Рекомендація щодо заборони та негайних дій з ліквідації найгірших форм дитячої праці N 190 (укр/рос)
Міжнародна організація праці; Рекомендації, Міжнародний документ від 17.06.1999190
Документ 993_119, поточна редакція — Прийняття від 17.06.1999

                           Рекомендація 
щодо заборони та негайних дій з
ліквідації найгірших форм дитячої праці
N 190 (укр/рос)

Генеральна Конференція праці Міжнародної організації праці, що скликана у Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 1 червня 1999 року на свою вісімдесят сьому
сесію, ухваливши Конвенцію 1999 року про найгірші форми дитячої
праці ( 993_166 ), ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно дитячої праці, що
є четвертим пунктом порядку денного сесії, вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, яка
доповнює Конвенцію 1999 року про найгірші форми дитячої праці
( 993_166 ); ухвалює цього сімнадцятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот
дев'яносто дев'ятого року нижченаведену рекомендацію, яка може
називатися Рекомендацією 1999 року щодо найгірших форм дитячої
праці.
1. Положення цієї Рекомендації доповнюють положення Конвенції
1999 року про найгірші форми дитячої праці ( 993_166 ) (далі
Конвенція) та застосовується у поєднанні з нею.
I. Програми дій
2. Програми дій, про які йде мова у статті 6 Конвенції
( 993_166 ), розробляються та впроваджуються як невідкладні
питання у консультаціях із відповідними урядовими інституціями та
організаціями роботодавців і працівників, із врахуванням точки
зору дітей, на яких безпосередньо вплинули найгірші форми дитячої
праці, їхніх сімей та, у разі необхідності, інших зацікавлених
груп, які відповідають цілям Конвенції та цієї Рекомендації. Такі
програми повинні бути спрямовані, серед іншого, на: a) визначення та денонсацію найгірших форм дитячої праці; b) недопущення залучення дітей до найгірших форм дитячої
праці чи припинення заняття ними, захист їх від репресалій та
забезпечення їхньої реабілітації та соціальної інтеграції шляхом
заходів, які задовольняють їхні освітні, фізичні та психологічні
потреби; c) звернення особливої уваги на:
i) молодших дітей;
ii) дівчаток;
iii) проблему з випадками прихованої праці, де дівчатка
складають групу особливого ризику;
iv) інші групи дітей з спеціальною вразливістю чи
потребами; d) визначення, звернення та робота з групами населення, діти
яких зазнають особливого ризику; e) інформування, активізація та мобілізація суспільної думки
та зацікавлених груп, включаючи дітей та їхні сім'ї.
II. Небезпечна праця
3. Визначаючи види роботи, згадані у пункті d) статті 3
Конвенції ( 993_166 ), а також визначаючи сфери, у яких вони
існують, слід, з-поміж іншого, звертати увагу на: a) види роботи, які наражають дітей на фізичне, психологічне
чи сексуальне насильство; b) підземні, підводні роботи, праця на небезпечних висотах чи
в обмеженому просторі; c) робота з небезпечними механізмами, обладнанням чи
інструментами, чи та, яка вимагає ручного пересування чи
транспортування тяжких вантажів; d) праця у нездоровому середовищі, яке може, наприклад,
наражати дітей на шкідливі речовини, засоби чи процеси, чи на
температури, шумові рівні чи вібрації, які шкодять їхньому
здоров'ю; e) праця в особливо важких умовах, така як праця протягом
великої кількості годин чи вночі, чи робота, виконуючи яку, дитина
надмірно затримується у приміщенні роботодавця. 4. Стосовно видів роботи, згаданих у пункті d) статті 3
Конвенції ( 993_166 ) та параграфі 3 Рекомендації, національне
законодавство чи правила чи компетентний орган можуть після
консультації із зацікавленими організаціями роботодавців і
працівників дозволити зайнятість чи роботу з 16 років за умови, що
здоров'я, безпека та моральність зайнятих дітей повністю захищені,
та що діти отримали належні спеціальні інструкції чи професійну
підготовку у відповідній галузі діяльності.
III. Здійснення
5. 1) Детальна інформація та статистичні дані щодо характеру
та обсягу дитячої праці повинні збиратися та поновлюватися для
того, щоб служити основою для визначення пріоритетів у
національних діях, спрямованих на ліквідацію дитячої праці,
зокрема на негайну заборону та викорінення її найгірших форм. 2) Наскільки це можливо, така інформація та статистичні дані
повинні включати окремо дані стосовно статі, вікових груп,
професії, галузі економічної діяльності, статусу зайнятості,
відвідання школи та географічного місця розташування. Слід також
враховувати важливість ефективної системи реєстрації
народжуваності, включаючи видання свідоцтв про народження. 3) Відповідні дані стосовно порушень національних положень
про заборону та ліквідацію найгірших форм дитячої праці слід
збирати та поновлювати. 6. Збір та обробку інформації та даних, згаданих вище у
параграфі 5, слід здійснювати, належним чином враховуючи право на
конфіденційність. 7. Інформацію, зібрану згідно з параграфом 5, слід регулярно
надсилати до Міжнародного бюро праці. 8. Члени Організації повинні після консультації з
організаціями роботодавців і працівників створити чи призначити
відповідні національні механізми з метою контролю за впровадженням
національних положень про заборону та ліквідацію найгірших форм
дитячої праці. 9. Члени Організації повинні гарантувати, що компетентні
органи, які несуть відповідальність за впровадження національних
положень про заборону та ліквідацію найгірших форм дитячої праці,
співпрацюють один із одним та узгоджують свою діяльність. 10. Національне законодавство чи правила чи компетентний
орган повинні визначити осіб, які несуть відповідальність у
випадку недотримання національних положень про заборону та
ліквідацію найгірших форм дитячої праці. 11. Члени Організації повинні, наскільки це відповідає
національному законодавству, вживати заходів на міжнародному
рівні, спрямованих на невідкладну заборону та ліквідацію найгірших
форм дитячої праці, а саме: a) збирати та обмінюватися інформацією стосовно карних
злочинів, включаючи ті, що скоєні із залученням міжнародних мереж; b) виявляти та притягувати до суду тих, хто залучений до
торгівлі та контрабанди дітей, а також до використання, вербування
чи пропонування дітей для незаконної діяльності, проституції,
виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав; c) реєструвати таких злочинців. 12. Члени Організації повинні визнати, що кримінальними
злочинами слід вважати такі найгірші форми дитячої праці: a) всі форми рабства або практику, подібну до рабства, як
наприклад, продаж дітей та торгівля ними, боргова кабала та
кріпосна залежність, а також примусова чи обов'язкова праця,
включаючи примусове чи обов'язкове вербування дітей для
використання їх у збройних конфліктах; b) використання, вербування або пропонування дітей для
заняття проституцією, виробництва порнографії чи для
порнографічних вистав; c) використання, вербування або пропонування дітей для
незаконної діяльності, зокрема для виробництва та продажу
наркотиків, як це визначено у відповідних міжнародних домовах, чи
для діяльності, яка передбачає протизаконне носіння чи
використання вогнепальної чи іншої зброї. 13. Члени Організації повинні забезпечити, щоб порушення
національних положень про заборону та ліквідацію кожного з
вказаних у пункті d) статті 3 Конвенції ( 993_166 ) видів робіт
каралися, застосовуючи у разі необхідності кримінальну
відповідальність. 14. Члени Організації також повинні передбачити як термінове
питання інші штрафні, громадські чи адміністративні заходи, де
необхідно, з метою забезпечення ефективного виконання національних
положень про заборону та ліквідацію найгірших форм дитячої праці,
таку як спеціальний контроль підприємств, на яких
використовувалися найгірші форми дитячої праці, та, у випадках
постійних порушень, розгляд тимчасового чи постійного вилучення
дозволу на діяльність. 15. До інших заходів, спрямованих на заборону та ліквідацію
найгірших форм дитячої праці, слід відносити: a) інформування, активізацію та мобілізацію загальних
державних, включаючи національних та місцевих, політичних лідерів,
парламентаріїв та органи юстиції; b) залучення та підготовку організацій роботодавців і
працівників та громадських організацій; c) забезпечення відповідної підготовки для зацікавлених
посадових осіб уряду, зокрема інспекторів та осіб, які займаються
питаннями застосування законів, а також інших відповідних
професіоналів; d) забезпечення притягнення до судової відповідальності тих
громадян членів Організації в їхній країні, які скоюють злочини
щодо своїх національних положень про заборону та ліквідацію
найгірших форм дитячої праці, навіть якщо ці злочини скоєні в
іншій країні; e) спрощення правових та адміністративних процедур та
забезпечення їх цілеспрямованості та невідкладності; f) заохочення розробки підприємствами політики, спрямованої
на сприяння цілям Конвенції ( 993_166 ); g) моніторинг та оприлюднення найкращих прикладів у практиці
ліквідації дитячої праці; h) видання правових чи інших положень про дитячу працю
різними мовами чи діалектами; i) впровадження спеціальних процедур розгляду скарг та вжиття
заходів, спрямованих на захист від дискримінації та розправ тих,
хто відповідно до закону викриває порушення положень Конвенції
( 993_166 ), а також встановлення телефонних ліній, або пунктів
допомоги й призначення посередників; j) прийняття відповідних заходів, спрямованих на поліпшення
освітньої інфраструктури та підготовку вчителів та на задоволення
потреб хлопчиків та дівчаток; k) наскільки це можливо, враховувати в національних програмах
дій:
i) потребу у створенні робочих місць та
професійно-технічній підготовці батьків та дорослих членів сімей,
діти яких працюють в умовах, заборонених Конвенцією;
ii) потребу в приверненні уваги батьків до проблеми дітей,
які працюють в таких умовах. 16. Посилена міжнародна співпраця та/чи взаємодопомога
держав-членів, спрямована на заборону та ефективну ліквідацію
найгірших форм дитячої праці, повинна доповнювати національні
зусилля та може, у разі необхідності, бути розвинена та здійснена
після консультації з організаціями роботодавців і працівників.
Така міжнародна співпраця та/чи допомога повинна включати: a) мобілізацію ресурсів на національні та міжнародні
програми; b) законну взаємодопомогу; c) технічну допомогу, включаючи обмін інформацією; d) підтримку соціально-економічного розвитку, програм з
викорінення бідності та загальної освіти.
Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева
Рекомендация
о запрещении и немедленных мерах по искоренению
наихудших форм детского труда
N 190
(Женева, 17 июня 1999 года)

(неофициальный перевод)
Генеральная конференция Международной организации труда, созванная в Женеве Административным советом Международного
бюро труда и собравшаяся на свою 87-ю сессию 1 июня 1999 года, приняв Конвенцию 1999 года о наихудших формах детского труда
( 993_166 ), постановив принять ряд предложений, касающихся детского
труда, что является четвертым пунктом повестки дня сессии, решив придать этим предложениям форму Рекомендации,
дополняющей Конвенцию 1999 года о наихудших формах детского труда
( 993_166 ), принимает сего семнадцатого дня июня месяца одна тысяча
девятьсот девяносто девятого года нижеследующую Рекомендацию,
которая может именоваться Рекомендацией 1999 года о наихудших
формах детского труда.
1. Положения настоящей Рекомендации дополняют положения
Конвенции 1999 года о наихудших формах детского труда ( 993_166 )
(далее именуемой "Конвенция") и должны применяться совместно с
ними.
I. Программы действий
2. Программы действий, указанные в статье 6 Конвенции
( 993_166 ), должны разрабатываться и осуществляться в срочном
порядке после консультаций с соответствующими правительственными
ведомствами и организациями работодателей и трудящихся с учетом
мнения детей, непосредственно затронутых наихудшими формами
детского труда, а также их семей и, в случае необходимости, мнения
других заинтересованных групп, разделяющих цели Конвенции и
настоящей Рекомендации. Такие программы должны, среди прочего,
иметь целью: a) выявление и осуждение наихудших форм детского труда; b) недопущение вовлечения детей в наихудшие формы детского
труда или прекращение их занятия таким трудом, защиту их от
репрессалий и обеспечение их реабилитации и социальной интеграции
посредством мер, которые учитывают их потребности в области
образования, а также физические и психологические потребности; c) привлечение особого внимания: i) к детям младшего возраста; ii) к девочкам - подросткам; iii) к проблеме скрытых форм работы, при которых девочки
подвергаются особому риску; iv) к другим группам детей, которые являются особо уязвимыми
или имеют особые нужды; d) выявление общин, в которых дети подвергаются особому
риску, охват таких общин и работу с ними; e) информирование общественности и заинтересованных групп,
включая детей и их семьи, привлечение их внимания к проблеме и их
мобилизацию.
II. Опасная работа
3. При определении видов работ, указанных в пункте "d" статьи
3 Конвенции ( 993_166 ), и выявлении мест их осуществления,
предметом рассмотрения, среди прочего, должны быть: a) работы, при которых дети подвергаются физическому,
психологическому или сексуальному насилию; b) работы, выполняемые под землей, под водой, на опасной
высоте или в замкнутом пространстве; c) работы с опасными механизмами, оборудованием и
инструментами или работы, требующие переноски или перемещения
тяжестей вручную; d) работы во вредных для здоровья условиях, при которых дети
могут подвергаться, например, воздействию опасных веществ или
процессов, или температур, уровней шума или вибрации, наносящих
вред их здоровью; e) работы, которые выполняются в особо трудных условиях,
связанных, например, с большой продолжительностью рабочего времени
или работой ночью, а также работы, при которых ребенок
необоснованно удерживается в помещении, принадлежащем
работодателю. 4. Применительно к указанным в пункте "d" статьи 3 Конвенции
( 993_166 ) и вышеприведенном пункте 3 видам работ, национальное
законодательство или компетентный орган могут допускать, после
консультаций с заинтересованными организациями трудящихся и
работодателей, возможность приема на работу по достижении
16-летнего возраста при условии, что обеспечена полная защита
здоровья, безопасности и нравственности детей и что дети получили
необходимый специальный инструктаж или профессиональную подготовку
в соответствующей области деятельности.
III. Применение
5. 1) Следует собирать и обновлять подробную информацию и
статистические данные о характере и масштабах детского труда,
которые должны служить основой для определения приоритетов
применительно к действиям на национальном уровне по упразднению
детского труда, в особенности по запрещению и искоренению в
срочном порядке его наихудших форм. 2) По мере возможности, такая информация и статистические
данные должны включать сведения в разбивке по полу, возрастным
группам, роду занятий, отраслям экономической деятельности,
отношению к занятости, посещаемости школы и географическому
местоположению. Следует учитывать важное значение эффективной
системы регистрации рождений, включающей выдачу свидетельств о
рождении. 3) Следует собирать и обновлять соответствующие данные,
касающиеся нарушений положений национального законодательства,
нацеленных на запрещение и искоренение наихудших форм детского
труда. 6. Сбор и обработка указанных в вышеприведенном пункте 5
информации и данных должны проводиться с должным учетом права на
защиту личной жизни. 7. Информация, собираемая в соответствии с вышеприведенным
пунктом 5, должна регулярно направляться Международному бюро
труда. 8. Государства-члены должны создавать или указывать
соответствующие национальные механизмы для осуществления контроля
за применением положений национального законодательства,
нацеленных на запрещение и искоренение наихудших форм детского
труда, после консультаций с организациями работодателей и
трудящихся. 9. Государства-члены должны обеспечивать, чтобы компетентные
органы, на которые возложена ответственность за применение
положений национального законодательства, нацеленных на запрещение
и искоренение наихудших форм детского труда, сотрудничали между
собой и координировали свою деятельность. 10. Национальное законодательство или компетентный орган
должны определять, какие лица несут ответственность в случае
невыполнения положений национального законодательства, нацеленных
на запрещение и искоренение наихудших форм детского труда. 11. Государства-члены должны в той мере, в какой это
совместимо с национальным законодательством, участвовать в
предпринимаемых на международном уровне усилиях, нацеленных на
запрещение и искоренение в срочном порядке наихудших форм детского
труда, посредством: a) сбора и обмена информацией, касающейся уголовных
преступлений, включая правонарушения с участием международных
сетей; b) розыска и преследования по закону лиц, занимающихся
продажей детей и торговлей ими или использованием, вербовкой или
предложением детей для противоправной деятельности, для занятия
проституцией, для производства порнографической продукции или для
порнографических представлений; c) ведения учета лиц, совершающих такие правонарушения. 12. Государства-члены должны предусмотреть, что следующие
наихудшие формы детского труда являются уголовными преступлениями: a) все формы рабства или практика, сходная с рабством, как,
например, продажа детей и торговля ими, долговая кабала и
крепостная зависимость, а также принудительный или обязательный
труд, включая принудительную или обязательную вербовку детей для
использования их в вооруженных конфликтах; b) использование, вербовка или предложение ребенка для
занятия проституцией, для производства порнографической продукции
или для порнографических представлений; и c) использование, вербовка или предложение ребенка для
противоправной деятельности, в частности для производства и
продажи наркотиков, как они определены в соответствующих
международных договорах, или для занятий, связанных с незаконным
ношением или применением огнестрельного или иного оружия. 13. Государства-члены должны обеспечивать применение
наказаний, включая, в случае необходимости, уголовные наказания,
за нарушения положений национального законодательства, нацеленных
на запрещение и искоренение всех указанных в пункте "d" статьи 3
Конвенции ( 993_166 ) видов работ. 14. Государства-члены должны также предусмотреть, в случае
необходимости, применение в срочном порядке других мер правовой
защиты уголовного, гражданского или административного характера
для обеспечения эффективного соблюдения положений национального
законодательства, нацеленных на запрещение и искоренение наихудших
форм детского труда, таких как особый контроль за предприятиями,
на которых практиковалось использование наихудших форм детского
труда, а в случае постоянных нарушений - временный отзыв
разрешений на ведение хозяйственной деятельности. 15. Другие меры, нацеленные на запрещение и искоренение
наихудших форм детского труда, могут включать следующее: a) информирование, привлечение внимания к данной проблеме и
мобилизацию широкой общественности, включая национальных и местных
политических лидеров, парламентариев и судей; b) привлечение и инструктирование организаций работодателей и
трудящихся, а также общественных организаций; c) предоставление необходимой профессиональной подготовки
соответствующим правительственным должностным лицам, особенно
инспекторам и работникам правоохранительных органов, а также
другим соответствующим специалистам; d) судебное преследование государствами-членами в своей
собственной стране своих граждан, совершающих правонарушения в
соответствии с положениями их национального законодательства,
нацеленными на запрещение и искоренение наихудших форм детского
труда, даже если эти правонарушения совершаются в другой стране; e) упрощение судебных и административных процедур, а также
обеспечение их целенаправленности и быстроты; f) поощрение предприятий к проведению политики, направленной
на достижение целей Конвенции ( 993_166 ); g) мониторинг и предание гласности лучшей практики в области
искоренения детского труда; h) опубликование правовых или других положений о детском
труде на разных языках или диалектах; i) установление специальных процедур рассмотрения жалоб и
разработку положений о защите от дискриминации и репрессалий тех,
кто в соответствии с законом указывает на нарушения положений
Конвенции ( 993_166 ), а также установление телефонных линий или
пунктов помощи и назначение посредников; j) принятие должных мер по совершенствованию инфраструктуры
образования и профессиональной подготовки учителей, с тем чтобы
учитывались нужды мальчиков и девочек; k) принятие, по мере возможности, во внимание в национальных
программах действий: i) необходимости в создании рабочих мест и
профессионально-технической подготовке родителей и взрослых членов
семей, дети которых работают в условиях, запрещенных Конвенцией, и ii) необходимости в привлечении внимания родителей к проблеме
детей, работающих в таких условиях. 16. Более тесное международное сотрудничество между
государствами-членами и/или их помощь друг другу в деле запрещения
и эффективного искоренения наихудших форм детского труда должны
дополнять национальные усилия и, в случае необходимости,
развиваться и осуществляться после консультаций с организациями
работодателей и трудящихся. Такие сотрудничество и/или помощь
должны включать: a) мобилизацию ресурсов для национальных или международных
программ; b) взаимную правовую помощь; c) техническое содействие, включая обмен информацией; d) поддержку социально-экономического развития, программ по
искоренению бедности и всеобщего образования.



вгору