакції Постанови Національного банку № 499 від 30.11.2012}

2.11. Банк у разі заміни активу або зміни умов договору, зазначених у пункті 2.9 цієї глави, має право не враховувати факт такої заміни/зміни, якщо передбачена договором періодичність сплати боргу встановлена не рідше одного разу на:

{Абзац перший пункту 2.11 глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 499 від 30.11.2012}

місяць і стан обслуговування боргу протягом останніх 6 місяців поспіль після такої зміни/заміни визначений як “високий” або “добрий” згідно з вимогами розділу ІІ цього Положення або

квартал і стан обслуговування боргу протягом останніх 12 місяців поспіль після такої зміни/заміни визначений як “високий” або “добрий” згідно з вимогами розділу ІІ цього Положення.

Банк у разі повторної/наступної зміни умов договору щодо строків та/або сум, у тому числі пов’язаних із реструктуризацією боргу за активом, або заміни активу визначає стан обслуговування боргу не вище ніж “задовільний”, якщо фактична сплата боргу боржником протягом останніх 12 місяців здійснювалася боржником рідше одного разу на три місяці.

{Абзац четвертий пункту 2.11 глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 499 від 30.11.2012}

2.12. Банк з метою оцінки ризику за активами/наданими фінансовими зобов’язаннями, боржником (контрагентом) банку за якими є нерезидент, може використовувати дані, підтверджені в бюлетені таких провідних світових рейтингових агентств (компаній), як Standard & Poor’s, Moody’s Investors Service та Fitch IBCA.

Банк з метою оцінки ризику за активами/наданими фінансовими зобов’язаннями, боржником (контрагентом) банку за якими є резидент, може використовувати дані рейтингових агентств (компаній), які мають право визначати рейтингові оцінки відповідно до законодавства України.

{Пункт 2.12 глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 499 від 30.11.2012}

2.13. Банк під час використання даних рейтингових агентств (компаній) має враховувати те, що за наявності одночасно:

рейтингів емітента та рейтингів цінних паперів емітента під час оцінки ризику за цінним папером - ураховуються рейтинги цінних паперів і не враховуються рейтинги емітента;

рейтингів країни боржника (контрагента) та рейтингів боржника (контрагента) - ураховуються рейтинги боржника і не враховуються рейтинги країни боржника (контрагента);

двох різних рейтингів боржника (контрагента) - ураховується рейтинг того рейтингового агентства (компанії), який є нижчим;

трьох різних рейтингів боржника (контрагента) - ураховується рейтинг того рейтингового агентства (компанії), який є нижчим із двох найвищих.

{Главу 2 розділу I доповнено новим пунктом 2.13 згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

Розділ ІІ. Формування резервів за фінансовими та іншими активами (крім цінних паперів)

Глава 1. Загальні вимоги до формування резерву за кредитами

1.1. Банк формує резерви за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам (у тому числі банкам), які обліковуються за балансовими рахунками таких груп:

строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках;

кредити, що надані іншим банкам;

кошти на вимогу інших банків (активні залишки);

кредити, що надані за операціями репо суб’єктам господарювання;

кредити, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання;

вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання;

кредити в поточну діяльність, що надані суб’єктам господарювання;

кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб’єктам господарювання;

іпотечні кредити, що надані суб’єктам господарювання;

кредити, що надані органам державної влади;

кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

іпотечні кредити, що надані органам державної влади;

іпотечні кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам;

фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам;

кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам;

іпотечні кредити, що надані фізичним особам;

кошти на вимогу суб’єктів господарювання (активні залишки);

кошти на вимогу фізичних осіб (активні залишки);

кошти небанківських фінансових установ (активні залишки).

1.2. Банк не формує резерву:

за кредитними операціями між установами в системі одного банку (для банків із 100% іноземним капіталом - за розрахунками з материнською компанією, якщо ця компанія має кредитний рейтинг не нижчий, ніж “інвестиційний клас”);

за коштами, що перераховані Національному банку України.

{Абзац третій пункту 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

1.3. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитом на індивідуальній основі як суму перевищення балансової вартості кредиту (без урахування суми раніше сформованого резерву) над теперішньою вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за цим кредитом за такою формулою:

{Абзац перший пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

Рінд = БВк - ТВк,

(1)

де

Рінд - сума резерву за кредитом;


БВк - балансова вартість кредиту, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку, без урахування суми раніше сформованого резерву;


ТВк - теперішня вартість попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за кредитом, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку. Під час визначення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків за кредитом їх попередня оцінка здійснюється з урахуванням показника безризиковості активу, що визначається згідно з вимогами цього Положення, та коефіцієнта ліквідності забезпечення, що визначається відповідно до вимог глави 4 розділу ІІ цього Положення.

{Абзац четвертий пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

1.4. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитами овердрафт та кредитними лініями, за якими невідомі кількість траншів і строк їх погашення, як суму перевищення балансової вартості кредиту (без урахування раніше сформованого резерву) над сумою боргу за кредитом на дату розрахунку резерву, зваженого на показник безризиковості активу, і вартості забезпечення, зваженої на відповідний коефіцієнт ліквідності забезпечення за такою формулою:

Рк=БВа-(Зк х (1-ПРк)+Вз х k),

(2)

де

Рк

-

сума резерву за кредитом овердрафт;


БВа

-

балансова вартість кредиту, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку, без урахування суми раніше сформованого резерву;


Зк

-

борг за кредитом овердрафт та кредитними лініями, за якими невідомі кількість траншів і строк їх погашення, на дату розрахунку резерву;


ПРк

-

показник ризику кредиту, що визначається банком згідно з вимогами глави 2 або 3, або 6 цього розділу;


Вз

-

вартість забезпечення, що визначається банком згідно з вимогами глави 4 цього розділу. Якщо забезпечення немає або воно не відповідає критеріям прийнятності, визначеним у главі 4 цього розділу, то до розрахунку береться значення, що дорівнює 0;


k

-

коефіцієнт ліквідності забезпечення, що визначається банком згідно з вимогами глави 4 цього розділу

{Главу 1 розділу II доповнено новим пунктом 1.4 згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

1.5. Банк - учасник консорціуму здійснює формування резерву за кредитом у розмірі частки його участі в консорціумному кредиті.

Головний банк консорціуму/банк-учасник, відповідальний за виконання договору, здійснює формування резерву за кредитом у розмірі частки власної участі в консорціумному кредиті.

1.6. Банк під час розрахунку резерву за кредитом, наданим нерезиденту, ураховує ризик країни місцезнаходження нерезидента, визначений на підставі інформації про належність країни до відповідної групи ризику, яка ґрунтується на рейтингах країн, установлених провідними світовими рейтинговими агентствами (компаніями), визначеними цим Положенням, та доводиться до відома банків Національним банком України.

1.7. Банк класифікує кредит, наданий нерезиденту, розташованому в країні, рейтинг якої не підтверджений жодним із провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням, не вище ІІІ категорії якості.

1.8. Банк класифікує кредит в іноземній валюті, що наданий нерезиденту, який є юридичною (крім банків) або фізичною особою (крім осіб, що оформили дозвіл на працевлаштування в Україні або які є працівниками консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями), не вище ІІІ категорії якості. Ця норма не поширюється на операції, що здійснюються іноземними філіями українських банків.

1.9. Банк класифікує кредит, який спрямовується на погашення кредиту, наданого іншому боржнику, не вище ІІІ категорії якості.

{Пункт 1.9 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

1.10. Банк, класифікуючи заборгованість за врахованим векселем, крім оцінки фінансового стану визначеної банком зобов’язаної за векселем особи, ураховує строк погашення боргу.

Банк класифікує вексель, заборгованість за яким прострочена:

до 30 календарних днів включно - не вище ІV категорії якості;

понад 30 календарних днів - за V категорією якості.

{Пункт 1.10 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

1.11. Банк класифікує заборгованість за факторинговою операцією на підставі оцінки фінансового стану контрагента або особи, зобов’язаної за факторинговою операцією згідно з вимогами законодавства України, і строку, що минув із дня платежу, передбаченого умовами договору.

Банк класифікує факторингову операцію, заборгованість за якою прострочена:

до 90 календарних днів включно із дня виконання зобов’язання (платежу), передбаченого умовами договору, - не вище ІV категорії якості;

понад 90 календарних днів із дня виконання зобов’язання (платежу), передбаченого умовами договору, - за V категорією якості.

{Пункт 1.11 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012}

{Пункт 1.12 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 499 від 30.11.2012}

1.12. Банк під час класифікації довгострокового кредиту, наданого під інвестиційний проект, аналіз ефективності якого підтверджує спроможність боржника забезпечити погашення боргу (у тому числі за рахунок доходу, що планується отримати від реалізації інвестиційного проекту) відповідно до умов договору за кредитом, має право підвищити його на одну категорію якості за умови, що бізнес-план із реалізації інвестиційного проекту виконується.

Банк оцінює інвестиційний проект щодо його фінансової самоокупності та практичної реалізації (оцінка бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту). Під час оцінки реалізації інвестиційного проекту банк визначає здатність боржника ефективно реалізувати такий проект та отримати заплановані результати; надійність і стабільність бізнесу, яким займатиметься боржник протягом часу, що потрібний для завершення проекту і повернення кредиту; повноту урахування боржником усіх ризиків, наявних під час кредитування інвестиційного проекту.

1.13. Банк упродовж строку тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя має право класифікувати іпотечний кредит, наданий примусово переміщеній особі, яка не здійснює погашення основної суми іпотечного кредиту та відсотків за ним на підставі вимог пункту 14.3 статті 14 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", та забезпеченням за яким є майно, розташоване (зареєстроване) на території, яка після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована, за категорією якості, що була визначена банком на дату початку тимчасової окупації зазначеної території.

{Главу 1 розділу ІІ доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 727 від 19.11.2014}

Глава 2. Порядок визначення показника ризику кредиту, наданого юридичній особі (крім банку та бюджетної установи)

{Назва глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 499 від 30.11.2012}

2.1. Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - юридичної особи, який відповідно до вимог законодавства України складає:

квартальну та річну фінансову звітність - не рідше ніж один раз на три місяці;

тільки річну фінансову звітність - не рідше ніж один раз на дванадцять місяців.

{Пункт 2.1 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 499 від 30.11.2012}

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »