Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік
Верховна Рада України; Закон, Програма, Перелік [...] від 20.05.20102278-VI
Документ 2278-17, чинний, поточна редакція — Прийняття від 20.05.2010
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8  9  ...  21
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Державну програму економічного
і соціального розвитку України на 2010 рік
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 33, ст.470 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Державну програму економічного і соціального
розвитку України на 2010 рік (додається).

Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 20 травня 2010 року
N 2278-VI

ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від 20 травня 2010 року N 2278-VI
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
НА 2010 РІК
(Антикризова програма)

ВСТУП
Державна програма економічного і соціального розвитку України
на 2010 рік (далі - Державна програма) розроблена відповідно до
положень програми Президента України В.Ф. Януковича "Україна для
людей" ( n0028697-09 ) та Угоди про створення Коаліції
депутатських фракцій "Стабільність і реформи" у Верховній Раді
України шостого скликання ( n0001001-10 ), прогнозних
макропоказників економічного і соціального розвитку України на
2010 рік, Цілей Розвитку Тисячоліття - Україна.
Методичною основою розроблення Державної програми є Закон
України "Про державне прогнозування та розроблення програм
економічного і соціального розвитку України" ( 1602-14 ).
Відповідно до результатів соціально-економічного розвитку
країни, наявних проблем та впливу очікуваних змін
зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної ситуації на національну
економіку у Державній програмі визначено термінові заходи Кабінету
Міністрів України, цілі, пріоритети соціально-економічного
розвитку та основні заходи щодо реалізації державної політики у
2010 році.
Частина I. Оцінка тенденцій економічного розвитку
у 2009 році
Криза, яка розгорталася у світі у 2008-2009 роках,
продемонструвала значний дисбаланс розвитку світової економіки та
структурну відсталість української економіки, її неготовність до
різких коливань попиту та загострення конкуренції на сировинних
ринках.
Україна відчула негативні наслідки світової
фінансово-економічної кризи з квітня 2008 року, по-перше, через
різке скорочення зовнішнього попиту, по-друге, через
неадекватність реакції попереднього Уряду на зміну ситуації, на
нові виклики.
Було допущено один з найбільших у світі спадів виробництва в
промисловості та будівництві, виробництві товарів широкого вжитку
для внутрішнього ринку. Різко подорожчав імпортований природний
газ, що призвело до значних збитків підприємств металургійної,
хімічної та інших галузей економіки.
Запроваджені Урядом Ю.В. Тимошенко заходи антикризової
підтримки підприємств не дали очікуваних результатів. Особливо це
проявилося у вугільній промисловості, де кошти, виділені державою,
були просто розбазарені, випуск вугілля істотно зменшився, а його
імпорт суттєво зріс.
Галопуючими темпами росли ціни на продовольство, падала
реальна заробітна плата, знецінювалися державні соціальні
гарантії. Держава не виконала свої власні зобов'язання з
рекапіталізації проблемних банків, а кредитні ресурси фінансового
ринку вимивалися через урядові запозичення.
Незважаючи на майже суцільне припинення фінансування
бюджетних програм з охорони здоров'я, облаштування медичних
закладів, розвитку спорту, зведення об'єктів Євро-2012, оновлення
інфраструктури, регіонального розвитку тощо попередній Кабінет
Міністрів України допустив значну кількість випадків нецільового,
неефективного витрачання коштів і разом з тим вдався до
безпрецедентного нарощування державного боргу. За 2009 рік
державний борг виріс на 112 млрд гривень, видано державних
гарантій за кредитами на суму 54,7 млрд гривень. Раціональне,
продумане, ощадливе використання навіть обмежених ресурсів на
потреби реального сектора економіки дало б змогу загальмувати
кризу і уникнути непідйомних боргів.
Також попередній Уряд не забезпечив прийняття Державного
бюджету України на 2010 рік, провадячи розпорядження бюджетними
коштами в режимі "ручного управління".
Як наслідок, відбувся обвал фондового та валютного ринків
після стрімкого погіршення суверенних кредитних рейтингів України
провідними рейтинговими агентствами. Стрімкий відтік іноземного,
перш за все спекулятивного, капіталу з України, падіння доходів
підприємств розпочали процес глибокого деінвестування економіки.
Суттєве згортання експортного та внутрішньо орієнтованого
виробництва вже у IV кварталі призвело до падіння ВВП на 8
відсотків порівняно з IV кварталом 2007 року.
У 2009 році найбільш складні випробування лягли на
індустріальний комплекс України. Так, глибина падіння обсягу
промислового виробництва досягла 21,9 відсотка, тобто рівень
промислового виробництва повернувся на позначку 2003-2004 років.
У цілому в 2009 році можна умовно виокремити три періоди
падіння промислового виробництва:
перший період (січень-лютий) - продовження рецесійних
процесів у вітчизняному промисловому комплексі, розпочатих у III
кварталі 2008 року. Падіння виробництва у промисловості у січні
становило 33,8 відсотка, у січні-лютому - 32,6 відсотка. У цей час
не лише вплив світової фінансової кризи спричинив згортання
виробництва, а й невизначеність питання з газопостачанням на
початку 2009 року. Як наслідок, упродовж січня значна кількість
підприємств хімічної та металургійної галузей фактично не
працювала або працювала на мінімальній потужності;
другий період (березень-травень) - період певної адаптації
промислових виробників до кризових умов господарювання та
формування нових схем організації виробництва. Два місяці поспіль
кумулятивний показник залишався на одному рівні ("-" 31,8
відсотка, у січні-травні - "-" 31,7 відсотка). У цей період
виробникам доводилося вирішувати не лише проблеми втрати зовнішніх
ринків, а й проблеми, пов'язані із: (1) скороченням обсягів
фінансування майже з усіх джерел, але в першу чергу обмеженням
кредитування (встановлення більш жорстких умов отримання кредитів,
підвищення відсоткових ставок на кредити внаслідок погіршення
ліквідності банківських установ); (2) зменшенням попиту населення
у зв'язку із зниженням купівельної спроможності внаслідок як
реального падіння доходів населення (у цілому за рік доходи
населення скоротилися на 8,5 відсотка), так і згортання споживчого
кредитування на тлі підвищення вартості обслуговування раніше
отриманих валютних кредитів; (3) курсовою нестабільністю. Усе це
потребувало від виробників зміни фінансових та виробничих
стратегій і призвело за короткостроковий період до різкого
звуження не лише інвестиційної активності, а й виробничої через
обмеження обігових коштів, що вплинуло на виробництво
кредитозалежних та внутрішньоорієнтованих галузей (харчової
промисловості, торгівлі, машинобудування);
третій період (червень-грудень) - з початком пожвавлення
зовнішніх ринків сформувалася стала тенденція щомісячного
уповільнення кумулятивних темпів падіння виробництва (з 31
відсотка у січні-червні до 21,9 відсотка за підсумком 2009 року).
Крім того, причинами відновлення промислового зростання наприкінці
2009 року стали такі фактори як завершення періоду пристосування
виробників до нових складних умов господарювання і відповідно
перехід, як зазначалося, на нові схеми організації діяльності.
У цілому за підсумками 2009 року падіння виявилося значним: у
металургії - 26,7 відсотка, хімічній і нафтохімічній
промисловості - 23 відсотки, машинобудуванні - 44,9 відсотка,
харчовій промисловості - 6 відсотків. При цьому майже двократне
згортання машинобудівного виробництва пов'язано насамперед із
різким звуженням інвестиційного попиту на внутрішньому ринку.
Гальмування розвитку промислової діяльності вплинуло на зменшення
виробництва послуг транспорту і торгівлі, зокрема, відбулося
падіння обсягу вантажообороту - на 22,4 відсотка, обороту оптової
торгівлі - на 19,3 відсотка.
Причиною цього, як зазначалося, крім зовнішнього фактора,
став внутрішній - зменшення фінансових ресурсів в економіці. Тобто
криза у 2008-2009 роках не лише негативно вплинула на динаміку
виробництва, а й погіршила фінансовий стан підприємств, а отже -
їх кредитоспроможність. До того ж збільшення рівня тіньової
економіки з 29,4 відсотка на кінець вересня 2008 року до
34,9 відсотка за 2009 рік (розрахунки Мінекономіки) фактично
спричинило посилення податкового тиску на офіційно працюючу
частину підприємств та відволікання кредитних ресурсів на державні
запозичення в умовах недоотримання доходів через значну тінізацію.
У 2009 році продовжився відплив коштів фізичних та юридичних
осіб з банківської системи, який досяг 30 млрд гривень, або
8,8 відсотка від суми коштів, яка була на рахунках фізичних та
юридичних осіб на початку кризи. Слабкість банківської системи
України була спричинена такими факторами: переорієнтація банків у
передкризові роки на споживче кредитування (частка кредитів,
наданих населенню, починаючи з кінця 2004 року і до початку кризи
(серпень-вересень 2008 року) зросла у 2,2 раза - до 37 відсотків
від загального обсягу кредитів); стимулювання саме валютного
кредитування (частка кредитів, номінованих в іноземній валюті, на
початок вересня 2008 року становила 51 відсоток від їх загального
обсягу); невідповідність строків залучених депозитів та наданих
кредитів. У зв'язку з цим сальдований фінансовий результат
безпосередньо у фінансовій сфері склав "-" 37,6 млрд гривень.
Водночас відбувалося зниження обсягу кредитування економіки,
у результаті чого обсяг виданих банками кредитів за 2009 рік
уперше за останні десять років не лише не збільшився, а й
скоротився на 16,5 млрд гривень. Тобто за кризових умов 2009 року
українські комерційні банки не мали змоги кредитувати реальний
сектор економіки, який у той час потерпав від нестачі власних
фінансових ресурсів. Як наслідок, падіння виробництва у 2009 році
мало місце не лише в експортоорієнтованих секторах, а й у тих, що
орієнтовані на внутрішній ринок через нестачу обігових коштів.
Погіршення фінансового стану корпоративного сектору
економіки, різке зменшення прибутковості і кредитоспроможності
підприємств, підвищення вартості запозичень, а також високий
ступінь невизначеності щодо глибини та тривалості кризових явищ не
лише позначилися на здатності виконувати поточні зобов'язання, а й
стали основною причиною згортання інвестиційної діяльності. Як
наслідок, обсяги валового нагромадження основного капіталу реально
скоротилися на 46,2 відсотка в цілому за 2009 рік. В умовах
невиконання державного бюджету відбулося скорочення державних
інвестицій: капітальні видатки зведеного бюджету порівняно з
2008 роком зменшилися на 51,5 відсотка (їх частка у структурі
видатків зведеного бюджету знизилася з 13,3 відсотка до
6,5 відсотка).
У свою чергу низька інвестиційна активність реального сектору
економіки, відсутність довгострокового кредитування стали основною
причиною глибокого падіння у будівництві, яке становило, за
підсумками року, 48,2 відсотка.
Нині, в умовах поступового пожвавлення на світових ринках,
саме фінансовий сектор стримує остаточний вихід країни з кризи,
ускладнюючи фінансове становище реального сектору економіки через
затримку відновлення як короткострокового, так і інвестиційного
кредитування.
Застійні процеси в реальному секторі економіки та банківській
сфері супроводжувалися у 2009 році збереженням відносно високих
показників інфляційної динаміки, що не відповідало фазі депресії:
від'ємний приріст грошової маси не перешкоджав високій динаміці
споживчих цін, які, за підсумками року, зросли на 12,3 відсотка.
Лише за перші чотири місяці внаслідок "ефекту переносу"
девальвації національної валюти було "вибрано" більше ніж половину
річного індексу (106,9 відсотка), тоді як за травень-грудень
інфляція уповільнилася (105,1 відсотка).
Чинниками зростання цін стали: збільшення внеску
адміністративної складової (зростання тарифів на
житлово-комунальні послуги, акцизів на алкоголь), монополізація
економіки (через обмеженість конкуренції у деяких галузях
економіки звуження обороту покривалося за рахунок підвищення цін),
формування тенденції зростання цін на світових ринках
(енергоресурси).
Депресивні макроекономічні результати та високі параметри
інфляції відобразилися на динаміці індикаторів соціальної сфери.
Незважаючи на підвищення мінімальної заробітної плати у середньому
за рік на 20,8 відсотка, адекватного збільшення рівня середньої
заробітної плати не відбулося, оскільки підприємства вимушені були
коригувати операційні витрати, у тому числі за рахунок скорочення
витрат на оплату праці (через зменшення надбавок, премій та інших
заохочувальних виплат для працівників). За таких умов номінальне
зростання середньої заробітної плати штатних працівників становило
лише 5,5 відсотка, а з урахуванням показника інфляції падіння
реальної заробітної плати було зафіксовано на рівні 9,2 відсотка.
В умовах обмеженості фінансових ресурсів виробники наростили
заборгованість із заробітної плати, яка на 1 січня 2010 року
становила 1,47 млрд гривень.
У цілому 2009 рік закінчився падінням: ВВП - на
15,1 відсотка, обсягів промислового виробництва - на
21,9 відсотка, будівництва - на 48,2 відсотка, інвестицій в
основний капітал - на 43,7 відсотка (за дев'ять місяців
2009 року), експорту товарів та послуг - на 36,6 відсотка,
імпорту - на 43,7 відсотка, реальної середньомісячної заробітної
плати - на 9,2 відсотка. Індекс споживчих цін становив
112,3 відсотка, рівень безробіття збільшився до 8,8 відсотка.
Вперше за останні десять років в економіці збитки підприємств
перевищили прибутки на 31,6 млрд гривень.
Головними проблемами, що найбільш суттєво впливають на
розвиток економіки у 2010 році, є:
різке погіршення стану державних фінансів. За офіційними
даними, у 2009 році дефіцит державного бюджету становив лише
19,9 млрд гривень, або 2,2 відсотка ВВП, проте реально він досяг
розміру 103,8 млрд гривень, або 11,4 відсотка ВВП. До фактичного
дефіциту бюджету в обсязі 19,9 млрд гривень слід додати суми з
рекапіталізації банків (19,6 млрд гривень), капіталізації НАК
"Нафтогаз України" (24,4 млрд гривень), суми спеціальних прав
запозичень (15,7 млрд гривень) та обсяг невідшкодованих сум ПДВ
(24,2 млрд гривень);
погіршення якості ресурсної бази та кредитних портфелів
банків. Частка проблемних кредитів у сукупному обсязі кредитів,
наданих українськими банками, на кінець 2009 року, за офіційними
даними, досягла 9,4 відсотка порівняно з 2,3 відсотка на кінець
2008 року, а насправді - значно більше; проблемна заборгованість
зросла у 3,9 раза - з 18 млрд гривень до 69,9 млрд гривень; обсяг
депозитів через низьку довіру до банківської системи знизився на
8,4 відсотка;
збільшення рівня боргових зобов'язань на тлі зростання
вартості запозичень. За 2009 рік рівень валового зовнішнього боргу
досяг 88,9 відсотка від ВВП (54,6 відсотка від ВВП на кінець
вересня 2008 року); державний борг зріс до 23,2 відсотка від ВВП;
а з урахуванням гарантованого державою боргу - до 33 відсотків.
Поряд з цим фінансовим дисбалансом загострилися системні
проблеми, які не вирішувалися через зволікання з проведенням
реформ протягом останніх десятиліть, зокрема:
у соціальній сфері:
демографічна криза (загроза утворення дефіциту робочої сили,
передусім кваліфікованої; збільшення демоекономічного навантаження
на працездатне населення та соціальні статті бюджету у зв'язку із
старінням населення; гальмування науково-технічного прогресу);
соціально несправедлива та обтяжлива для бюджету система
пільг та субсидій населенню, що не забезпечуються фінансовими
можливостями держави;
незадовільний рівень та низька якість індивідуальних послуг,
що надаються населенню, передусім освітніх (брак новітніх
навчальних ресурсів, обмежений доступ до отримання повної
середньої освіти дітей з невеликих і віддалених від районного
центру шкіл, незабезпеченість педагогічними кадрами, проблеми
подальшої інтеграції вищої освіти України в Європейський освітній
простір) та оздоровчих (недостатня кількість кваліфікованих
медичних кадрів, неефективність профілактичних програм,
відсутність страхової медицини, недостатність високотехнологічного
обладнання для інтенсивної терапії та реанімації, неефективне
використання вже наявного обладнання та відсутність мотивації до
випуску такого обладнання в Україні, відсутність у переважній
більшості регіонів спеціалізованого медичного транспорту,
фельдшерських та фармацевтичних пунктів у сільській місцевості
тощо);
низький рівень продуктивності праці в економіці (відсутність
належної мотивації у працівників до легальної продуктивної
зайнятості, невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня
робочої сили потребам економіки та ринку праці; наявність тіньових
відносин на ринку праці);
у реальному секторі економіки:
низька конкурентоспроможність національної економіки
(консервативна сировинна залежна від зовнішніх ринків структура
виробництва; низький рівень впровадження інновацій та недостатня
інноваційна активність у цілому; висока енергоємність економіки;
значна зношеність основних фондів підприємств);
висока частка імпорту, навіть на традиційних для українських
виробників ринках агропродукції, металопродукції, легкої
промисловості;
зволікання із створенням сприятливого бізнес-середовища,
інвестиційного клімату для підприємницької діяльності, як
наслідок - недостатній рівень іноземних та внутрішніх інвестицій;
структурна (за термінами і валютою) невідповідність
банківської системи, неефективний розподіл капіталу та висока
доларизація економіки;
хронічний вплив політичних чинників на підтримку споживацької
моделі розвитку;
недосконале корпоративне управління, низький рівень доходів
від власності (матеріальної, земельної, інтелектуальної), що є
наслідком негараздів у корпоративних відносинах, нерозвиненості
фондового ринку;
низька ефективність приватизаційних програм та їх
інвестиційних результатів, інституту приватної власності,
незахищеність прав власників, інвесторів та кредиторів;
низька якість та безпека інфраструктури;
у зовнішньоекономічній сфері:
недостатня диверсифікація товарної структури експорту
(основну частку товарного експорту України становлять чорні метали
та вироби з них - 35-40 відсотків, щодо яких спостерігається стала
тенденція волатильності цін на світовому ринку) та географічної
структури експорту (ряд товарних груп і позицій експорту має
виключне спрямування на ринки країн СНД (переважно Росії);
переважна орієнтація зовнішньоекономічної торгівлі на країни
СНД;
висока та слабодиверсифікована енергозалежність;
збереження невигідних для нашої країни умов торгівлі та
загострення конкуренції на зовнішніх ринках (особливо це
стосується традиційного українського експорту - металів).
Безумовно, вирішити всі проблеми, що накопичувалися роками,
упродовж одного року неможливо. Однак виконання конкретних завдань
Державної програми соціального та економічного розвитку України на
2010 рік (Антикризової програми) дасть змогу закласти основи для
вирішення як проблем, пов'язаних із кризою, так і системних
проблем, накопичених за минулі роки. Україна повинна вийти з кризи
більш конкурентоспроможною, з міцним підґрунтям для стабільного
зростання.
Основними завданнями антикризової програми є: оздоровлення
державних фінансів та банківської системи, відновлення
кредитування реального сектору економіки, проведення глибоких
інституційних реформ, активізація інвестицій в модернізацію
економіки, створення сприятливих умов для підприємництва,
вирішення яких у комплексі сприятиме не лише виходу з кризи, а й
відновленню і закріпленню тенденції стійкого
соціально-економічного розвитку України та підвищенню добробуту
громадян.
Частина II. Термінові антикризові заходи
Кабінету Міністрів України
За перші сто днів роботи Уряду необхідно: вивести економіку
України із загрозливого фінансового стану (включаючи Пенсійний
фонд) та кредитного колапсу, відновити інвестування економіки, а
також співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями. Водночас
Уряд здійснить низку заходів, направлених на боротьбу з бідністю,
що активізує споживчий попит широких верств населення. Нарощення
інвестицій у модернізацію економіки та розширення внутрішнього
ринку стануть опорою для відновлення стійкого зростання економіки
як у 2010 році, так і в майбутньому.
Пріоритет 1. Оздоровлення державних фінансів
Одним із основних завдань у роботі Уряду в перші 100 днів є
розроблення реалістичного та збалансованого бюджету на 2010 рік,
що дасть змогу відмовитися від "ручного управління" державними
фінансами, повернутися до режиму плановості та прогнозованості,
забезпечити в повному обсязі фінансовими ресурсами заплановані
видатки та підвищити їх ефективність, збалансувати фінансові
потоки та забезпечити стійкість бюджетної системи.
Основним завданням є зменшення розриву між доходами та
видатками державного бюджету.
Цільовий індикатор: зменшення дефіциту державного бюджету у
2010 році до рівня не більше ніж 6 відсотків ВВП, покриття його
неемісійними джерелами.
Основні напрями дії:
Підвищення ефективності бюджетних витрат:
упорядкування державних цільових програм, зокрема:
проаналізувати якість виконання державних цільових програм та
ефективність використання головними розпорядниками отриманих
бюджетних коштів - Рахункова палата, Головне контрольно-ревізійне
управління;
скоротити перелік державних цільових програм, які
фінансуватимуться з державного бюджету, залишивши ті з них,
реалізація яких спрямована на вирішення невідкладних проблем у
2010 році (державні цільові програми, які не увійдуть до
зазначеного переліку, фінансувати переважно за рахунок інших
джерел надходження коштів (місцеві бюджети, кошти замовників
тощо) - Мінекономіки, Мінфін, інші центральні органи виконавчої
влади;
підготувати проекти нормативно-правових актів щодо
дострокового припинення діючих програм, які втратили свою
актуальність або їх виконання надалі є неефективним, - центральні
органи виконавчої влади - державні замовники;
підготувати пропозиції щодо включення діючих (актуальних)
програм в укрупнену програму (за основними пріоритетами) -
центральні органи виконавчої влади - державні замовники;
внесення змін до показників, завдань і заходів Державної
цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної
частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу з метою концентрації
ресурсів на найбільш пріоритетних проектах - Мінекономіки,
центральні органи виконавчої влади;
встановлення жорсткого режиму економії бюджетних витрат,
зокрема:
за забезпеченням виготовлення бланків документів, які
виготовляються за кошти загального фонду Державного бюджету
України;
розробити план реорганізації установ бюджетної сфери з метою
підвищення ефективності державних послуг (перш за все за рахунок
використання впровадження інформаційних технологій і зменшення
звітності) та оптимізації чисельності зайнятих (перш за все за
рахунок пенсіонерів) - Мінфін, Головдержслужба, центральні та
місцеві органи виконавчої влади;
скорочення бюджетних витрат на субсидії шляхом встановлення
диференційованих тарифів на житлово-комунальні послуги залежно від
обсягів їх споживання - Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації,
органи місцевого самоврядування, Мінжитлокомунгосп, Мінекономіки,
Мінфін.
Покращення фінансової стійкості паливно-енергетичного
комплексу, зменшення бюджетних дотацій НАК "Нафтогаз України":
прийняти закон про Національну комісію з регулювання ринку
комунальних послуг, яка матиме адміністративну та фінансову
самостійність, з метою створення національного органу регулювання
тарифів на житлово-комунальні послуги - Мінжитлокомунгосп, НКРЕ,
Мінекономіки, Мінфін;
розробити детальний план стабілізації фінансового стану та
реформування НАК "Нафтогаз України" - Мінпаливенерго, Мінфін.
Оптимізація фіскального навантаження на реальний сектор
економіки:
підготувати проект Податкового кодексу України - Мінфін, яким
передбачити:
перехід до визначення податку на прибуток із застосуванням
методу зіставлення доходів та витрат платників податків з
урахуванням світового досвіду;
зниження ставки податку на прибуток підприємств;
перехід до застосування загальної системи оподаткування у
сфері страхової діяльності;
зниження ставки податку на додану вартість;
удосконалення системи адміністрування податку на додану
вартість та зменшення масштабів ухилення від його сплати;
забезпечення поетапного підвищення ставок акцизного збору з
метою адаптації вітчизняного законодавства до норм Європейського
Союзу;
встановлення ставок акцизного збору на компоненти бензинів на
рівні ставок на бензини;
запровадження податків на розкіш;
підвищення ефективності справляння податку з доходів фізичних
осіб шляхом визначення у податковому розрахунку суми зобов'язання
податкового агента щодо сплати нарахованого податку з доходів
найманих працівників;
впровадження непрямих методів визначення суми доходів
фізичної особи виходячи з розміру задекларованих доходів та
понесених витрат, наявності фінансових вкладень та інших
інвестиційних активів;
удосконалення системи оподаткування доходів самозайнятих осіб
(суб'єктів підприємницької діяльності та осіб, які здійснюють
незалежну професійну діяльність);
запровадження єдиного платежу - плати за користування надрами
для видобування корисних копалин замість двох діючих податкових
платежів (платежі за користування надрами для видобування корисних
копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за
рахунок державного бюджету);
перегляд базових нормативів усіх платежів за спеціальне
використання природних ресурсів та проведення їх щорічної
індексації;
скасування малоефективних загальнодержавних та місцевих
податків і зборів;
впровадження визначення плати за торговий патент у відсотках
від мінімальної заробітної плати з одночасним запровадженням для
пунктів продажу нафтопродуктів, скрапленого та стиснутого
природного газу плати за торговий патент на кожний пістолет
паливороздавальних колонок;
запровадження податкових канікул для сімейного бізнесу;
підвищення податкового навантаження на доходи заможних
громадян шляхом переходу до оподаткування доходів фізичних осіб за
двома ставками;
розробити відповідно до кращої світової практики проект
Закону України про державні закупівлі - Мінекономіки;
підвищити ефективність процесів адміністрування податків та
зборів (обов'язкових платежів) - Державна податкова адміністрація,
Мінфін;
здійснити заходи з реформування податкової служби України в
рамках реалізації спільного з МБРР проекту "Модернізація державної
податкової служби України - 1" - Державна податкова адміністрація,
Мінфін;
розробити План відшкодування ПДВ експортерам - Мінфін.
Зменшення дефіциту Пенсійного фонду:
внести зміни до законодавства щодо: скорочення пільг із
сплати страхових внесків; розширення бази нарахування страхових
внесків; оптимізації максимальної величини заробітної плати
(доходу), з якої сплачуються страхові внески, та розміру пенсій;
поетапного переходу до єдиних правил призначення пенсій тощо -
Мінпраці.
Відновлення приватизаційних процесів великих підприємств:
подати до Верховної Ради України проекти законів України -
Фонд держмайна, Мінекономіки, Мінфін, Мін'юст, Держкомзем,
Антимонопольний комітет, Державна комісія з цінних паперів та
фондового ринку:
про Державну програму приватизації на 2010-2014 роки;
про внесення змін до деяких законів України з питань
приватизації, зокрема: про внесення змін до Закону України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ), про внесення змін до
Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств
(малу приватизацію)" ( 2171-12 ), про внесення змін до деяких
законодавчих актів України з питань приватизації та земельних
відносин і про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо приватизації державного майна, з метою:
створення чіткої, прозорої законодавчої бази з питань
приватизації державного майна, врегулювання та вирішення проблем
приватизації попередніх років;
уточнення формулювань та критеріїв віднесення об'єктів
державної власності до таких, що не підлягають приватизації, для
оптимізації структури державної власності;
удосконалення процесу передприватизаційної підготовки та
процесу прийняття рішення про приватизацію для розвитку та
забезпечення динамічності цих процесів;
визначення способів приватизації, які забезпечать підвищення
ефективності приватизації та прискорення цього процесу;
унормування питань продажу державними органами приватизації
земельних ділянок державної власності, на яких розташовані
об'єкти, що підлягають приватизації;
забезпечення прозорості та відкритості процесів приватизації
шляхом постійного інформування громадськості про процеси
приватизації;
посилення відповідальності нових власників об'єктів
приватизації за результати господарювання приватизованих
підприємств у післяприватизаційний період, удосконалення механізму
та посилення державного контролю за виконанням умов договорів
купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації;
збільшення надходження коштів до державного бюджету за
рахунок продажу земельних ділянок державної власності під
об'єктами, які були відчужені з державної власності, передачі в
оренду об'єктів нерухомості, що перебувають у державній власності,
разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, та
реалізації прав власності держави на землю через упорядкування
процесів розпорядження державними органами приватизації землями,
на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства,
господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать
частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та
законсервовані об'єкти, посилення керованості за цими процесами з
боку держави.
Упорядкування надання адміністративних послуг:
підготувати та подати проекти змін до відповідних
законодавчих актів України та внести зміни до власних актів
стосовно позбавлення повноважень з надання адміністративних послуг
державних підприємств, установ та організацій, що не мають статусу
бюджетних установ, та покладення таких повноважень на органи
виконавчої влади - міністерства, інші центральні органи виконавчої
влади;
здійснити з урахуванням Методики визначення собівартості
платних адміністративних послуг, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України від 27 січня 2010 року N 66 ( 66-2010-п ),
заходи щодо перегляду розмірів плати за надання цих послуг -
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада
міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.
Пріоритет 2. Оздоровлення банківської системи
Основним завданням є створення інституціональних передумов
для відновлення довіри населення до банківської системи та
розблокування кредитування реального сектору економіки.
Цільові індикатори: зростання депозитів та кредитування
реального сектору економіки.
Основні напрями дії:
Запровадження механізмів ефективного управління у державних
банках та банках, капіталізованих за участю держави
запровадити постійний моніторинг діяльності банків,
капіталізованих за участю держави, - Мінфін, НБУ (за згодою);
призначити незалежних директорів у наглядові ради трьох
капіталізованих банків, як це передбачено Меморандумом між НБУ і
Мінфіном, - Мінфін, НБУ (за згодою);
підготувати відповідно до узгодженого зразка та забезпечити
розгляд Експертно-аналітичною радою бізнес-планів капіталізованих
банків - Мінфін, Мінекономіки, НБУ (за згодою);
розробити системні механізми стимулювання кредитної
активності банків, у першу чергу банків, капіталізованих за участю
держави (визначення відповідних норм у бізнес-планах банків) - НБУ
(за згодою), Мінфін, Мінекономіки;
розробити проект Стратегії розвитку державних банків та
банків, капіталізованих державою, - Мінфін, Мінекономіки, НБУ (за
згодою);
сприяти активізації кредитування банками сільгоспвиробників,
зокрема в період проведення комплексу весняно-польових робіт,
виділення бюджетних коштів на здешевлення залучених кредитів -
Мінфін, Мінагрополітики, НБУ (за згодою);
сприяти пролонгації залучених підприємствами агропромислового
комплексу кредитів відповідно до заявлених обсягів -
Мінагрополітики, Мінфін, НБУ (за згодою).
Консолідація банківської системи:
переглянути вимоги нормативних актів Національного банку щодо
механізмів створення та діяльності санаційного банку, як
рекомендовано у спільних коментарях Світового банку і МВФ, - НБУ
(за згодою);
розробити проект постанови Кабінету Міністрів України про
затвердження Порядку надання та використання державної фінансової
допомоги фінансовим установам, як це передбачено Законом України
"Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) з урахуванням
рекомендацій Світового банку та МВФ - Мінфін;
затвердити і впровадити стратегію використання нових
інструментів реорганізації для швидкої реорганізації
неплатоспроможних банків, які не виконали вимог щодо збільшення
капіталу у 2009 та 2010 роках (шляхом розроблення і прийняття
відповідного нормативно-правового акта) - НБУ (за згодою), Мінфін;
провести повний перегляд нинішньої системи і процедур роботи
з проблемними банками - НБУ (за згодою), Мінфін;
підготувати законодавчі зміни щодо реорганізації проблемних
банків - НБУ (за згодою), Мінфін.
Зміцнення системи гарантування вкладів фізичних осіб:
завершити роботу над концепцією реформування ФГВФО та
сприяння прийняттю змін до законодавства щодо посилення ролі Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб у процесі реорганізації
банків - робоча група у складі представників ФГВФО, НБУ, Мінфіну,
Мінекономіки, Мін'юсту;
розробити план інституційного розвитку для ради ФГВФО -
робоча група у складі представників ФГВФО, НБУ, Мінфіну,
Мінекономіки, Мін'юсту.
Пріоритет 3. Стимулювання притоку інвестицій
Головні дії Уряду будуть зосереджені на реалізації за участю
міжнародних фінансових організацій проектів, пов'язаних з
проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи
2012 року з футболу, "зеленими інвестиціями", програм підвищення
енергоефективності, модернізації транспортної та муніципальної
інфраструктури. Водночас Уряд активізує діяльність з поліпшення
інвестиційного клімату та створить умови для залучення інвестицій
через механізм державно-приватного партнерства як на
загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.
Основним завданням є створення сприятливих умов для залучення
інвестицій.
Цільовий індикатор на 2010 рік:
приріст валового нагромадження основного капіталу на 9,5
відсотка;
приріст прямих іноземних інвестицій на 5 млрд доларів США.
Основні напрями дії:
Реалізація інфраструктурних проектів:
забезпечити реалізацію проектів будівництва об'єктів,
передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення
в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з
футболу ( 357-2010-п ) - центральні та місцеві органи виконавчої
влади;
забезпечити реалізацію інфраструктурних проектів у рамках
співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями
відповідно до "Стратегічних напрямів та завдань щодо залучення
міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними
фінансовими організаціями на 2009-2012 роки" ( 1156-2009-р ) -
центральні органи виконавчої влади;
сприяти прийняттю законопроектів:
про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення
вимог до статутного капіталу професійних учасників фондового
ринку - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
про внесення змін до деяких законів України щодо
удосконалення механізму державної реєстрації припинення
акціонерного товариства - Державна комісія з цінних паперів та
фондового ринку;
залучити кошти під "зелені інвестиції" та проекти з
підвищення енергоефективності.
Дерегуляція підприємницької діяльності:
зменшити кількість видів господарської діяльності, що
підлягають ліцензуванню пов'язаних із створенням об'єктів
архітектури, спростити порядок надання дозволу на виконання
будівельних робіт для індивідуальних житлових будинків, дачних,
садових будинків, прибудов до них та господарських споруд з
одночасним посиленням відповідальності за порушення містобудівного
законодавства (шляхом розроблення і прийняття відповідного
нормативно-правового акта) - Мінрегіонбуд;
скоротити перелік видів господарської діяльності, що
підлягають ліцензуванню, шляхом виключення з цього переліку видів
діяльності, що не становлять загрозу життю і здоров'ю громадян та
навколишньому природному середовищу (шляхом розроблення і
прийняття відповідного нормативно-правового акта) -
Держкомпідприємництво;
зменшити кількість контролюючих органів та встановити чіткі
норми щодо подання звітності та проведення перевірок
страхувальників - Держкомпідприємництво;
завершити створення єдиної системи державної реєстрації
юридичних осіб та усунути існуючі на даний час протиріччя між
положеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб
та фізичних осіб-підприємців" ( 755-15 ) та деякими іншими
законами, які регулюють, зокрема, порядок проведення державної
реєстрації та припинення окремих видів юридичних осіб -
Держкомпідприємництво, Мінекономіки;
запровадити систему електронної державної реєстрації
суб'єктів господарювання (шляхом розроблення і прийняття змін до
відповідних нормативно-правових актів) - Держкомпідприємництво,
Мінекономіки;
посилити відповідальність за порушення порядку видачі
документів дозвільного характеру дозвільними органами (шляхом
розроблення і прийняття відповідного закону) -
Держкомпідприємництво;
розробити проект Закону України про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо вдосконалення дозвільної системи у
сфері господарської діяльності та застосування норм
адміністративного права - Держкомпідприємництво;
скоротити перелік продовольчих товарів, ціни на які
підлягають державному регулюванню, та переглянути методи цінового
регулювання - Мінекономіки, Мінагрополітики,
Держкомпідприємництво;
затвердити критерії розподілу суб'єктів господарювання за
ступенями ризику їх господарської діяльності та переліки питань
для здійснення планових заходів - Держкомпідприємництво;
забезпечити безкоштовний доступ підприємців до
нормативно-правових актів, виконання вимог яких перевіряється
контролюючими органами, - Держкомпідприємництво.
Стимулювання регіональних "точок зростання" економіки та
залучення інвестицій:
провести підготовчу роботу для подальшого утворення в кожній
області не менше двох індустріальних (промислових) парків -
Мінпромполітики, Мінекономіки, Мінфін, обласні державні
адміністрації;
провести підготовчу роботу для подальшого утворення в
областях кластерів з метою виготовлення високотехнологічної та
енергоефективної продукції, а також споживчих товарів -
Мінпромполітики, Мінекономіки, Мінфін, центральні органи
виконавчої влади, обласні державні адміністрації;
запровадити режим "спеціальної митної зони" на територіях
перспективного розвитку із введенням спеціального
(преференційного) режиму ввезення (вивезення) на (з) територію
зони товарів для реалізації експортоорієнтованих інвестиційних
проектів - Мінекономіки, Мінфін, Мінпромполітики.
Забезпечення подальшої інтеграції України у європейську та
світову економічні системи:
сприяти прийняттю проекту Закону України про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо здійснення попереднього
документального контролю у пунктах пропуску через митний кордон з
метою передачі Держмитслужбі від інших контролюючих органів
повноважень на здійснення в пунктах пропуску через державний
кордон України державного ветеринарно-санітарного,
фітосанітарного, екологічного контролю окремих товарів та контролю
за переміщенням культурних цінностей, що ввозяться на митну
територію України, - Мінекономіки, Держмитслужба, МОЗ,
Мінагрополітики, Мінприроди, МКТ;
розробити проект Закону України про внесення змін до Закону
України "Про Митний тариф України" ( 2371-14 ) (яким
передбачається приведення товарної номенклатури Митного тарифу
України у відповідність з вимогами ГС-2007 без зміни ставок
ввізного мита) - Мінекономіки, Мінпромполітики, Мінагрополітики,
Мінтрансзв'язку, МОЗ, Мінпаливенерго, Мінфін, Мін'юст,
Держмитслужба;
сприяти прийняттю змін до Митного тарифу України ( 2371а-14,
2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ), яким передбачити зміну ставок
ввізного мита на окремі товари відповідно до рішень Митно-тарифної
ради України та приведення ставок до рівня міжнародних тарифних
зобов'язань в умовах членства в СОТ, - Мінекономіки;
сприяти прийняттю проекту Закону України про внесення змін до
деяких законів України щодо удосконалення порядку здійснення
операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах - Мінекономіки.
Частина III. Пріоритети соціально-економічної політики
на 2010 рік
1. Соціальна політика
1.1. Політика підтримки сім'ї, дітей та молоді
Основні проблеми:
Не завершено реформування системи соціальних послуг для
сімей, дітей та молоді, не створено умови для надання адресних та
якісних соціальних послуг безпосередньо за місцем проживання.
Не завершено формування правових, організаційних та
фінансових умов для забезпечення ефективного функціонування
цілісної системи захисту прав дитини.
Недосконалий механізм надання якісних послуг з оздоровлення
та відпочинку; неналежне функціонування стаціонарних дитячих
закладів оздоровлення та відпочинку, відсутність новозбудованих
закладів та інформаційного забезпечення їх діяльності, відсутність
доступного та ефективного ринку послуг з оздоровлення та
відпочинку дітей, недосконалість системи підготовки та підбору
спеціалістів для роботи у дитячих закладах оздоровлення та
відпочинку.
На сучасному етапі наявні проблеми зайнятості, криза
моральності та толерантності, прояви ксенофобії, поширення
наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління та наслідки, які їх
супроводжують: злочинність, ВІЛ/СНІД, соціально небезпечні хвороби
тощо у молодіжному середовищі.
Основні завдання:
Забезпечення правових, економічних та соціальних умов для
функціонування і зміцнення сім'ї, формування відповідального
ставлення батьків до виховання дітей.
Забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в
усіх сферах суспільного життя, протидія насильству за ознакою
статі та торгівлі людьми.
Підвищення ефективності державної підтримки вразливих верств
населення; реформування сфери надання соціальних послуг і
забезпечення соціального захисту населення.
Реалізація права дитини-сироти та дитини, позбавленої
батьківського піклування, на виховання в сімейному оточенні,
активізація національного усиновлення, запобігання бездоглядності
та безпритульності серед дітей, реформування інтернатних закладів.
Забезпечення дієвого контролю за підготовкою та проведенням
літнього оздоровлення і відпочинку дітей, підвищення рівня
виховного процесу та якості надання оздоровчих послуг дитячими
закладами оздоровлення і відпочинку.
Створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості
молоді.
Пропаганда та формування здорового способу життя.
Утвердження патріотизму, духовності, моральності та
формування загальнолюдських цінностей.
1.1.1. Забезпечення правових, економічних та соціальних умов
для функціонування і зміцнення сім'ї, формування відповідального
ставлення батьків до виховання дітей

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8  9  ...  21
наступна сторінка »