Про національну систему оцінки рівня корупції
Мін'юст України, Мінекономрозвитку України; Наказ від 30.09.20132055/5/1153
Повідомлення: Дуже багато відкритих сторінок за хвилину
Почекайте одну хвилину, будь-ласка......
Документ v2055323-13, поточна редакція — Прийняття від 30.09.2013
 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

30.09.2013  № 2055/5/1153

Про національну систему оцінки рівня корупції

Відповідно до підпункту 222.4 пункту 222 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128/2013, підпункту 8 пункту 1 розділу XIII додатка 2 до Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011 - 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240, НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Концептуальні засади національної системи оцінки рівня корупції, що додаються.

2. Міністерству юстиції України організувати проведення у 2014 році пілотного опитування населення щодо поширеності корупції за консультаційної підтримки Державної служби статистики України.

3. Утворити робочу групу з питань організації та проведення пілотного опитування щодо поширеності корупції (далі - робоча група).

Визначити заступника директора Департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя - начальника відділу з питань кримінального та процесуального права Міністерства юстиції України Сіверса Р.В. головою зазначеної робочої групи.

Надати право голові робочої групи затвердити її склад, а також у разі необхідності вносити зміни до її складу (за погодженням з відповідними державними органами, а також установами чи організаціями).

4. Робочій групі на основі проведеного пілотного опитування, передбаченого пунктом 2 цього наказу, до 1 грудня 2014 року доопрацювати методологічні положення опитування населення щодо поширеності корупції.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників Міністрів відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

Міністр юстиції України

О.Л. Лукаш

В.о. Міністра економічного
розвитку і торгівлі України


А.А. Максюта



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України,
Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України
30.09.2013 № 2055/5/1153

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ
національної системи оцінки рівня корупції

1. Загальні положення

Інформаційне забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики повинно надавати можливість належним чином оцінити рівень корупції, визначити основні фактори, що сприяють реалізації корупційних практик у різних сферах суспільних відносин, виявити вплив здійснюваних заходів на стан корупції.

З огляду на викладене, є потреба в комплексній національній системі оцінки рівня корупції.

Зазначена система ґрунтується на зборі, аналізі та узагальненні таких даних:

статистична звітність спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції;

інформація про виконання органами державної влади заходів щодо запобігання та протидії корупції;

результати соціологічних досліджень, що проводяться науково-дослідними та соціологічними інституціями, з питань поширення корупції;

інформація про поширеність корупції, одержана з інших джерел (наприклад, експертні оцінки, результати тематичних наукових досліджень тощо).

Спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики здійснює збір, аналіз та узагальнення зазначених даних у рамках підготовки щорічного звіту про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції, передбаченого статтею 19 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Вказана інформація використовується для розробки та реалізації заходів щодо запобігання і протидії корупції, а також для здійснення моніторингу ефективності та результативності їх реалізації.

2. Опитування населення щодо поширеності корупції

Аналіз результатів роботи спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, іншої адміністративної інформації, зокрема, щодо реалізації превентивних антикорупційних заходів державними органами, а також результатів проведених соціологічних досліджень, які вивчали зазначену тематику та в переважній більшості зосереджені на дослідженні окремих аспектів корупції, інших джерел інформації, засвідчує необхідність їх доповнення комплексним опитуванням населення щодо поширеності корупції.

З метою забезпечення релевантності до потреб користувачів згадане опитування має здійснюватися за уніфікованою методологією, яка базується на законодавчих визначеннях форм та проявів корупції.

Методологія зазначеного опитування має бути прозорою та доступною для громадськості. Це дасть можливість досягти не лише уніфікації та стандартизації відповідного інструментарію, а й підвищить довіру населення до результатів такого опитування.

Принципове значення має розрізнення двох концептуальних підходів до визначення поширеності корупції. За першим підходом оцінка базується на вивченні рівня включеності населення до певних корупційних практик (наявність корупційного досвіду), за другим - на особливостях сприйняття населенням певних різновидів корупції.

Для цілей опитування під корупційною практикою розуміється життєва ситуація, що визначається на основі інформації, наданої респондентом, та має ознаки корупційного правопорушення з боку самого респондента та/або осіб, з якими він контактував у такій ситуації, а під сприйняттям корупції - ставлення населення до ситуації з корупцією у суспільстві загалом чи в окремих сферах суспільного життя.

Опитування населення щодо поширеності корупції поєднує два зазначених підходи і спрямоване на вивчення як наявності корупційного досвіду, так і сприйняття корупції.

При вимірюванні корупції для формулювання питань у більшості випадків не використовуються терміни, що містять негативну або оціночну складову (наприклад, корупція, хабар, неправомірна винагорода тощо).

Аналіз поширеності корупційних практик та сприйняття корупції включає такі напрямки.

Кількісно-якісна характеристика корупційного досвіду населення:

поширеність корупційних практик при наданні адміністративних послуг;

поширеність корупційних практик у сферах підвищеного корупційного ризику (визначені в Національній антикорупційній стратегії на 2011 - 2015 роки, схваленій Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001);

поширеність корупційних практик у судовій системі;

поширеність корупційних практик у приватній сфері;

поширеність корупційних практик у сфері державного регулювання та контролю підприємництва.

Для розробки релевантних показників використовуються такі кваліфікуючі ознаки, що можуть бути зафіксовані у ситуаціях контакту населення з відповідними органами, підприємствами, установами та організаціями, які є формальними підставами для віднесення відповідних ситуацій до корупційних:

прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди;

вимагання неправомірної вигоди;

пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди, в тому числі у зв'язку з вимаганням такої вигоди;

надання або одержання незаконних подарунків;

зловживання впливом;

не передбачені законом платежі (наприклад, примусові благодійні внески, примушування до використання послуг посередників тощо).

Ставлення населення до ситуації з корупцією в Україні:

ступінь інформованості населення про державну антикорупційну політику;

сприйняття населенням поширеності корупції у суспільстві загалом чи в окремих сферах суспільного життя;

особливості мотивації респондентів у ситуаціях вибору моделі корупційної поведінки чи відмови від неї;

оцінка населенням якості роботи суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції;

ставлення населення до інформаторів про корупційні правопорушення.

Результати опитування населення щодо поширеності корупції мають включатися до звіту про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції, передбаченого статтею 19 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Опитування населення щодо поширеності корупції в Україні проводиться у 2014 році на основі розроблених та затверджених робочою групою з питань вказаного опитування методологічних положень у пілотному режимі з метою отримання інформації, необхідної для можливості впровадження такого опитування на постійній основі з певною періодичністю.

До програми опитування передбачається включення тематичних напрямів, визначених цим розділом.

На етапі функціонування пілотного опитування тематичні напрями збору інформації можуть змінюватись за наявності потреби отримання детальнішої інформації за окремими аспектами суспільного життя або цільовими групами населення.

Пілотне опитування проводиться із залученням науково-дослідної або соціологічної інституції, що має досвід проведення опитувань. Обсяг вибірки визначається з урахуванням вимог забезпечення надійності оцінювання основних показників.

На основі результатів пілотного опитування здійснюється підготовка методології та визначається механізм проведення періодичних опитувань населення щодо поширеності корупції.

В.о. директора Департаменту
антикорупційного законодавства
та законодавства про правосуддя
Міністерства юстиції України




Т.М. Тоцька

Завідувач сектору запобігання
та виявлення корупції
Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України




В.Д. Вакаров

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...