Про систему гарантування вкладів фізичних осіб
Закон України від 23.02.20124452-VI
Документ 4452-VI, попередня редакція — Редакція від 08.03.2015, підстава - 218-VIII
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

Національний банк України проводить інспекційну перевірку перехідного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання Національним банком України повідомлення Фонду про необхідність її проведення.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у перехідному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки Національного банку України, яка підтвердила приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення Національний банк України.

У разі якщо результати інспекційної перевірки Національного банку України не підтвердили приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, Фонд вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку. Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

Після прийняття Національним банком України такого рішення уповноважена особа Фонду за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати активи та зобов’язання іншому перехідному банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам. Передача активів та зобов’язань здійснюється без необхідності отримання висновку Національного банку України щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

18. У разі утворення перехідного банку, передбаченого абзацом третім частини шістнадцятої цієї статті, такий банк діє з такими особливостями:

1) статутний капітал перехідного банку утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу банків;

2) банківський нагляд за таким банком здійснює Національний банк України у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України;

3) до перехідного банку передається частина або всі активи та зобов’язання неплатоспроможного банку без надання фінансової підтримки з боку Фонду;

4) сума переданих перехідному банку активів та зобов’язань неплатоспроможного банку є тотожними, а зобов’язання неплатоспроможного банку, що гарантуються Фондом, не можуть бути передані частково;

5) перехідному банку не передаються кредити неплатоспроможного банку, надані ним своїм пов’язаним особам.

Передумови утворення такого банку встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.

До перехідного банку додатково можуть передаватися частина або всі активи та зобов’язання системно важливих банків, а за окремим рішенням виконавчої дирекції - інших банків, що не належать до категорії системно важливих, на підставі їх планів врегулювання у порядку та за умов, визначених цією частиною.

Фонд зобов’язаний здійснити продаж перехідного банку протягом року з дня його створення. За наявності обґрунтованих підстав цей строк може бути продовжений виконавчою дирекцію Фонду до одного року.

Якщо протягом зазначених у цій частині строків не виявлено наміру інвестора купити перехідний банк, Фонд має право передати активи та зобов’язання такого банку іншому приймаючому банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку.

Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

Уповноважена особа Фонду за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати частину або всі активи та зобов’язання іншому приймаючому банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою статті 52 цього Закону.

19. Фонд як власник перехідного банку не несе відповідальності за нанесення збитків, моральної шкоди або інших збитків кредиторам такого банку, а також за дії або бездіяльність, що були здійснені відповідно до плану врегулювання неплатоспроможного банку.

Фонд зобов’язаний забезпечити контроль за діяльністю перехідного банку до дня втрати ним статусу перехідного. Фонд зобов’язаний забезпечити відповідне корпоративне управління, звітність та контроль, а також безперебійну операційну діяльність та виконання усіх чинних зобов’язань перехідного банку до дня його продажу.

{Стаття 42 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

Стаття 43. Фінансова підтримка з боку Фонду

1. За рішенням виконавчої дирекції Фонд може надати приймаючому або перехідному банку фінансову підтримку у формі компенсації за прийняті зобов’язання, у тому числі шляхом видачі фінансових векселів. Спосіб, розмір та умови надання фінансової підтримки визначаються відповідно до нормативно-правових актів Фонду.

{Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

2. Розмір компенсації приймаючому або перехідному банку має ґрунтуватися на аналізі найменш витратного для Фонду способу виведення банку з ринку, визначеного планом врегулювання неплатоспроможного банку, і не може перевищувати суми переданих приймаючому або перехідному банку зобов’язань перед вкладниками у межах сум гарантованого відшкодування коштів за вкладами, зменшеної на вартість переданих приймаючому або перехідному банку активів.

3. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом передачі частини або всіх активів та зобов’язань приймаючому або перехідному банку Фонд може надати такому банку фінансову підтримку у вигляді позики на умовах субординованого боргу. Позика на умовах субординованого боргу є платною (ставка не нижче облікової ставки Національного банку України) та строковою.

Розмір позики на умовах субординованого боргу, наданої Фондом приймаючому або перехідному банку, не може перевищувати загального розміру вкладів, що гарантуються Фондом та передані неплатоспроможним банком такому приймаючому банку.

{Статтю 43 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

4. Фінансова підтримка не може надаватися будь-якому проблемному або неплатоспроможному банку чи на користь учасників таких банків.

{Стаття 43 в редакції Закону № 5411-VI від 02.10.2012; текст статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

Розділ VIII
ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ

Стаття 44. Ліквідація банку і призначення уповноваженої особи Фонду

1. Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

2. Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:

1) відповідно до плану врегулювання;

2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання;

3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

3. Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п’яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

4. Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

5. Ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків - на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

{Частина п'ята статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

Стаття 45. Оголошення про ліквідацію банку

1. Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

2. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур’єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

{Частина друга статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

3. Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити:

1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується;

2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду;

4) прізвище, ім’я та по батькові уповноваженої особи Фонду;

5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

4. Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

5. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Стаття 46. Наслідки призначення уповноваженої особи Фонду

1. Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов’язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

2. З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв’язку з ліквідацією банку;

{Пункт 1 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку;

{Пункт 4 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

{Частину другу статті 46 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов’язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

3. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

{Частина третя статті 46 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

4. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду керівники банку (або уповноважена особа, якщо в банку здійснювалася тимчасова адміністрація) забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку уповноваженій особі Фонду. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

{Частина четверта статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

5. Особа, яка навмисно перешкоджає доступу уповноваженої особи Фонду до банку, його приміщень, засобів зв’язку, операційних систем, активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Стаття 47. Організація роботи уповноваженої особи Фонду

1. Уповноважена особа Фонду визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону.

2. Рішення уповноваженої особи Фонду є обов’язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

3. Уповноважена особа Фонду:

1) діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку;

2) звітує за результатами своєї роботи перед виконавчою дирекцією Фонду.

4. Уповноважена особа Фонду має право залучати до своєї роботи інших спеціалістів, оплата праці яких здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Фонду за рахунок банку, що ліквідується, в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

Стаття 48. Повноваження уповноваженої особи Фонду

1. Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

1) виконує повноваження органів управління банку;

2) приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку;

3) складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;

4) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

{Пункт 4 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

5) у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб;

{Пункт 5 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

6) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;

7) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;

8) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, які підлягають обов’язковому зберіганню;

9) виконує повноваження, які визначені частиною другою статті 37 цього Закону;

10) здійснює відчуження активів і зобов’язань банку в разі, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

2. Уповноважена особа Фонду може здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, які є необхідними для завершення процедури ліквідації банку.

Стаття 49. Заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів

1. Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

2. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

3. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

{Частина третя статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

4. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

5. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

{Частина п'ята статті 49 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

6. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

7. Уповноважена особа Фонду зобов’язана у 60-денний строк з дня його призначення надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам.

8. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Стаття 50. Формування ліквідаційної маси банку

1. З дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

2. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо).

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, уповноважена особа Фонду зобов’язана передати його відповідним особам в установленому порядку.

Уповноважена особа Фонду, виявивши частку, яка належить банку в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Майно, щодо якого банк є користувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

{Частина друга статті 50 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

3. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб’єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна уповноважена особа Фонду має право залучати суб’єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку.

{Частина третя статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

4. Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені у строк до шести місяців з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

5. Іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов’язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси банку. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації".

Активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

{Частина п'ята статті 50 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

Стаття 51. Реалізація майна банку, що ліквідується

1. Уповноважена особа Фонду не має права відчужувати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси, крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати, а також у випадках, передбачених цим Законом.

{Частина перша статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

2. З метою отримання доходу уповноважена особа Фонду має право укладати договори про передання окремого майна банку в строкове платне користування іншим особам до реалізації цього майна у встановленому порядку.

3. Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси уповноважена особа Фонду розпочинає реалізацію майна банку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, з метою отримання максимальної виручки у найкоротший строк. Виконавча дирекція Фонду за поданням уповноваженої особи Фонду затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, що включене до ліквідаційної маси.

4. Порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Майно банку (пули активів) може бути реалізоване такими способами:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) на закритих торгах (щодо об’єктів цивільних прав, обмежених в обороті);

3) шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим установам;

4) шляхом відчуження на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо);

5) продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється уповноваженою особою Фонду з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною з урахуванням вимог законодавства. Вибраний спосіб затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Уповноважена особа Фонду організовує проведення торгів (аукціону) з продажу активів банку з урахуванням вимог цього Закону.

{Частина четверта статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

5. На відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися:

1) основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);

2) відокремлений підрозділ банку як частина цілісного майнового комплексу;

3) дебіторська заборгованість.

Уповноважена особа Фонду має право самостійно проводити торги на аукціоні або закритих торгах відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону або закритих торгів не може бути заінтересованою особою стосовно банку.

{Частина п'ята статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

6. Майно банку, щодо обігу (обороту) якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

{Частина статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

7. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж цінних паперів (у тому числі похідних цінних паперів) через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між уповноваженою особою Фонду і торговцем цінними паперами.

{Частина статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

8. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж майна банку у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, уповноважена особа Фонду здійснює продаж майна банку частинами.

{Частина статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

9. Уповноважена особа Фонду може здійснювати безпосередній продаж фізичним та/або юридичним особам таких активів банку:

1) основних засобів, залишкова вартість яких не перевищує 10 мінімальних заробітних плат на дату продажу, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо уповноваженою особою Фонду або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

2) не проданих на аукціоні;

3) не проданих на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо);

4) акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

{Частина статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

10. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж валютних цінностей фізичним та юридичним особам за ринковою вартістю.

{Частина статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

11. Реалізація малоцінних та швидкозношуваних предметів, основних засобів, необоротних активів банку тощо, балансова вартість яких за відповідною групою становить менше 10 мінімальних заробітних плат, здійснюється без їх оцінки суб’єктом оціночної діяльності. Реалізація таких активів здійснюється шляхом проведення конкурсу (аукціону) без обмеження мінімальної ціни продажу або безпосередньо юридичній або фізичній особі.

{Частина статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

12. Активи банку, що залишилися на кінець процедури ліквідації банку, у разі незадоволення вимог усіх черг кредиторів банку реалізуються уповноваженою особою Фонду шляхом проведення конкурсу (аукціону) без обмеження мінімальної ціни продажу.

{Частина статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

13. Вимоги банку за кредитним операціями, цінними паперами, що куплені банком, дебіторськими зобов’язаннями, погашення яких за результатами аналізу документів уповноваженою особою Фонду становить менше 5%, списуються уповноваженою особою Фонду з балансу банку";

{Частина статті 51 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

Стаття 52. Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів

1. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов’язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п’ятої статті 12 цього Закону;

{Пункт 3 частини першої статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5411-VI від 02.10.2012}

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім’я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

8) вимоги за субординованим боргом.

2. Оплата витрат, пов’язаних із здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом. До цих витрат, зокрема, належать:

1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії, призначення уповноваженої особи Фонду та інформації про реалізацію майна банку;

2) витрати, пов’язані з утриманням і збереженням активів банку;

3) витрати на оцінку та реалізацію майна банку;

4) витрати на проведення аудиту;

5) витрати на оплату послуг осіб, залучених уповноваженою особою Фонду для забезпечення здійснення покладених на уповноважену особу Фонду функцій;

6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку;

7) витрати на охорону майна та приміщень банку.

3. Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право за погодженням з уповноваженою особою Фонду звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. У разі якщо обсяг коштів від реалізації заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом.

4. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від реалізації майна, недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги уповноважена особа Фонду не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

5. Фонд або уповноважена особа Фонду у разі, якщо оціночна вартість ліквідаційної маси банку, затвердженої Фондом, є меншою за вимоги кредиторів, які включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів,  звертається до пов’язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку з її вини шкоди, та пов’язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, завданої банку.

У разі отримання Фондом відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, установлений Фондом, Фонд звертається з такими вимогами до суду.

{Частина п'ята статті 52 в редакції Закону № 218-VIII від 02.03.2015}

6. У разі якщо після закінчення строку ліквідації залишилися нереалізованими активи банку і їх реалізація не вбачається за можливе, уповноважена особа Фонду (навіть за наявності незадоволених вимог кредиторів) здійснює списання таких активів або передає їх благодійним організаціям у порядку здійснення благодійництва.

{Частина шоста статті 52 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

7. Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається Фонду.

Стаття 52-1. Збереження документів

1. Уповноважена особа Фонду забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання усіх, у тому числі фінансово-господарських, документів неплатоспроможного банку протягом ліквідаційної процедури.

2. До завершення ліквідації неплатоспроможного банку уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України.

3. Національний банк України зобов’язаний прийняти документи неплатоспроможного банку на зберігання по мірі їх подання уповноваженою особою Фонду.

{Закон доповнено статтею 52-1 згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

Стаття 52-2. Спеціалізована установа

1. Спеціалізована установа створюється Фондом у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Статутний капітал спеціалізованої установи утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Виключним видом діяльності спеціалізованої установи є вжиття заходів для розрахунку з кредиторами неплатоспроможного банку за рахунок активів (майна) такого банку, переданого їй у порядку, встановленому цим Законом.

На спеціалізовану установу не поширюються вимоги, встановлені законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про інститути спільного інвестування".

Спеціалізована установа звітує Фонду за формами, у порядку та у строки, встановлені Фондом.

Система персоніфікованого обліку вимог кредиторів та активів (майна) неплатоспроможного банку, що передані спеціалізованій установі, повинна містити інформацію щодо кожного активу (зобов’язання), у тому числі його (їх) кількості вартості (суми заборгованості), черговості задоволення. Облік активів та зобов’язань неплатоспроможного банку, що були передані спеціалізованій установі, здійснюється окремо по неплатоспроможних банках.

3. Протягом ліквідаційної процедури уповноважена особа Фонду може передати спеціалізованій установі активи, щодо яких є ймовірність їх реалізації, та зобов’язання неплатоспроможного банку. Спеціалізована установа у строк, не більше трьох років, має вжити заходів для реалізації активів та розрахунку з кредиторами такого неплатоспроможного банку за рахунок переданих активів у порядку та черговості, встановлених статтею 52 цього Закону.

З дня передачі спеціалізованій установі активів, щодо яких є ймовірність їх реалізації, та зобов’язань неплатоспроможного банку уповноважена особа Фонду:

1) списує залишки активів неплатоспроможного банку та/або передає їх іншим організаціям у порядку здійснення благодійної діяльності;

2) складає ліквідаційний баланс банку та звіт і подає їх на затвердження виконавчій дирекції Фонду;

3) вживає заходів для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення неплатоспроможного банку як юридичної особи.

4. Після закінчення строку, встановленого у частині третій цієї статті, спеціалізована установа списує передані їй активи та/або передає їх іншим організаціям у порядку здійснення благодійної діяльності.

Вимоги кредиторів неплатоспроможного банку, що були передані спеціалізованій організації, не задоволені за недостатністю активів (майна) такого банку, вважаються погашеними.

{Закон доповнено статтею 52-2 згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

Стаття 53. Завершення ліквідації

1. За результатами проведення ліквідації банку уповноважена особа Фонду складає ліквідаційний баланс та звіт, які затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.

2. Ліквідація банку вважається завершеною, а банк - ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

3. У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повноваження уповноваженої особи Фонду припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт уповноваженої особи Фонду про завершення ліквідації банку.

Стаття 54. Оскарження рішень

1. Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

2. Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

Розділ IХ
КООРДИНАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ З НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ

Стаття 55. Співпраця та координація діяльності між Фондом та Національним банком України

1. Фонд та Національний банк України співпрацюють з метою забезпечення стабільності банківської системи України і захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків. З цією метою Фонд і Національний банк України укладають договір про співпрацю, який передбачає засади співробітництва цих установ у процесі регулювання і нагляду за діяльністю банків, застосування до них заходів впливу, інспекційних перевірок банків, здійснення заходів з виведення неплатоспроможних банків з ринку.

2. Фонд та Національний банк України своєчасно повідомляють один одному про будь-які спостереження та висновки щодо діяльності банків, які є необхідними для виконання покладених на них обов’язків. Національний банк України має протягом 10 днів з дня отримання відповідної інформації від Фонду надати Фонду перелік заходів, які планує вжити Національний банк України до банку, щодо якого виявлені ризики за результатами його діяльності.

{Частина друга статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

3. Фонд та Національний банк України мають право на отримання документів та інформації з питань, що належать до їх компетенції.

{Частина третя статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

4. Директор - розпорядник Фонду або особа, яка його заміщує, має бути запрошений на засідання Правління Національного банку України, на якому обговорюються питання здійснення нагляду за діяльністю банків та/або застосування до них заходів впливу. Директор - розпорядник Фонду або особа, яка його заміщує, обов’язково запрошується на засідання Правління Національного банку України, на якому обговорюється питання щодо віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

{Частина четверта статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

5. Фонд та Національний банк України з метою співпраці та координації своєї діяльності проводять оперативні наради не рідше одного разу на квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів.

6. Фонд та Національний банк України мають право порушувати питання про необхідність внесення змін до нормативно-правових актів один одного.

Стаття 56. Надання інформації для Фонду

1. Фонд має право отримувати від Національного банку України та органів виконавчої влади документи та інформацію, необхідну для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом.

{Частина перша статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

2. Національний банк України наступного дня після ухвалення відповідного рішення або отримання інформації інформує Фонд про:

1) внесення відомостей до Державного реєстру банків, надання або відкликання банківської ліцензії;

{Пункт 1 частини другої статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

2) застосування до банку заходів впливу;

3) рішення про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;

4) результати інспекційної перевірки проблемного банку та надає копії звітів інспекційних перевірок такого банку за останні 12 місяців;

{Пункт 4 частини другої статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

5) результати виконання проблемним банком заходів з фінансового оздоровлення.

3. Національний банк України щомісяця надає Фонду інформацію про діяльність та фінансовий стан банків, передбачену договором про співпрацю.

4. Національний банк України на запит Фонду надає документи та інформацію, у тому числі отриману під час проведення банківського нагляду, про операції банку, стан його ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також інші документи та інформацію, необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом.

{Частина четверта статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

Стаття 57. Надання інформації для Національного банку України та інших державних органів

1. Фонд надає Національному банку України у триденний строк після ухвалення відповідного рішення інформацію про:

1) порушення банком вимог, встановлених цим Законом, нормативно-правовими актами Фонду та законодавством України;

2) результати перевірки банку Фондом;

3) запровадження тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

4) затвердження плану врегулювання;

5) виконання плану врегулювання в цілому та окремих його етапів, включаючи створення перехідного банку, продаж неплатоспроможного банку або перехідного банку інвестору, передачу активів і зобов’язань неплатоспроможного банку приймаючому банку;

6) припинення тимчасової адміністрації банку та закінчення ліквідації банку;

7) ризики, виявлені у діяльності банків.

{Частину першу статті 57 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

2. Фонд зобов’язаний своєчасно надавати Національному банку України будь-які виявлені Фондом відомості та інформацію, що засвідчують порушення банками вимог законодавства України.

3. Фонд щокварталу та на першу вимогу Національного банку України надає інформацію про стан здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

4. Фонд надає Національному банку України інформацію та інші документи у строки та порядку, передбачені цим Законом.

5. Фонд надає на запит Державної служби фінансового моніторингу України додаткову інформацію, що стосується фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу неплатоспроможного банку, у тому числі в якому здійснюється процедура ліквідації.

Стаття 58. Безспірне списання своєчасно не сплачених сум зборів до Фонду

1. У разі несплати банком сум зборів до Фонду протягом одного місяця з дня сплати, встановленого цим Законом, Фонд має право звернутися до Національного банку України з вимогою щодо безспірного списання сум зборів до Фонду та нарахованої пені з кореспондентського рахунку банку.



вгору