Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту
Постанова Кабінету Міністрів України; Правила від 18.02.1997176
Документ 176-97-п, поточна редакція — Редакція від 17.03.2018, підстава - 181-2018-п

     70. Замовник послуг зобов'язаний: 
до початку поїздки скласти у трьох примірниках список групи
дітей;
допускати до поїздки дітей, які зазначені у списках і не
мають протипоказань для далеких поїздок за станом здоров'я, що
підтверджується відповідною довідкою лікаря;
призначити для кожної групи з десяти дітей керівника,
відповідального за супроводження їх під час поїздки, а для групи з
30 і більше дітей - медичного працівника та провести інструктаж з
правил поведінки і техніки безпеки. { Пункт 70 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
71. Рух колони автобусів з організованими групами дітей
здійснюється відповідно до Правил дорожнього руху.
72. Замовник послуг зобов'язаний забезпечити дітей питною
водою, засобами медичної допомоги, а керівника групи телефонним
зв'язком і списком телефонних номерів служб екстреного виклику. { Пункт 72 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
( 983-2009-п ) від 09.09.2009; в редакції Постанови КМ N 708
( 708-2011-п ) від 29.06.2011 }
73. Керівник групи дітей зобов'язаний:
провести бесіду з дітьми, ознайомити їх з правилами поведінки
і техніки безпеки під час поїздки;
забезпечувати дотримання дітьми належного порядку під час
руху (діти повинні сидіти на призначених для цього місцях), а
також під час посадки (висадки) з автобуса;
забезпечувати посадку (висадку) дітей після зупинки автобуса
тільки з посадкового майданчика, а в разі його відсутності - з
тротуару або узбіччя, якщо це неможливо - з крайньої смуги
проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за
умови, що це безпечно і не створює перешкод іншим учасникам руху,
а також справності засобів аварійної світлової сигналізації;
проходити з організованою групою дітей тільки тротуарами та
пішохідними доріжками, а у разі їх відсутності - краєм проїзної
частини назустріч руху транспортних засобів і тільки у світлу пору
доби;
підписати після надання транспортної послуги дорожній лист,
замовлення на перевезення, зазначивши відстань, час початку та
закінчення роботи, а у разі зміни розкладу руху - її причину.
74. У разі настання несприятливих погодних і дорожніх умов,
виходу з ладу автобуса, виникнення загрози безпеці руху, а також
погіршення стану здоров'я водія необхідно припинити рух з
повідомленням про це автомобільного перевізника, який повинен
вжити заходів для доставки дітей до кінцевого пункту маршруту,
заміни автобуса, водія.
III. Перевезення ручної поклажі та багажу
75. Плата за перевезення ручної поклажі не справляється у
разі перевезення її у салоні автобуса:
міжміського або міжнародного сполучення - не більше однієї
одиниці ручної поклажі;
міського або приміського сполучення - не більше двох одиниць.
Ручна поклажа перевозиться у салоні автобуса під наглядом
пасажира.
За перевезення ручної поклажі у салоні автобуса понад норму з
пасажира справляється плата за тарифом, встановленим згідно із
законодавством.
У разі здавання ручної поклажі до багажного відділення
транспортного засобу за її перевезення справляється плата як за
перевезення багажу.
76. Багаж пасажирів перевозиться у багажному відділенні
автобуса (якщо це передбачено конструкцією автобуса) за плату.
У разі відсутності багажного відділення багаж перевозиться в
салоні автобуса (одна одиниця - безоплатно, решта - за плату
згідно з тарифом).
Багаж, що перевозиться в салоні автобуса, повинен бути
розміщений так, щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж
салону автобуса та не блокувати доступ до основних і аварійних
виходів.
Автомобільний перевізник може здійснювати перевезення багажу
вантажним автомобілем. Максимальна кількість місць багажу, що
приймається до перевезення, визначається автомобільним
перевізником, але не може бути менше двох одиниць від одного
пасажира.
77. Право на отримання багажу має пасажир, що здав його для
перевезення.
78. Пасажир під час здавання багажу для перевезення має право
оголосити його цінність, сплативши встановлену суму.
79. Після завершення перевезення багаж зберігається у
автомобільного перевізника протягом доби без оплати. За зберігання
багажу строком понад добу справляється плата за визначеним
автомобільним перевізником тарифом, якщо інше не передбачено
законодавством.
80. Багаж (його частина), не доставлений особі протягом 14
діб після надходження заяви про його видачу, вважається втраченим
і пасажирові, що оголосив цінність багажу, повертається
компенсація у зазначеному розмірі та плата, що справлялася за його
перевезення.
У разі коли цінність не оголошувалася, пасажирові
повертається плата, що справлялася за перевезення багажу, а розмір
компенсації визначається у судовому порядку.
81. Якщо втрачений багаж знайдено протягом року з дня подання
заяви про його видачу, автомобільний перевізник повинен повідомити
про це пасажирові. Пасажир може одержати такий багаж протягом 30
днів, повернувши автомобільному перевізникові гроші, виплачені як
компенсація за втрату багажу.
82. У разі виявлення втраченого багажу чи ручної поклажі
водій зобов'язаний за участю двох свідків скласти акт довільної
форми з детальним описом зовнішнього вигляду речей і здати їх
разом з актом автомобільному перевізнику.
Не затребувані протягом місяця у пункті призначення багаж чи
ручна поклажа вважаються знахідкою.
83. Особи з інвалідністю та інші маломобільні групи населення
мають право на безоплатне перевезення технічних та інших засобів
реабілітації, призначених для особистого пересування (крісла
колісні, палиці, милиці, ходунки тощо), а також собак-поводирів,
що супроводжують осіб з порушеннями зору. { Пункт 83 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
84. Не допускаються до перевезень:
небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і
такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів;
зброя та тварини, крім випадків, передбачених законом.
Перелік речей, які пасажирам забороняється перевозити на
маршрутах міського сполучення, встановлюється Правилами
користування міським пасажирським автомобільним транспортом.
{ Пункт 37 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 812
( 812-2017-п ) від 25.10.2017 }
85. Перевезення тварин пасажирським автомобільним транспортом
здійснюється в установленому законодавством порядку.
IV. Перевезення на таксі та легковими
автомобілями на замовлення
Перевезення пасажирів та їх багажу на таксі
86. Автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий
перевізник, які здійснюють перевезення пасажирів та їх багажу на
таксі (далі - послуги таксі), повинен дотримуватися вимог
законодавства про автомобільний транспорт та захист прав
споживачів. { Абзац перший пункту 86 із змінами, внесеними згідно
з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
Для надання послуг таксі автомобільні перевізники,
автомобільні самозайняті перевізники повинні мати зареєстровані
відповідно до законодавства транспортні засоби, відповідну
ліцензію і ліцензійну картку на кожний автомобіль, обладнаний
відповідно до встановлених технічних вимог. { Абзац другий пункту
86 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п
) від 09.09.2009 }
87. Автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий
перевізник, який надає послуги таксі, може укласти з іншим
суб'єктами господарювання договір про надання
інформаційно-диспетчерських послуг, а з органами місцевого
самоврядування - про користування стоянками таксі. { Пункт 87 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
88. Мережа стоянок таксі та вимоги до їх обладнання
визначаються Київською та Севастопольською
міськдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування
відповідно до їх повноважень за погодженням з уповноваженими
підрозділами Національної поліції. { Пункт 88 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 161
( 161-2017-п ) від 22.03.2017 }
89. Послуги таксі надаються громадянам у порядку черги на
стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення
(звичайне, термінове, нічне, усне, письмове чи по телефону).
90. Кількість пасажирів, що перевозиться в транспортному
засобі, не повинна перевищувати його пасажиромісткість.
91. Право на позачергове перевезення на таксі надається
вагітним жінкам, особам з інвалідністю, пасажирам з дітьми
дошкільного віку та особам похилого віку. { Пункт 91 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
92. Розрахунки за послуги таксі проводяться після закінчення
перевезення. На вимогу пасажира йому видається чек відповідно до
оплаченої вартості проїзду.
93. У разі одночасного перевезення кількох пасажирів сума, що
підлягає сплаті кожним з них, розраховується шляхом поділу
загальної суми вартості проїзду на кількість пасажирів пропорційно
відстані поїздки кожного. У разі зупинки таксі в дорозі з вини
водія час простою пасажирами не оплачується.
94. У салоні таксі дозволяється перевозити речі, які вільно
проходять через дверні отвори автомобіля (без зняття обмежників),
не псують і не забруднюють салон, не заважають водієві керувати
автомобілем і користуватися дзеркалом заднього виду.
Перевезення тварин на таксі здійснюється відповідно до вимог
законодавства.
У багажному відділенні таксі дозволяється перевезення
вантажу, загальна вага якого не перевищує передбачену технічною
характеристикою транспортного засобу, за умови вільного закриття
та/або відкриття кришки багажника.
95. Водій таксі несе відповідно до закону відповідальність за
псування або втрату прийнятого для перевезення багажу.
Особливості замовлення послуг
таксі за допомогою дистанційних засобів зв'язку
96. Організація надання послуг з перевезення на таксі та
легковим автомобілем на замовлення за попереднім замовленням за
допомогою дистанційних засобів зв'язку здійснюється суб'єктами
господарювання, які надають інформаційно-диспетчерські послуги
(далі - суб'єкт господарювання), уклали відповідні договори з
автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими
перевізниками.
Особам з порушеннями слуху суб’єкт господарювання здійснює
організацію надання послуг з перевезення шляхом надсилання
смс-повідомлення та/або забезпечення доступу до інформації (у разі
наявності) відповідно до Технічних вимог на створення
(модернізацію) офіційних веб-сайтів, що стосуються доступу до них
користувачів з вадами зору та слуху. { Пункт 96 доповнено абзацом
згідно з Постановою КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 } { Пункт 96 в редакції Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від
09.09.2009 }
97. Замовлення за допомогою дистанційних засобів зв'язку
здійснюється шляхом укладення договору між суб'єктом
господарювання та особою, що замовляє перевезення.
98. У разі замовлення послуги таксі необхідно визначити:
1) час і місце (адреса) подачі транспортного засобу;
2) кінцевий пункт маршруту (за бажанням замовника послуги);
3) час доставки у кінцевий пункт (за бажанням замовника
послуги);
4) контактний телефон замовника послуги;
5) вартість послуги з перевезення (за бажанням замовника
послуги);
6) інші основні характеристики обслуговування (за погодженням
сторін).
Суб'єкт господарювання, який надає інформаційно-диспетчерські
послуги, уточнює час, необхідний для здійснення перевезення, та
час подачі транспортного засобу з урахуванням особливостей
дорожньо-транспортної ситуації (погодні умови, період доби,
можливі ускладнення під час виконання замовлення).
99. Перед укладенням договору суб'єкт господарювання повинен
повідомити замовникові послуг (на його вимогу) про:
1) своє найменування та місцезнаходження;
2) адресу та номер телефону, за якими приймаються претензії
щодо неналежного рівня обслуговування;
3) основні характеристики послуги (час подачі транспортного
засобу, модель, номерний знак тощо);
4) ціну послуги та/або тариф на проїзд, включаючи плату за
подачу транспортного засобу, умови оплати послуги;
5) порядок розірвання договору. { Пункт 99 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
100. Параметри обслуговування та подана інформація (на
паперовому або електронному носії) заносяться в журнал реєстрації,
форма та порядок ведення якого затверджуються Мінінфраструктури.
{ Пункт 100 в редакції Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від
09.09.2009 }
Журнал реєстрації повинен зберігатися протягом одного року.
101. У разі укладення договору про замовлення послуги таксі
за допомогою дистанційних засобів зв'язку суб'єкт господарювання
відповідає за виконання його умов та надання достовірної і
своєчасної інформації про послугу.
102. Про порушення умов договору, що призвело до неможливості
надання або отримання послуги таксі в обумовлений строк, суб'єкт
господарювання, замовник послуг повідомляє в обов'язковому порядку
іншій стороні.
103. Якщо замовлення послуги перевезення на таксі прийнято не
пізніше ніж за 30 хвилин до визначеного часу його виконання і
суб'єкт господарювання не має можливості забезпечити виконання
замовлення, він зобов'язаний попередити про це замовника послуги
не пізніше ніж за 30 хвилин до визначеного часу подачі
транспортного засобу, а в разі, коли час від прийняття замовлення
до його виконання становить менш як 30 хвилин, - негайно.
Перевезення легковими автомобілями на замовлення
104. Для надання послуг з перевезення легковими автомобілями
на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний
перевізник зобов'язаний використовувати транспорті засоби, які
належать йому на праві власності чи користування, що
підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати
відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожен автомобіль.
105. Організація перевезення на замовлення здійснюється за
договором, який укладається між автомобільним перевізником,
автомобільним самозайнятим перевізником та суб'єктом
господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про
основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін,
форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного
засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного
обладнання.
Договір може бути укладений:
окремо на кожну послугу з визначенням часу та місця посадки
пасажира (групи пасажирів), місця та орієнтовного часу прибуття, а
також загального розміру оплати послуги;
на встановлений строк обслуговування з визначенням переліку
обов'язків, що покладаються на автомобільного перевізника,
автомобільного самозайнятого перевізника, виду оплати (подобова,
погодинна та/або покілометрова) з можливим продовженням строку дії
договору за домовленістю сторін.
Перевезення на замовлення також може здійснюватися за
попередньою домовленістю між автомобільним перевізником,
автомобільним самозайнятим перевізником та замовником послуг. { Пункт 105 в редакції Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від
09.09.2009 }
106. Послуги з перевезення на замовлення не можуть надаватися
на стоянках таксі та на шляху проходження транспортного засобу
особам, з якими не було попередньої домовленості про надання
послуги.
Вартість послуг визначається за попередньою домовленістю між
замовником послуг та суб'єктом господарювання або автомобільним
перевізником. { Пункт 106 в редакції Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від
09.09.2009 }
107. Автомобільному перевізнику, який надає послуги з
перевезення на замовлення, забороняється оформляти послугу та
здійснювати посадку пасажира:
на шляху проходження;
на зупинках транспорту, стоянках таксі;
у місцях, не передбачених договором.

{ Абзац п'ятий пункту 107 виключено на підставі Постанови КМ
N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }

{ Абзац шостий пункту 107 виключено на підставі Постанови КМ
N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }

108. Під час надання послуг з перевезення на замовлення не
дозволяється його облаштування (повністю або частково) з
відтворенням будь-яких ознак таксі.
Надання інформаційно-диспетчерських послуг
під час користування послугами з перевезення
пасажирів на таксі та легковими автомобілями
на замовлення
109. Суб'єкт господарювання, що надає
інформаційно-диспетчерські послуги, зобов'язаний забезпечити:
1) регулювання руху таксі у транспортній мережі міста;
2) прийняття та оформлення замовлень на надання послуг таксі
та послуг з перевезення на замовлення;
3) оформлення з автомобільним перевізником, автомобільним
самозайнятим перевізником договору у разі надання послуг з
перевезення на замовлення; { Підпункт 3 пункту 109 в редакції
Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
4) інформування про послуги, що надаються автомобільними
перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, наявний
рухомий склад, ціну та/або тариф на послуги таксі; { Підпункт 4
пункту 109 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
5) диспетчерське управління транспортними засобами
автомобільних перевізників, автомобільних самозайнятих
перевізників, які надають послуги таксі, згідно з укладеними
договорами; { Підпункт 5 пункту 109 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
6) рекламу послуг таксі та послуг з перевезення на
замовлення.
110. Суб'єктам господарювання забороняється:
укладати договори з автомобільними перевізниками,
автомобільними самозайнятими перевізниками, які не мають
відповідних ліцензій;
подавати недостовірну інформацію про вартість послуг і
технічні характеристики транспортного засобу. { Пункт 110 в редакції Постанови КМ N 983 ( 983-2009-п ) від
09.09.2009 }
V. Організація роботи автостанцій,
продаж та переоформлення проїзних документів
111. Рішення про відкриття або закриття автостанції
приймається її власником з обов’язковим інформуванням органу
місцевого самоврядування, на території якого розташовується
автостанція.
Організація роботи автостанції покладається на її власника.
{ Пункт 111 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
112. Функціонування автостанції можливе у разі її
відповідності вимогам статей 1, 28, 32, 36 Закону України "Про
автомобільний транспорт" ( 2344-14 ) та цих Правил.
Будівлі, споруди та територія автостанцій повинні відповідати
вимогам доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних
груп населення, установленим державними будівельними нормами,
стандартами і правилами. { Пункт 112 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
113. Власники автостанцій зобов’язані за зверненням
організатора перевезень подавати інформацію про кількість
виконаних автомобільними перевізниками рейсів на автобусних
маршрутах, які пролягають через автостанцію.
Організатори перевезень інформують власників автостанцій про
результати проведених конкурсів з перевезення пасажирів на
маршрутах, які пролягають через такі автостанції, протягом 10
робочих днів з дня прийняття рішення організатором регулярних
перевезень за такими маршрутами. { Пункт 113 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
114. Перелік послуг, які надаються автостанцією
автомобільному перевізникові, їх обсяги і вартість визначаються в
договорі, укладеному між ними. { Пункт 114 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
115. Продаж квитків здійснюється власником автостанції,
автомобільним перевізником, водієм чи іншим суб’єктом
господарювання, уповноваженим на це автомобільним перевізником чи
власником автостанції. { Пункт 115 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
116. За надання обов’язкових послуг, передбачених статтею 36
Закону України "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14 ), з осіб,
які придбавають квитки, справляється автостанційний збір, що
включається до вартості квитка. За надання зазначених послуг
додаткова плата з пасажира не стягується.
Розмір автостанційного збору визначається власником
автостанції на підставі економічно обґрунтованого розрахунку.
Розмір автостанційного збору для пасажирів, що придбавають
квитки у автомобільного перевізника, водія чи іншого суб’єкта
господарювання, уповноваженого на це автомобільним перевізником,
встановлюється за згодою автомобільного перевізника та власника
автостанції, з території якої пасажир повинен здійснити
відправлення.
Розмір автостанційного збору для пасажирів, що купують квитки
у суб’єкта господарювання, уповноваженого на це власником
автостанції, встановлюється в договорі, укладеному між
автостанцією і таким суб’єктом господарювання. { Пункт 116 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
117. Працівники автостанції, робота яких пов'язана з
обслуговуванням автомобільних перевізників та пасажирів, повинні
мати службові розрізнювальні знаки. { Пункт 117 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
118. У кімнаті матері і дитини надаються послуги пасажирам з
дітьми віком до 14 років і вагітним жінкам. { Пункт 118 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
119. Право на позачергове обслуговування на автостанції мають
особи з інвалідністю, громадяни похилого віку, вагітні жінки,
пасажири з дітьми дошкільного віку та інші визначені законом
особи.
Функції з надання допомоги особам з інвалідністю та іншим
маломобільним групам населення під час їх обслуговування на
автостанціях покладаються на окремих її працівників. Особи, на
яких покладено такі функції, проходять навчання щодо особливостей
обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп
населення. { Пункт 119 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
120. На території та у приміщеннях автостанції можуть бути
розташовані заклади торгівлі, громадського харчування, інші
заклади обслуговування громадян і автомобільних перевізників за
умови, що це не призводить до порушення технологічного процесу.
121. На автостанції розміщується обов’язкова візуальна
інформація, яка включає:
1) зовні будівлі:
вивіску біля входу з найменуванням автостанції, відомостями
про власника автостанції, графік роботи автостанції;
позначення платформ автобусів для посадки та/або висадки
пасажирів;
2) всередині будівлі:
інформаційне табло із зазначенням розкладу руху автобусів,
найменування автомобільного перевізника, транспортних засобів, на
яких будуть здійснюватися перевезення;
прізвище, ім’я та по батькові керівника автостанції та
працівника, на якого покладено функції з надання допомоги особам
інвалідністю та іншим маломобільним групам населення під час
обслуговування на автостанціях;
витяг із цих Правил у частині прав та обов’язків власника
автостанції, автомобільного перевізника, водія та пасажира;
відомості про місцезнаходження територіального органу у
справах захисту прав споживачів;
відомості про місце зберігання книги відгуків та пропозицій;
план автостанції із схемою евакуації людей та майна
автостанції на випадок надзвичайної ситуації;
відомості про місце розташування та графік роботи кімнати
матері і дитини;
схему розташування приміщень автостанції;
перелік послуг, що надаються автостанцією, та їх вартість;
перелік екстрених служб, органів контролю на автомобільному
транспорті та правоохоронних органів із зазначенням контактних
даних;
3) безпосередньо біля касового вікна:
прізвище, ім’я та по батькові касира;
перелік послуг, що надаються автостанцією, та їх вартість;
перелік екстрених служб, органів контролю на автомобільному
транспорті та правоохоронних органів із зазначенням контактних
даних;
перелік категорій громадян, які мають право на позачергове
придбання квитків;
інформація про порядок повернення квитків;
перелік категорій громадян, які мають право на пільговий
проїзд автомобільним транспортом;
графік роботи квиткових кас.
Візуальна інформація, розміщена на автостанції, повинна бути
надрукована на матеріалах з матовою поверхнею чітким шрифтом з
висотою літер не менше 15 міліметрів (60 кегль), який контрастує з
фоном (на жовтому чи білому фоні - чорний чи темно-синій шрифти),
та розміщена на висоті 1600 міліметрів від підлоги. { Пункт 121 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
122. Через систему гучного мовлення надається інформація про:
час відправлення та прибуття автобусів, графік роботи
квиткових кас та автостанції;
умови обслуговування осіб з інвалідністю та інших
маломобільних груп населення, матерів з дітьми під час
обслуговування на автостанціях;
відміну рейсу чи заміну автобуса, призначення додаткового
рейсу, зміни у графіку роботи квиткових кас. { Пункт 122 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
123. Особам надається інша необхідна інформація про умови
обслуговування, вартість та порядок надання послуг у довідкових
службах автостанції, а у разі їх відсутності - у касах продажу
квитків або у чергового автостанції.
Автостанція інформує водіїв автобусів про умови дорожнього
руху на ділянках маршрутів.
124. Відповідальність за здійснення заходів із забезпечення
безпеки руху транспортних засобів та переміщення пасажирів на
території автостанції покладається на власника автостанції.
Власники автостанцій несуть відповідальність згідно із
законом за якість та безпечність послуг, що надаються
автостанціями пасажирам і автомобільним перевізникам, доступність,
технічний та санітарно-гігієнічний стан будівель, споруд,
обладнання та території автостанції. { Пункт 124 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
125. Автомобільний перевізник повинен подати автобус на
автостанцію, де формується приміський маршрут, не пізніше ніж за
5 хвилин, міжміський або міжнародний - не пізніше ніж за 10 хвилин
до відправлення. { Пункт 125 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }

{ Пункт 126 виключено на підставі Постанови КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

{ Пункт 127 виключено на підставі Постанови КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

{ Пункт 128 виключено на підставі Постанови КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

{ Пункт 129 виключено на підставі Постанови КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }

130. Особи, що користуються пільгами з оплати проїзду
автобусами міжміського та/або приміського сполучення, звертаються
у квиткову касу автостанції для внесення відповідної позначки до
касової відомості та отримання квитка на пільговий проїзд.
131. Припинення роботи автостанції на час перерви на обід або
прибирання приміщень не допускається. Зал чекання, кімнати для
відпочинку, кімнати матері і дитини повинні бути відкриті для
пасажирів протягом усього робочого дня. Перерва на обід для
персоналу чергової зміни автостанції організовується за змінним
графіком. За наявності у приміщенні автостанції кімнат для
тривалого відпочинку водіїв і транзитних пасажирів доступ до них
забезпечується цілодобово незалежно від режиму роботи автостанції.
132. Графік роботи автостанцій встановлюється власником
автостанції з урахуванням пасажиропотоку і повинен забезпечити
можливість своєчасного продажу квитків пасажирам та відправлення
автобусів. { Пункт 132 в редакції Постанови КМ N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
133. Продаж квитків у пункті відправлення здійснюється з
моменту відкриття кас, на проміжних автостанціях - з моменту
надходження інформації про наявність вільних місць.
Продаж квитків припиняється за три хвилини до відправлення
автобуса.
134. Каси автостанцій здійснюють переоформлення квитків до
моменту видачі водію квитково-касової відомості у разі:
виникнення потреби у здійсненні поїздки автобусом, який
відправляється іншим рейсом;
заміни місця, зазначеного в квитку, на інше (за наявності
вільних місць).
За переоформлення квитка у строк понад одну добу до
відправлення з пасажира справляється плата.
Переоформлення квитка у строк менше однієї доби до
відправлення вважається поверненням квитка та придбанням іншого
квитка.
135. Особа, яка придбала квиток, має право на повернення його
в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній
вартості квитка, у разі:
відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі
відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж
зазначено у розкладі руху на автостанції.
136. У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус
міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до
його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові
повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору
за попередній продаж квитків.
У разі повернення квитка на автобус міжміського або
міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну
добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім
плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10
відсотків вартості проїзду.
У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за
дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення
автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається
сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній
продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до
відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його
відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за
продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків
вартості проїзду.
Пасажир має право на повернення квитка протягом трьох діб з
моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного
випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому
разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж
квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.
Квитки на автобуси приміського сполучення не
переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають
поверненню, крім випадків, визначених пунктом 135 цих Правил.
137. Кошти, що надійшли від продажу квитків і утримуються
згідно з пунктом 136 цих Правил у разі повернення квитка,
сплачуються на користь суб'єкта, який здійснив їх продаж.
У разі продажу та прийому квитків на проїзд різними
суб'єктами господарювання утримані кошти розподіляються між ними
рівними частинами.
Частина вартості проїзду, яка утримується згідно з пунктом
136 цих Правил, справляється на користь автомобільного
перевізника.
138. У разі коли пасажир не з'явився на посадку на проміжній
зупинці автобуса міжміського або міжнародного сполучення, керівник
автостанції (чи представник автомобільного перевізника у разі
відсутності автостанції) складає акт, в якому перелічуються
особисті речі, багаж і ручна поклажа пасажира. Крім керівника
автостанції (або представника автомобільного перевізника) акт
підписують два свідки події.
Зазначені в акті речі, багаж і ручна поклажа передаються на
зберігання до камери схову автостанції (найближчої автостанції у
разі здійснення зупинки не на автостанції), про що зазначається в
акті.
139. Речі громадян можуть тимчасово зберігатися в
стаціонарних камерах схову незалежно від наявності в них проїзних
документів. За зберігання речей у камері схову з їх власника
справляється плата.
140. Не дозволяється приймати на зберігання гроші,
коштовності, продукти харчування, поклажу з вибуховими, отруйними,
вогненебезпечними, їдкими, сморідними, наркотичними та іншими
небезпечними речовинами, а також речі, що можуть забруднити камеру
схову та предмети, які в ній зберігаються.
141. У разі коли пасажир втратив багажну квитанцію, що
підтверджує факт здачі речей на зберігання, або забув шифр чи
номер автоматичної камери схову, здана до камери схову річ
видається поклажодавцеві після пред'явлення доказів належності
йому такої речі з оформленням відповідного акта.
142. Строк, протягом якого зберігач зобов'язаний зберігати
речі, встановлюється власником автостанції.
Дії щодо забутих, знайдених і нерозпізнаних речей регулюються
Цивільним кодексом України ( 435-15 ).
За зберігання знайдених речей, а також за зберігання речей,
вилучених з камер схову після встановленого строку зберігання, з
їх власника справляється плата у разі їх розпізнання.
143. У разі здавання речей до камери схову з оголошенням
цінності зберігач має право вимагати пред'явлення речей для
визначення їх справжньої вартості.
У разі відмови пасажира пред'явити речі для огляду або
незгоди з оцінкою їх дійсної вартості речі до камери схову не
приймаються.
144. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі
або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються
протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у
разі доведення вини зберігача.
VI. Права та обов'язки учасників
транспортного процесу
145. Автомобільний перевізник зобов'язаний:
1) забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про
автомобільний транспорт та захист прав споживачів;
2) вживати заходів до забезпечення безпечної, зручної поїздки
пасажирів і зберігання та/або доставки багажу згідно з договором
перевезення і розкладом руху;
3) організувати проведення контролю технічного та санітарного
стану автобусів чи легкових автомобілів перед початком роботи,
крім автомобільного самозайнятого перевізника; { Підпункт 3 пункту
145 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
4) організувати проведення щозмінного передрейсового і
післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, крім
автомобільного самозайнятого перевізника; { Підпункт 4 пункту 145
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п )
від 09.09.2009 }
5) видавати водіям та іншим працівникам передбачені законом
документи;
6) мати документи для здійснення перевезень згідно із
законодавством;
7) утримувати транспортні засоби в належному технічному та
санітарному стані, забезпечувати їх своєчасну подачу для посадки
пасажирів і відправлення;
8) здійснювати перевезення пасажирів з використанням
сертифікованих транспортних засобів відповідного типу, на які
оформлені документи згідно із законодавством;
9) організовувати проїзд пасажирів до місця призначення за
маршрутом без додаткових фінансових витрат пасажирів, насамперед
осіб з інвалідністю, громадян похилого віку, вагітних жінок,
пасажирів з дітьми дошкільного віку, у разі припинення поїздки
через технічну несправність транспортного засобу чи настання
надзвичайної або невідворотної за даних умов події; { Підпункт 9 пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Постановами
КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009, N 181 ( 181-2018-п ) від
07.02.2018 }
10) здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів,
яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд;
11) надавати пасажирам достовірну і своєчасну інформацію про
найменування зупинок, можливі пересадки, розмір плати за проїзд
тощо;
12) компенсувати шкоду, заподіяну автомобільним перевізником
та/або екіпажем здоров'ю та майну пасажирів; { Підпункт 12 пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
13) забезпечувати попередній та поточний продаж квитків;
14) здійснювати обов'язкове особисте страхування пасажирів
від нещасних випадків на транспорті;
15) забезпечувати перед початком пасажирського міжнародного
автомобільного перевезення перевірку наявності у пасажирів
документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за
маршрутом слідування, та відмовляти у міжнародному перевезенні
пасажирам, які не пред'явили необхідні документи; { Підпункт 15
пункту 145 в редакції Постанови КМ N 672 ( 672-2011-п ) від
22.06.2011 }
16) виконувати вимоги цих Правил, Ліцензійних умов
провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів
автомобільним транспортом, Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п,
306а-2001-п ) та правил технічної експлуатації транспортних
засобів. { Підпункт 16 пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 181 ( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
146. Автомобільний перевізник має право:
1) скасовувати рейси транспортних засобів у разі виникнення
обставин, які він не міг передбачити і виникненню яких не міг
запобігти, з поверненням пасажирам (або замовнику послуг) коштів,
сплачених ними за перевезення;
2) обмежувати або припиняти перевезення в разі стихійного
лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації;
3) припиняти рух транспортних засобів у разі виникнення
загрози життю та здоров'ю пасажирів;
4) зазначати в багажній квитанції стан багажу, що має
зовнішні пошкодження, або відмовлятися від його перевезення в разі
заперечення пасажира проти внесення відповідної позначки;
5) вимагати від органу виконавчої влади чи органу місцевого
самоврядування, замовника послуг та автостанцій виконання умов
договору; { Підпункт 5 пункту 146 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }
6) брати участь у конкурсах на перевезення пасажирів на
маршрутах;
7) подавати організаторам регулярних перевезень пропозиції
щодо підвищення рівня організації обслуговування пасажирів;
8) надавати пасажирам пільги щодо оплати послуг з
перевезення;
9) пропонувати пасажирам додаткові послуги.
147. Водій автобуса зобов'язаний:
1) мати посвідчення водія на право керування транспортними
засобами відповідної категорії; { Підпункт 1 пункту 147 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 620 ( 620-2011-п ) від 09.06.2011 }
2) виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху
( 1306-2001-п, 306а-2001-п ) та правил технічної експлуатації
автобуса;
3) мати із собою і пред'являти для перевірки уповноваженим
особам передбачені законодавством документи;
4) дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху
автобуса;
5) приймати, розміщувати та видавати багаж пасажирам на
передбачених графіком руху зупинках;
6) стежити за виконанням пасажирами своїх обов'язків та
безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі;
7) здійснювати висадку пасажирів у разі заправлення автобуса
паливом під час виконання перевезення;
8) вживати необхідних заходів до забезпечення безпеки
пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман,
ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку, а також у
разі вимушеної зупинки на залізничному переїзді;
9) перевіряти під час посадки на приміському або міжміському
маршрутах наявність в осіб квитків на проїзд та квитанцій на
перевезення багажу;
10) зупиняти під час виконання рейсу в режимі маршрутного
таксі автобус для посадки на вимогу в місцях зупинки громадського
транспорту, а також в інших місцях, але не ближче ніж за 100
метрів від місця зупинки громадського транспорту, якщо це не
суперечить Правилам дорожнього руху ( 1306-2001-п, 306а-2001-п );
11) зупиняти автобус для посадки та висадки пасажирів на
відстані не більше ніж 0,05-0,1 метра від краю проїзної частини
дороги; { Підпункт 11 пункту 147 в редакції Постанови КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
12) пройти перед виїздом на маршрут медичний огляд,
забезпечити перевірку технічного стану і комплектності
транспортного засобу;
13) дотримуватися визначеного законодавством режиму праці та
відпочинку;
14) бути охайно одягненим, чемно поводитися з пасажирами;
15) оголошувати найменування і тривалість зупинки;
16) продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса у
передбачених законодавством випадках;
17) забезпечити у разі відставання пасажира від автобуса на
шляху прямування збереження його ручної поклажі, багажу;
18) у разі здійснення приміських, міжміських або міжнародних
перевезень надавати допомогу пасажирам з числа осіб з інвалідністю
та інших маломобільних груп населення в розміщенні ручної поклажі,
багажу, крісел колісних, палиць, милиць, ходунків та інших
особистих речей, а також під час посадки в автобус і висадки з
нього; { Підпункт 18 пункту 147 в редакції Постанови КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
19) у разі обслуговування пасажирів з числа осіб з
інвалідністю та інших маломобільних груп населення перевіряти
після прибуття їх до пункту призначення, чи здійснили такі
пасажири заплановану висадку та чи не забули багаж та/або ручну
поклажу, особисті речі; { Підпункт 19 пункту 147 в редакції Постанови КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
20) забезпечувати перевезення багажу в багажних відділеннях
автобуса (у разі їх наявності) або розміщення так, щоб не заважати
вільному проходу пасажирів уздовж салону автобуса та не блокувати
доступ до основних і аварійних виходів;
21) надавати допомогу особам з інвалідністю та іншим
маломобільним групам населення під час посадки в автобус і висадки
з нього, у тому числі особисто піднімати та опускати механічні
апарелі та механізми з метою створення умов для зручного
користування зазначеним транспортним засобом особами, які
пересуваються на кріслах колісних. { Пункт 147 доповнено підпунктом 21 згідно з Постановою КМ N 181
( 181-2018-п ) від 07.02.2018 }
148. Водій автобуса має право:
1) вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків;
2) перевіряти під час посадки в автобус на приміських,
міжміських та міжнародних маршрутах наявність квитків на проїзд і
квитанцій на перевезення багажу;
3) не видавати багаж, якщо пасажир не пред'явив квитанцію на
перевезення багажу;
4) не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні
вільні місця (крім випадків, коли в пасажира є квиток на місце в
салоні);
5) відмовити у разі виконання рейсів у режимі маршрутного
таксі у зупинці для посадки та/або висадки у місці, розташованому
на відстані ближче ніж 100 метрів від облаштованої зупинки
громадського транспорту, або на порушення Правил дорожнього руху
( 1306-2001-п, 306а-2001-п );



вгору