Про планування і забудову територій
Верховна Рада України; Закон від 20.04.20001699-III
Документ 1699-14, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 12.03.2011, підстава 3038-17
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
{ Закон втратив чинність на підставі Закону
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343 }
Про планування і забудову територій
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 31, ст.250 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 109-V ( 109-16 ) від 12.09.2006, ВВР, 2006, N 43, ст.412
N 434-V ( 434-16 ) від 12.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.70
N 703-V ( 703-16 ) від 22.02.2007, ВВР, 2007, N 21, ст.287
N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358
N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 17, ст.236
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257 }
{ Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1474-VI ( 1474-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 44, ст.656 -
зміни діють до 1 вересня 2012 року
N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486
N 2504-VI ( 2504-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 1, ст.5
N 2625-VI ( 2625-17 ) від 21.10.2010, ВВР, 2011, N 12, ст.73 }

Цей Закон встановлює правові та організаційні основи
планування, забудови та іншого використання територій і
спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з
урахуванням громадських і приватних інтересів. { Преамбула в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
територія - частина земної поверхні у визначених межах
(кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та
створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з
повітряним простором та розташованими під нею надрами;
планування територій - процес регулювання використання
територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної
документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень;
містобудівна документація - затверджені текстові і графічні
матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше
використання територій, з урахуванням яких визначається цільове
призначення земель; { Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
проектна документація - затверджені текстові та графічні
матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні,
архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а
також кошториси об'єктів будівництва;
Генеральна схема планування території України - містобудівна
документація, яка визначає концептуальні вирішення планування та
використання території України;
схема планування території - містобудівна документація, яка
визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого
використання відповідних територій адміністративно-територіальних
одиниць, їх окремих частин;
генеральний план населеного пункту - містобудівна
документація, яка визначає принципові вирішення розвитку,
планування, забудови та іншого використання території населеного
пункту;
детальний план території - містобудівна документація, що
визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших
ліній регулювання забудови, зон, у яких встановлюються планувальні
обмеження, розміщення та функціональне призначення об'єктів
містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів,
кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених
пунктів; { Абзац дев'ятий статті 1 в редакції Закону N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
проект забудови територій - документація, що поєднує
властивості містобудівної та проектної документації, яка
розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд;
об'єкти планування - територія України, території
адміністративно-територіальних одиниць або їх частини чи окремі
земельні ділянки;
суб'єкти планування - органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, а також фізичні та юридичні особи;
регіональні правила забудови - нормативно-правовий акт, яким
встановлюється загальний для територій і населених пунктів
області, Автономної Республіки Крим (крім міст Києва та
Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки
Крим, міст обласного значення) порядок планування, забудови та
іншого використання територій і окремих земельних ділянок;
місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт, яким
встановлюється порядок планування і забудови та іншого
використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік
усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого
використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон,
визначених планом зонування;
інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних,
транспортних споруд і комунікацій;
червоні лінії - визначені в містобудівній документації
відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та
запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території
мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення;
лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній
документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних
ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших
територій;
містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації,
в якому відповідно до державних будівельних та інших норм,
стандартів і правил, положень містобудівної документації
визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної
ділянки (об'єкта будівництва), обов'язкові для врахування при
відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об'єкта;
{ Статтю 1 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
намір забудови (земельної ділянки, території) - заява
(клопотання) фізичної або юридичної особи, подана у встановленому
законодавством порядку щодо забудови земельної ділянки або певної
території із зазначенням призначення будівлі, споруди та
орієнтовних характеристик забудови; { Статтю 1 доповнено абзацом
дев'ятнадцятим згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від
16.09.2008 }
замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності
або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому
законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для
здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення)
об'єкта містобудування; { Статтю 1 доповнено абзацом двадцятим
згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
громадське обговорення - процедура, спрямована на врахування
законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних
громад та держави при плануванні і забудові територій відповідно
до вимог цього Закону; { Статтю 1 доповнено абзацом двадцять
першим згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
громадські слухання - форма громадського обговорення проекту
містобудівної документації, місцевих правил забудови; { Статтю 1
доповнено абзацом двадцять другим згідно із Законом N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
погоджувальна комісія - комісія, що утворюється під час
проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень)
фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до
проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови і для
прийняття узгоджених рішень; { Статтю 1 доповнено абзацом двадцять
третім згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
проектна декларація - цей термін використовується у значенні
Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління
майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"
( 978-15 ). { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008 }
Стаття 2. Основні завдання планування і забудови територій
Основними завданнями планування і забудови територій є:
обгрунтування майбутніх потреб та визначення переважних
напрямів використання територій;
урахування державних, громадських і приватних інтересів під
час планування, забудови та іншого використання територій;
обгрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та
використання територій для містобудівних потреб;
забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів
сталого розвитку населених пунктів;
визначення і раціональне розташування територій житлової та
громадської забудови, промислових, рекреаційних, природоохоронних,
оздоровчих, історико-культурних та інших територій і об'єктів;
обгрунтування та встановлення режиму раціонального
використання земель та забудови територій, на яких передбачена
перспективна містобудівна діяльність;
визначення, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для
містобудівних потреб на основі містобудівної документації в межах,
визначених законом;
визначення територій, що мають особливу екологічну, наукову,
естетичну, історико-культурну цінність, встановлення передбачених
законодавством обмежень на їх планування, забудову та інше
використання;
охорона довкілля та раціональне використання природних
ресурсів;
регулювання забудови населених пунктів та інших територій.
Стаття 3. Організація планування територій
Планування територій здійснюється на загальнодержавному,
регіональному та місцевому рівнях.
Планування територій здійснюється відповідними органами
державної влади та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать
на праві власності чи праві користування, здійснюється їх
власниками чи користувачами у встановленому законодавством
порядку.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування з питань забудови та іншого використання територій,
вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для
містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом
відповідно до містобудівної документації за погодженням з
спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та
архітектури.
Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування
з питань забудови та іншого використання територій, прийняті в
межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для
суб'єктів містобудування.
Проведення експертизи містобудівної і проектної документації
здійснюється в порядку ( 522-2009-п ), що встановлюється Кабінетом
Міністрів України. { Частина шоста статті 3 в редакції Закону
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 4. Фінансування робіт з планування територій
Фінансування робіт з планування територій на
загальнодержавному рівні, розроблення експериментальної
містобудівної документації для населених пунктів та інших
територій України, розроблення нормативних документів з питань
планування і забудови територій, проведення найважливіших
науково-дослідних робіт здійснюються за рахунок коштів Державного
бюджету України.
Фінансування робіт з планування території Автономної
Республіки Крим, областей, районів, населених пунктів та інших
частин їх території може здійснюватися за рахунок коштів
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим або
відповідних місцевих бюджетів і передбачатися в них окремим
рядком.
Фінансування робіт з планування окремих земельних ділянок, на
яких фізичні чи юридичні особи мають намір здійснити нове
будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт
об'єктів містобудування або впорядкування територій, здійснюється,
як правило, за рахунок коштів цих осіб.
Фінансування робіт з планування територій, окремих земельних
ділянок може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених
законом.
Р о з д і л II
ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ
І РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ
Стаття 5. Планування територій на загальнодержавному рівні
Планування територій на загальнодержавному рівні полягає в
розробленні Генеральної схеми планування території України (далі -
Генеральна схема), якою передбачається раціональне використання
території України, створення та підтримання повноцінного життєвого
середовища, охорони довкілля, охорони здоров'я населення, охорони
пам'яток історії та культури, визначення державних пріоритетів
розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та
інженерно-транспортної інфраструктури.
Генеральна схема повинна містити:
аналіз стану використання території України та функціонування
систем розселення;
аналіз намірів та потреб використання окремих територій,
визначених у загальнодержавних програмах соціального, економічного
розвитку, інших державних програмах, схемах розвитку галузей
економіки;
аналіз санітарно-епідеміологічного та екологічного стану
регіонів і реалізації відповідних цільових програм, а також аналіз
заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля;
аналіз диспропорцій використання територій;
визначення територій за видами переважного використання;
напрями вдосконалення систем розселення та сталого розвитку
населених пунктів;
комплекс заходів по її реалізації.
За рішенням Кабінету Міністрів України можуть розроблятися
схеми планування окремих частин території України - кількох
областей, узбереж Чорного та Азовського морів, міжнародних
транспортних коридорів, прикордонних територій тощо.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в
межах своїх повноважень керуються Генеральною схемою під час:
підготовки проектів загальнодержавних програм соціального,
економічного розвитку України, інших державних програм - з питань
охорони земель, охорони здоров'я населення, охорони довкілля,
розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, збереження
історико-культурної спадщини, розвитку туризму;
вибору трас і проектування найважливіших транспортних,
енергетичних та інших інженерних комунікацій, будівель і споруд;
підготовки та розгляду висновків щодо розробленої
містобудівної документації на регіональному, а у випадках,
передбачених статтею 17 цього Закону, - місцевому рівні;
створення резерву територій, призначених для перспективних
містобудівних потреб загальнодержавного значення, та визначення
режиму використання земель;
підготовки пропозицій з питань
адміністративно-територіального устрою України;
вирішення інших питань використання територій.
Стаття 6. Розроблення та затвердження Генеральної схеми, схем
планування окремих частин території України
Розроблення Генеральної схеми, схем планування окремих частин
території України, визначених частиною третьою статті 5 цього
Закону, здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
Генеральна схема розробляється Кабінетом Міністрів України з
урахуванням затверджених схем планування територій на
регіональному рівні та подається на затвердження Верховній Раді
України.
Стаття 7. Планування територій на регіональному рівні
Планування територій на регіональному рівні полягає у
розробленні та затвердженні схем планування територій Автономної
Республіки Крим, областей, районів, регулюванні використання їх
територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про
дотримання містобудівної документації відповідно до закону.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні
ради в межах своїх повноважень приймають рішення про розроблення
схем планування територій відповідних
адміністративно-територіальних одиниць, а також їх окремих частин.
У схемах планування територій на регіональному рівні
визначаються заходи реалізації державної політики та враховуються
державні інтереси під час планування цих територій, їх історичні,
економічні, екологічні, географічні і демографічні особливості,
етнічні та культурні традиції.

{ Статтю 8 виключено на підставі Закону N 509-VI ( 509-17 )
від 16.09.2008 }

Стаття 9. Організація розроблення та затвердження схем
планування територій на регіональному рівні
Після прийняття відповідними радами рішень про розроблення
схем планування територій спеціально уповноважений орган з питань
містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, обласні,
районні державні адміністрації відповідно до своїх повноважень
протягом двох місяців:
оприлюднюють через засоби масової інформації відомості про
початок робіт, пов'язаних з розробленням схем планування територій
на регіональному рівні, визначають форму, місце, строк внесення
сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами,
а також фізичними та юридичними особами пропозицій (зауважень) до
технічних завдань цих схем;
визначають технічні завдання на розроблення схем планування
територій на регіональному рівні;
організують розроблення схем планування територій на
регіональному рівні.
Спеціально уповноважений орган з питань містобудування та
архітектури Автономної Республіки Крим, обласні державні
адміністрації відповідно до своїх повноважень протягом двох тижнів
після завершення робіт, пов'язаних з розробленням схем планування
територій на регіональному рівні:
повідомляють через засоби масової інформації про місце та
строки розгляду схем планування територій, а також про форми
подання пропозицій і порядок їх урахування;
подають спеціально уповноваженому центральному органу
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури схеми
планування територій Автономної Республіки Крим, областей для
проведення експертизи та надання висновку щодо їх затвердження.
Районні державні адміністрації після завершення робіт подають
на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних
державних адміністрацій схеми планування територій районів для
проведення експертизи та підготовки висновку щодо їх затвердження.
Схеми планування територій на регіональному рівні
затверджуються відповідними радами.
Схеми планування територій на регіональному рівні кількох
адміністративно-територіальних одиниць затверджуються спільним
рішенням відповідних рад.
Рішення про затвердження схеми планування територій на
регіональному рівні оприлюднюється через засоби масової
інформації.
Порушення встановленого цим Законом порядку розроблення схем
планування територій на регіональному рівні може бути підставою
для оскарження до суду рішень відповідних рад про їх затвердження.
Р о з д і л III
ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ
Стаття 10. Планування територій на місцевому рівні
Планування територій на місцевому рівні забезпечується
відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями
відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у
розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів,
схем планування територій на місцевому рівні та іншої
містобудівної документації, регулюванні використання їх територій,
ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання
містобудівної документації.
Розроблення, погодження та експертиза містобудівної
документації провадяться згідно з встановленими державними
стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному
законодавством.
Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою
радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих
рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких
необхідно внести відповідні зміни.
Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням ради,
яка затвердила містобудівну документацію, після погодження з
відповідним спеціально уповноваженим органом з питань
містобудування та архітектури.
Стаття 11. Схеми планування територій на місцевому рівні
Схеми планування територій на місцевому рівні визначають:
потреби у зміні меж населених пунктів, потреби в територіях,
передбачених для містобудівних потреб;
зонування територій для забудови та іншого використання;
планувальну структуру території;
інші питання, визначені державними будівельними нормами.
Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах
своїх повноважень вирішують питання планування, забудови та іншого
використання територій згідно із схемою планування територій
відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Схемами планування територій на місцевому рівні в разі
необхідності може визначатися доцільність розроблення генеральних
планів окремих населених пунктів.
Стаття 12. Генеральний план населеного пункту
Генеральним планом населеного пункту визначаються:
потреби в територіях для забудови та іншого використання;
потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і
пріоритетність забудови та іншого використання територій;
межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види
використання та забудови територій;
планувальна структура та просторова композиція забудови
населеного пункту;
загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори
його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного
і санітарно-гігієнічного стану;
території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні,
природоохоронні та інші обмеження їх використання;
інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.
Відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські,
селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень,
визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень
відповідними радами:
готують обгрунтовані пропозиції щодо встановлення та зміни
меж населених пунктів;
готують вихідні дані для розроблення планів
земельно-господарського устрою території населеного пункту та
іншої землевпорядної документації;
вирішують питання щодо розташування та проектування нового
будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального
ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій;
вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у
власність чи в користування земельних ділянок; { Абзац п'ятий
частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
організують розроблення та затвердження місцевих правил
забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої
містобудівної документації та проектів;
організують проведення грошової оцінки земель;
розробляють і затверджують місцеві містобудівні програми та
програми соціально-економічного розвитку населених пунктів;
організують роботу з проведення оцінки впливу діяльності
підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності
на стан довкілля та визначають шляхи та засоби зменшення цього
впливу;
узгоджують питання забудови та іншого використання територій,
в яких заінтересовані територіальні громади суміжних
адміністративно-територіальних одиниць;
встановлюють на відповідних територіях режим використання
земель, передбачених для містобудівних потреб;
вирішують інші питання.
Стаття 13. Детальний план території
Детальний план території розробляється згідно з генеральним
планом населеного пункту та визначає:
розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови;
розташування окремих земельних ділянок та об'єктів
містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність,
поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і
обмеження забудови земельних ділянок; { Абзац третій частини
першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
розташування інженерно-транспортної інфраструктури;
принципи формування архітектурно-просторової композиції
забудови;
інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.
Рішення про розроблення детальних планів території
приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та
архітектури відповідно до детального плану території подають
висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх
виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним
адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах
повноважень, визначених законом, щодо:
визначення земельних ділянок для розташування та будівництва
об'єктів містобудування та іншого використання;
вибору, вилучення (викупу), надання у власність або
користування (оренду) земельних ділянок;
визначення поверховості та інших параметрів забудови
території;
розроблення та затвердження місцевих правил забудови,
проектів забудови території, проектів розподілу території
мікрорайону (кварталу).
Стаття 14. План червоних ліній
Планом червоних ліній відповідно до генерального плану
населеного пункту, детального плану, даних Державного земельного
кадастру, містобудівного кадастру населеного пункту визначається
розташування червоних ліній.
План червоних ліній є складовою частиною генерального плану
населеного пункту (детального плану території) або може бути
окремою містобудівною документацією.
Відповідно до планів червоних ліній сільські, селищні, міські
ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених
законом, а також Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації у разі делегування їм таких повноважень:
встановлюють межі земель загального користування населених
пунктів;
вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у
власність або користування (оренду) земельних ділянок,
встановлюють на відповідній території єдині умови та обмеження
використання земель, визначених для містобудівних потреб;
визначають технічні умови для розміщення та утримання
інженерно-транспортної інфраструктури.
Стаття 15. Проект забудови території
Проект забудови території визначає:
розташування об'єктів містобудування, місцевих проїздів
відносно червоних ліній;
архітектурно-просторове вирішення, призначення, щільність,
поверховість та інші показники конкретних об'єктів містобудування;
показники та технічні вирішення інженерно-транспортної
інфраструктури;
потребу в проведенні інженерної підготовки території та обсяг
цих робіт;
місця та технічні вирішення під'єднання інженерного
обладнання об'єктів містобудування до зовнішніх інженерних мереж і
споруд;
організацію будівництва;
техніко-економічні показники та загальний кошторис забудови
території;
інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.
У разі необхідності у складі проекту забудови території може
розроблятися проект розподілу території.
Проект забудови території погоджується і затверджується як
проектна документація в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 16. Проект розподілу території
Проект розподілу території - це містобудівна документація,
яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з
метою розмежування земельних ділянок.
Проектом розподілу території визначаються площі та межі:
прибудинкових територій існуючих і запроектованих жилих
будинків;
земельних ділянок, на яких розміщують громадські споруди та
інші об'єкти містобудування;
надлишків земельних ділянок, призначених для подальшого
спорудження жилих і громадських будинків і споруд та іншого
використання (при розподілі території існуючої забудови);
територій загального користування;
територій обмеженого користування земельною ділянкою,
встановленого згідно з договором, рішенням суду або в іншому
визначеному законом порядку.
Рішення про розроблення та затвердження проектів розподілу
території приймаються відповідними радами.
Проект розподілу території є основою для визначення меж
земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування
будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної
документації та оформлення в установленому законодавством порядку
правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям,
а також встановлення меж земельної ділянки в натурі.
Площі окремих земельних ділянок та територій при розробленні
проекту розподілу території визначаються з урахуванням державних
будівельних норм і детального плану території (проекту забудови
території).
Порядок розроблення проектів розподілу території
встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Стаття 17. Врахування державних інтересів під час планування
і забудови територій на місцевому рівні
Врахування державних інтересів під час планування і забудови
територій на місцевому рівні полягає у визначенні потреби в
територіях, необхідних для розташування та утримання об'єктів
загальнодержавного значення, вирішення інших завдань реалізації
державної політики щодо використання територій.
Врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання
відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених
пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх
експертизи, здійснення державного контролю за плануванням,
забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних
ділянок у порядку, встановленому законодавством.
Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси
під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної
документації, визначаються згідно з законом відповідними
спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та
архітектури спільно з іншими спеціально уповноваженими на це
органами виконавчої влади.
Для міст Києва та Севастополя вимоги для врахування державних
інтересів під час розроблення генеральних планів та іншої
містобудівної документації визначаються спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та
архітектури за участю інших спеціально уповноважених на це
центральних органів виконавчої влади.
Порядок врахування вимог щодо забезпечення державних
інтересів під час планування і забудови територій на місцевому
рівні встановлюється в регіональних правилах забудови.

{ Статтю 18 виключено на підставі Закону N 509-VI ( 509-17 )
від 16.09.2008 }

Стаття 19. Режим забудови та іншого використання земель,
визначених для містобудівних потреб
На території населеного пункту відповідною радою
встановлюється режим забудови та іншого використання земель,
визначених для містобудівних потреб.
Режим забудови та іншого використання земель, визначених для
містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах
населених пунктів або місцевих правилах забудови.
Режим забудови та іншого використання земель, визначених для
містобудівних потреб, враховується при розробленні землевпорядної
документації.
Режим забудови та іншого використання земель, визначених для
містобудівних потреб за межами населених пунктів, встановлюється
відповідними радами.
Узгодження питань щодо забудови та іншого використання
земель, визначених для містобудівних потреб, в яких заінтересовані
суміжні територіальні громади, здійснюється на підставі угод,
відображається у схемах планування зазначених територій та
генеральних планах населених пунктів.
Встановлення режиму забудови та іншого використання земель,
визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення
права власності або права користування земельними ділянками, зміни
адміністративно-територіальних меж до часу вилучення (викупу),
надання цих ділянок для здійснення запланованої містобудівної
діяльності у встановленому законодавством порядку.
Р о з д і л IV
РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАНУВАННЯ, ЗАБУДОВИ ТА
ІНШОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ
Стаття 20. Нормативне регулювання планування, забудови та
іншого використання територій
Нормативне регулювання планування, забудови та іншого
використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових
актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативних
документів, регіональних і місцевих правил забудови.
Державні будівельні норми щодо планування і забудови та
іншого використання територій розробляє та затверджує спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань
містобудування та архітектури за погодженням з іншими центральними
органами виконавчої влади з питань, які належать до їх
повноважень.
Нормативно-правові акти інших центральних органів виконавчої
влади щодо планування, забудови та іншого використання територій,
що видаються в межах їх компетенції, затверджуються цими органами
після погодження із спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і
реєструються в установленому законодавством порядку.
Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з
питань планування і забудови територій є обов'язковими для
суб'єктів містобудування.
Стаття 21. Регіональні правила забудови
Регіональні правила забудови розробляються на основі типових
регіональних правил забудови, затверджених спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
архітектури та містобудування.
Регіональні правила забудови після їх погодження з
відповідними органами містобудування та архітектури, охорони
культурної спадщини, земельних ресурсів, природоохоронними,
санітарно-епідеміологічними органами затверджуються відповідно
Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.
Затверджені регіональні правила забудови підлягають оприлюдненню
через регіональні засоби масової інформації.
Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів
містобудування на території відповідного регіону, за винятком
населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських
рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів
відповідно до статті 22 цього Закону. { Стаття 21 в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 22. Місцеві правила забудови
Місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та
Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення
Автономної Республіки Крим.
Для сіл, селищ, міст районного значення відповідні ради
можуть розробляти місцеві правила забудови.
Місцеві правила забудови затверджуються відповідними радами.
Місцеві правила забудови повинні узгоджуватися з
регіональними правилами забудови.
Місцеві правила забудови складаються із текстової частини та
графічної частини - плану зонування.
У текстовій частині місцевих правил забудови визначається
перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого
використання земельних ділянок у межах окремих зон.
Для кожної окремої зони згідно з державними будівельними
нормами встановлюються єдині умови і обмеження забудови та іншого
використання земельних ділянок:
гранично допустимі поверховість будинків і споруд та
щільність забудови;
мінімальні відступи будинків і споруд від червоних ліній,
ліній регулювання забудови, меж суміжних ділянок;
вимоги до впорядкування доріг та під'їздів до будинків і
споруд, місць паркування транспортних засобів;
вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної
інфраструктури;
вимоги до озеленення та впорядкування територій;
вимоги до утримання будинків і споруд;
перелік обмежень використання земельних ділянок
(містобудівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних,
природоохоронних, історико-культурних);
інші вимоги, зазначені у статті 19 цього Закону.
На плані зонування встановлюється поділ території населеного
пункту на зони з допустимими та переважними видами використання
земельних ділянок.
На плані зонування не допускається відображення елементів,
які можуть перешкоджати вільному доступу до цього плану.
План зонування та перелік переважних і допустимих видів
забудови та іншого використання земельних ділянок розробляються
для всієї території населеного пункту або окремої його частини.
При розробленні землевпорядної документації враховуються
єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних
ділянок, визначені місцевими правилами забудови.
Місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення
питань розміщення об'єктів містобудування та надання вихідних
даних для їх проектування. { Частина дванадцята статті 22 в
редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 23. Забудова територій
Забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні
будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації,
капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів
містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств
(далі - будівництво).
Розміщення об'єктів містобудування на території населених
пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами
виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно
до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень
забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною
документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.
У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах
забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і
обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених
для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке
підлягає громадському обговоренню.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися
містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при
проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування.
Місцеві органи виконавчої влади або виконавчі органи
місцевого самоврядування вживають заходів щодо організації
комплексної забудови територій відповідно до вимог статті 25 цього
Закону.
Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з
вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної
документації.
При будівництві об'єктів знесення (у разі потреби) існуючих
будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування
збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних
ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній
будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з
урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів
земельних ділянок, будинків і споруд. { Стаття 23 в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 23-1. Особливості вирішення питань забудови
територій, пов'язаних із набуттям права
на земельні ділянки державної
та комунальної власності
У разі прийняття відповідним органом виконавчої влади або
органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання)
земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для
розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним
законодавством, зазначене рішення одночасно дає право на отримання
вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних
робіт у порядку, визначеному цим Законом.
Прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом
місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної
ділянки із земель державної чи комунальної власності для
розміщення об'єкта містобудування може бути здійснено одночасно із
затвердженням містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта
містобудування.
Підставою для розроблення містобудівного обґрунтування
розміщення об'єкта містобудування у випадках, передбачених
частиною третьою статті 23 цього Закону, є дозвіл (доручення, у
разі підготовки земельної ділянки до аукціону) відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що може бути
наданий одночасно із дозволом на розроблення проекту відведення
земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності. { Закон доповнено статтею 23-1 згідно із Законом N 800-VI
( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Стаття 24. Порядок вирішення питань забудови земельної
ділянки { Назва статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 800-VI
( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником
або користувачем за умови використання земельної ділянки за її
цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і
обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з
вимогами цього Закону.
Замовник, що має намір забудови належної йому на праві
власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним
особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або
органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо
намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються
призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики
забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні
роботи. { Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів
забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного
пункту, містобудівній документації.
У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до
переважного чи допустимих видів забудови відповідної території,
орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня
реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і
обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими
правилами забудови населеного пункту.
У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають
вимогам містобудівної документації та видам використання
території, встановленим місцевими правилами забудови, державними
нормами, орган місцевого самоврядування протягом місяця з дня
реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику висновок щодо цієї
невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів
забудови земельної ділянки.
У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах
забудови земельної ділянки за межами населеного пункту відповідний
орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у
двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає
заявнику згоду на розроблення містобудівного обґрунтування
розміщення об'єкта.
У разі якщо органи виконавчої влади або органи місцевого
самоврядування мають намір забудови з власної ініціативи або з
урахуванням пропозицій щодо намірів забудови вільних від забудови
територій, внесених фізичними чи юридичними особами, вони вправі
доручити відповідному органу земельних ресурсів і органу
містобудування та архітектури внести пропозиції щодо добору
земельних ділянок відповідно до земельного законодавства.
Добір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених
містобудівної документації та документації із землеустрою,
регіональних або місцевих правил забудови.
У разі намірів будівництва з ініціативи органів виконавчої
влади або органів місцевого самоврядування за межами населених
пунктів та за відсутності місцевих правил забудови вони можуть
доручити відповідному органу містобудування та архітектури
виконувати функції замовника з розроблення містобудівного
обґрунтування розміщення об'єкта, що підлягає громадському
обговоренню.
Містобудівне обґрунтування погоджується з відповідними
органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів,
охорони культурної спадщини, природоохоронним та
санітарно-епідеміологічним органом. Свої висновки зазначені органи
надають протягом місяця з дня подання на їх розгляд містобудівного
обґрунтування незалежно один від одного.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »