Конвенція про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів N 159 (укр/рос)
Міжнародна організація праці; Конвенція, Міжнародний документ від 20.06.1983159
Документ 993_065, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 06.03.2003, підстава 624-15
 

                            Конвенція 
про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів
N 159 (укр/рос)
( Конвенцію ратифіковано Законом
N 624-IV ( 624-15 ) від 06.03.2003 )
Статус Конвенції див. ( 993_299 )

Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 1 червня 1983 року на свою шістдесят дев'яту
сесію, беручи до уваги існуючі міжнародні норми, які містяться в
Рекомендації 1955 року щодо професійної реабілітації та зайнятості
інвалідів і в Рекомендації 1975 року щодо розвитку людських
ресурсів ( 993_092 ), зазначаючи, що з часу прийняття Рекомендації 1955 року щодо
професійної реабілітації інвалідів відбулися значні зміни в
розумінні реабілітаційних потреб, в охопленні й організації служб
реабілітації, а також у законодавстві та практиці багатьох членів
Організації з питань, що входять до сфери дії згаданої
Рекомендації, враховуючи, що 1981 рік був проголошений Генеральною
асамблеєю Організації Об'єднаних Націй Міжнародним роком інвалідів
під гаслом "Повна участь та рівність" і що всеохоплююча Всесвітня
програма дій щодо інвалідів ( 995_427 ) повинна передбачати
ефективні заходи на міжнародному і національному рівнях,
спрямовані на здійснення цілей "повної участі" інвалідів у
соціальному житті та розвитку, а також "рівності", вважаючи, що ці зміни обумовили доцільність прийняття нових
міжнародних норм з цього питання, які особливо брали б до уваги
потребу забезпечити рівність можливостей та ставлення до всіх
категорій інвалідів як у міських, так і в сільських районах, у
зайнятості та соціальній інтеграції, ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо професійної
реабілітації, що є четвертим пунктом порядку денного сесії, вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, ухвалює цього двадцятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот
вісімдесят третього року нижченаведену Конвенцію, яка
називатиметься Конвенцією про професійну реабілітацію інвалідів:
Розділ I. Визначення та сфера застосування
Стаття 1
1. В цілях цієї Конвенції термін "інвалід" означає особу,
можливості якої отримувати, зберігати підходящу роботу та
просуватися по службі значно обмежені у зв'язку з належним чином
підтвердженою фізичною чи розумовою вадою. 2. В цілях цієї Конвенції кожний член Організації вважає
завданням професійної реабілітації забезпечення інваліду
можливості отримувати, зберігати підходящу роботу й просуватися по
службі, сприяючи тим самим його соціальній інтеграції або
реінтеграції. 3. Положення цієї Конвенції застосовуються кожним членом
Організації за допомогою заходів, які відповідають національним
умовам та не суперечать національній практиці. 4. Положення цієї Конвенції поширюються на всі категорії
інвалідів.
Розділ II. Принципи професійної реабілітації
та політика зайнятості щодо інвалідів
Стаття 2
Кожний член Організації відповідно до національних умов,
практики і можливостей розробляє, здійснює та періодично
переглядає національну політику в галузі професійної реабілітації
та зайнятості інвалідів.
Стаття 3
Зазначена політика спрямована на забезпечення того, щоб
відповідні заходи з професійної реабілітації поширювались на всі
категорії інвалідів, а також на сприяння можливостям зайнятості
інвалідів на відкритому ринку праці.
Стаття 4
Зазначена політика побудована на принципі рівності
можливостей інвалідів і працівників у цілому. Дотримується
рівність можливостей та ставлення до працюючих чоловіків і жінок,
котрі працюють і є інвалідами. Спеціальні позитивні заходи,
спрямовані на забезпечення справжньої рівності можливостей та
ставлення для працюючих інвалідів та інших працівників, не
вважаються дискримінаційними що до інших працівників.
Стаття 5
Проводяться консультації з представницькими організаціями
роботодавців і працівників щодо здійснення зазначеної політики, в
тому числі заходів, яких слід вжити з метою сприяння
співробітництву та координації державних і приватних органів, що
займаються професійною реабілітацією. Проводяться також
консультації з представницькими організаціями інвалідів і у
справах інвалідів.
Розділ III. Заходи на національному рівні щодо розвитку служб професійної реабілітації та зайнятості інвалідів
Стаття 6
Кожний член Організації шляхом законодавства, правил чи
будь-яким іншим методом, що відповідає національним умовам і
практиці, вживає таких заходів, які можуть бути потрібними для
здійснення положень статей 2, 3, 4 і 5 цієї Конвенції.
Стаття 7
Компетентні органи влади вживають заходів з метою
забезпечення і оцінки служб професійної орієнтації, професійного
навчання, працевлаштування, зайнятості, а також інших пов'язаних з
ними служб, щоб інваліди мали можливість отримувати, зберігати
роботу та просуватися по службі; наявні служби для трудящих в
цілому використовуються, де це можливо та доцільно, з потрібною
адаптацією.
Стаття 8
Вживають заходів для сприяння встановленню та розвитку служб
професійної реабілітації та зайнятості для інвалідів у сільських
районах і у віддалених місцевостях.
Стаття 9
Кожний член Організації бере за мету забезпечувати підготовку
і наявність консультантів з реабілітації та іншого персоналу, який
має відповідну кваліфікацію і відповідає за професійну орієнтацію,
професійне навчання, працевлаштування і зайнятість інвалідів.
Розділ IV. Прикінцеві положення
Стаття 10
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції
надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації.
Стаття 11
1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної
організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровані
Генеральним директором Міжнародного бюро праці. 2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того,
як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох
членів Організації. 3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена
Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його
документа про ратифікацію.
Стаття 12
1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона
початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію,
надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та
зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після
реєстрації акта про денонсацію. 2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який
протягом року після закінчення згаданого у попередньому параграфі
десятирічного періоду не скористається правом на денонсацію,
передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період
тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію
після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку,
встановленому в цій статті.
Стаття 13
1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх
членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх
документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним
від членів Організації. 2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого
ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор
звертає їхню увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.
Стаття 14
Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає
Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для
реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ) повні дані щодо всіх документів про ратифікацію
та актів про денонсацію, зареєстрованих ним згідно з положеннями
попередніх статей.
Стаття 15
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро
праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції
доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід
вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або
частковий перегляд.
Стаття 16
1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або
частково переглядає цю Конвенцію, і якщо нова конвенція не
передбачає іншого, то: a) ратифікація будь-яким членом Організації нової,
переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від
положень статті 12, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що
нова, переглянута Конвенція набула чинності; b) починаючи від дати набуття чинності новою, переглянутою
конвенцією, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами
Організації. 2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою
та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але
не ратифікували нової, переглянутої конвенції.
Стаття 17
Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають
однакову силу.
Дата набуття чинності: 20 червня 1985 року.
Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева
Конвенция
о профессиональной реабилитации
и занятости инвалидов
N 159

Генеральная конференция Международной организации труда, созванная в Женеве Административным советом Международного
бюро труда и собравшаяся 1 июня 1983 года на 69-ю сессию, принимая к сведению существующие международные нормы,
содержащиеся в Рекомендации 1955 года о переквалификации инвалидов
и в Рекомендации 1975 года о развитии людских ресурсов
( 993_092 ), отмечая, что со времени принятия Рекомендации 1955 года о
переквалификации инвалидов произошли значительные изменения в
понимании реабилитационных потребностей, в охвате и организации
служб реабилитации, а также в законодательстве и практике многих
государств-членов по вопросам, входящим в сферу действия
упомянутой Рекомендации, учитывая, что 1981 год был провозглашен Генеральной
Ассамблеей Организации Объединенных Наций Международным годом
инвалидов под лозунгом "Полное участие и равенство" и что
всеобъемлющая Всемирная программа действий в отношении инвалидов
( 995_427 ) должна проводить эффективные меры на международном и
национальном уровнях по осуществлению целей "полного участия"
инвалидов в социальной жизни и развитии, а также "равенства", считая что эти изменения обусловили целесообразность принятия
новых международных норм по этому вопросу, которые особо принимали
бы во внимание необходимость обеспечить равенство обращения и
возможностей для всех категорий инвалидов как в сельских, так и в
городских районах, в занятости и социальной интеграции, постановив принять ряд предложений по профессиональной
реабилитации, что является пунктом 4 повестки дня сессии, решив придать этим предложениям форму международной
конвенции, принимает
20 июня 1983 года следующую конвенцию, которая будет
называться Конвенцией 1983 года о профессиональной реабилитации и
занятости инвалидов.
Раздел I
Определения и сфера применения
Статья 1
1. Для целей настоящей Конвенции термин "инвалид" означает
лицо, возможности которого получать, сохранять подходящую работу и
продвигаться по службе значительно ограничены в связи с надлежащим
образом подтвержденным физическим или психическим дефектом. 2. Для целей настоящей Конвенции каждое государство-член
считает задачей профессиональной реабилитации обеспечение инвалиду
возможности получать, сохранять подходящую работу и продвигаться
по службе, способствуя тем самым его социальной интеграции или
реинтеграции. 3. Положения настоящей Конвенции применяются каждым
государством-членом посредством мер, которые соответствуют
национальным условиям и не противоречат национальной практике. 4. Положения настоящей Конвенции распространяются на все
категории инвалидов.
Раздел II
Принцип профессиональной реабилитации и политика занятости в
отношении инвалидов
Статья 2
Каждое государство-член в соответствии с национальными
условиями, практикой и возможностями разрабатывает, осуществляет и
периодически пересматривает национальную политику в области
профессиональной реабилитации и занятости инвалидов.
Статья 3
Указанная политика направлена на то, чтобы соответствующие
меры по профессиональной реабилитации распространялись на все
категории инвалидов, а также на содействие возможностям занятости
инвалидов на свободном рынке труда.
Статья 4
Указанная политика основана на принципе равенства
возможностей инвалидов и трудящихся в целом. Соблюдается равенство
обращения и возможностей для трудящихся мужчин и женщин,
являющихся инвалидами. Специальные позитивные меры, направленные
на обеспечение подлинного равенства обращения и возможностей для
инвалидов и других трудящихся, не считаются дискриминационными в
отношении других трудящихся.
Статья 5
Проводятся консультации с представительными организациями
предпринимателей и трудящихся по осуществлению указанной политики,
в том числе мер, которые необходимо принять для содействия
сотрудничеству и координации государственных и частных органов,
занимающихся профессиональной реабилитацией. Проводятся также
консультации с представительными организациями инвалидов и по
делам инвалидов.
Раздел III
Меры на национальном уровне по развитию служб
профессиональной реабилитации и занятости инвалидов
Статья 6
Каждое государство-член путем законов или правил , или любым
другим методом, соответствующим национальным условиям и практике,
принимает такие меры, которые могут быть необходимы для
осуществления положений статей 2, 3, 4 и 5 настоящей Конвенции.
Статья 7
Компетентные органы принимают меры с целью организации и
оценки служб профессиональной ориентации, профессионального
обучения, трудоустройства , занятости , а также других связанных с
ними служб, чтобы инвалиды имели возможность получать, сохранять
работу и продвигаться по службе; существующие службы для
трудящихся в целом используются там, где это возможно и
целесообразно, с необходимой адаптацией.
Статья 8
Принимаются меры для содействия созданию и развитию служб
профессиональной реабилитации и занятости инвалидов в сельских
районах и отдельных местностях.
Статья 9
Каждое государство-член ставит целью обеспечивать подготовку
и наличие консультантов по реабилитации и другого , имеющего
соответствующую квалификацию персонала, отвечающего за
профессиональную ориентацию, профессиональное обучение,
трудоустройство и занятость инвалидов.
Раздел IV
Заключительные положения
Статья 10
Официальные грамоты о ратификации настоящей Конвенции
напрвляются Генеральному директору Международного бюро труда для
регистрации.
Статья 11
1. Настоящая Конвенция имеет обязательную силу только для тех
членов Международной организации труда, ратификационные грамоты
которых зарегистрированы Генеральным директором. 2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после даты
регистрации Генеральным директором ратификационных грамот двух
членов Организации. 3. Впоследствии настоящая Конвенция вступит в силу для
каждого государства-члена Организации через двенадцать месяцев
после даты регистрации его ратификационной грамоты.
Статья 12
1. Каждый член Организации, ратифицировавший настоящую
Конвенцию, по истечении десяти лет со дня первоначального
вступления в силу может денонсировать ее заявлением о денонсации,
направленным Генеральному директору Международного бюро труда для
регистрации. Денонсация вступит в силу через год после даты ее
регистрации. 2. Для каждого члена Организации, который ратифицировал
настоящую Конвенцию и в годичный срок по истечении указанных в
предыдущем пункте десяти лет не воспользовался предусмотренным в
настоящей статье правом на денонсацию, Конвенция будет оставаться
в силе на следующие десять лет, и впоследствии он сможет
денонсировать ее по истечении каждого десятилетия в порядке,
предусмотренном в настоящей статье.
Статья 13
1. Генеральный директор Международного бюро труда извещает
членов Международной организации труда о регистрации всех
ратификационных грамот и заявлений о денонсации, направленных ему
членами Организации. 2. Извещая членов Организации о регистрации полученной им
второй ратификационной грамоты, Генеральный директор обращает их
внимание на дату вступления в силу настоящей Конвенции.
Статья 14
Генеральный директор Международного бюро труда направляет
Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций для
регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации
Объединенных Наций ( 995_010 ) исчерпывающие сведения о всех
ратификационных грамотах и заявлениях о денонсации,
зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих
статей.
Статья 15
В случаях, когда Административный совет Международного бюро
труда считает это необходимым, он представляет Генеральной
конференции доклад о применении настоящей Конвенции и
рассматривает целесообразность включения в повестку дня
Конференции вопроса о ее полном или частичном пересмотре.
Статья 16
1. Если Конференция примет новую конвенцию, полностью или
частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой
конвенции не предусмотрено иное, то: а) ратификация каким-либо членом Организации новой,
пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически,
независимо от положений статьи 12, незамедлительную денонсацию
настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая
конвенция вступила в силу; б) со дня вступления в силу новой, пересматривающей конвенции
настоящая Конвенция закрыта для ратификации членами Организации. 2. Настоящая Конвенция остается в любом случае в силе по
форме и содержанию для тех членов Организации, которые
ратифицировали ее, но не ратифицировали пересматривающую
конвенцию.
Статья 17
Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют
одинаковую силу.
"Профессиональная реабилитация и занятость инвалидов",
1983 год

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...