Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 237 до статті 485)
Верховна Рада УРСР; Кодекс України, Закон, Кодекс від 28.12.1960
Документ 1003-05, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 19.11.2012, підстава 4651-17
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8
наступна сторінка »  

                                                          

{ Кодекс втратив чинність на підставі Кодексу
N 4651-VI ( 4651-17 ) від 13.04.2012, ВВР,
2013, N 9-10, N 11-12, N 13, ст.88 }
Кримінально-процесуальний кодекс України
( від статті 237 до статті 485 )
( ст.1 - ст.93-2 ( 1001-05 )
( ст.94 - ст.236-8 ( 1002-05 )
Розділ третій
ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Г л а в а 23
ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДДЕЮ ( Назва глави 23 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 237. Питання, які з'ясовуються суддею при
попередньому розгляді справи
У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо
кожного з обвинувачених такі питання:
1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;
2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;
3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог
цього Кодексу;
4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання
запобіжного заходу;
5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження
дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього
Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до
судового розгляду.
За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи
законного представника, потерпілого чи його представника суддя
з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до
кримінальної відповідальності інших осіб.
За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника
суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для
кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу,
яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для
пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було
пред'явлено. ( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 986-VIII
( 986-08 ) від 30.08.72, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від
17.06.92, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000, в редакції Закону
N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з
29.06.2001 )

( Статтю 238 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

( Статтю 239 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

Стаття 240. Порядок попереднього розгляду справи
Попередній розгляд справи здійснюється суддею, який
визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 16-2
цього Кодексу, одноособово з обов'язковою участю прокурора. Про
день попереднього розгляду справи повідомляються також інші
учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора
щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в
судове засідання з'явились інші учасники судового розгляду, вони
висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цього
Кодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює свою
думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового
розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті.
При попередньому розгляді справи ведеться протокол. { Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-VIII
( 117-08 ) від 30.08.71; в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами,
внесеними згідно із Законами N 3150-IV ( 3150-15 ) від 30.11.2005,
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо запровадження
автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію
з 1 січня 2011 року, а щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }
Стаття 241. Строки попереднього розгляду справи
Справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не
пізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізніше
тридцяти діб з дня надходження її до суду. ( Стаття 241 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

( Статтю 242 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

( Статтю 243 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

Стаття 244. Рішення судді за результатами попереднього
розгляду справи
За результатами попереднього розгляду справи суддя своєю
постановою приймає одне з таких рішень:
1) про призначення справи до судового розгляду;
2) про зупинення провадження в справі;
3) про повернення справи прокуророві;
4) про направлення справи за підсудністю;
5) про закриття справи;
6) про повернення справи на додаткове розслідування. ( Стаття 244 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 245. Призначення справи до судового розгляду
За наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому
засіданні суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість,
виносить постанову про призначення справи до судового розгляду.
У постанові повинні бути зазначені: місце і дата її
винесення, посада і прізвище судді, прізвище, ім'я і по батькові
обвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, стаття
Кримінального кодексу, за якою пред'явлено обвинувачення, та
рішення з інших питань, пов'язаних з підготовкою справи до
розгляду.
Постанова судді оскарженню не підлягає. { Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 -
зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

Стаття 246. Повернення справи на додаткове розслідування
При попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи
чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи
законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх
представників своєю постановою повертає справу на додаткове
розслідування у випадках, коли під час порушення справи,
провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі
порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може
бути призначена до судового розгляду.
За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи
законного представника суддя вправі повернути справу на додаткове
розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності
інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий. За
клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя може
повернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявності
підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею
Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш
тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до
цього не було пред'явлено.
У постанові суддя зазначає підстави повернення справи на
додаткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повинні
бути проведені при додатковому розслідуванні. В постанові також
повинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодо
обвинуваченого.
Копія постанови протягом трьох діб після її винесення
надсилається сторонам.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони
можуть подати апеляції до апеляційного суду. { Стаття 246 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни
щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ - з 1 листопада 2010 року }

( Статтю 247 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

Стаття 248. Закриття справи
При наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною
першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу,
суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує
запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і
конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази,
зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
Копія постанови протягом трьох діб після її винесення
надсилається сторонам.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони
можуть подати апеляції до апеляційного суду. { Стаття 248 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1851-IX
( 1851-09 ) від 23.03.77, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами,
внесеними згідно із Законами N 2670-III ( 2670-14 ) від
12.07.2001, N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо
здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ - з 1 листопада 2010 року }
Стаття 249. Зупинення справи і направлення її за підсудністю
Коли при попередньому розгляді справи з'ясується, що
обвинувачений зник і місцеперебування його невідоме, суддя
виносить постанову про зупинення провадження в справі до розшуку
обвинуваченого.
У разі захворювання обвинуваченого, що виключає можливість
його участі в судовому розгляді справи, суддя своєю постановою
зупиняє провадження в справі до його видужання.
Встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого
вона надійшла, суддя виносить постанову про направлення справи за
підсудністю.
Постанова про зупинення справи чи направлення її за
підсудністю оскарженню не підлягає. { Стаття 249 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни
щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ - з 1 листопада 2010 року }
Стаття 249-1. Повернення справи прокурору
Суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо
прокурором були суттєво порушені вимоги статей 228-232 цього
Кодексу, для усунення виявлених порушень.
На постанову про повернення справи прокурору може бути подана
апеляційна скарга прокурором. { Кодекс доповнено статтею 249-1 згідно із Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

( Статтю 250 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

Стаття 251. Особливості попереднього розгляду в справах, які
порушуються за скаргою потерпілого
Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим
Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і
224 цього Кодексу).
Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити
справу, приймає одне із таких рішень:
1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає
вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її
особі, яка подала скаргу;
2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні
кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;
3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення
злочину, передбаченого частиною першою статті 27 цього Кодексу,
порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.
Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи
повинна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови
судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик
його в судове засідання.
Зустрічні обвинувачення в справах про злочини, зазначені в
частині першій статті 27 цього Кодексу, можуть бути об'єднані в
одну справу.
На постанову про відмову в порушенні кримінальної справи
протягом семи діб з дня її винесення особа, яка подала скаргу,
вправі подати апеляцію до апеляційного суду. ( Стаття 251 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

( Статтю 252 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

Стаття 253. Питання, які підлягають вирішенню суддею в
зв'язку з підготовкою справи до судового
розгляду
Прийнявши рішення про призначення справи до судового
розгляду, суддя вирішує такі питання:
1) про призначення захисника у випадках, коли його участь у
справі є обов'язковою;
2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;
3) про визнання особи законним представником обвинуваченого,
потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача,
відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час
розслідування справи;
4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов
не був заявлений під час розслідування справи;
5) про список осіб, які підлягають виклику в судове
засідання, та витребування додаткових доказів;
7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову;
8) про виклик у необхідних випадках перекладача;
10) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому
засіданні;
11) про день і місце судового розгляду справи;
12) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.
За наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду
відповідно до статті 299 цього Кодексу будуть досліджуватися лише
деякі докази або вони не будуть досліджуватися взагалі, суддя
вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати
лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання
від учасників судового розгляду.
Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду у
дослідженні в стадії судового розгляду доказів, якщо вони є
належними і допустимими. ( Стаття 253 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3780-XII
( 3780-12 ) від 23.12.93, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, в
редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває
чинності з 29.06.2001 )
Стаття 254. Вручення підсудному копії обвинувального
висновку і повідомлення про день розгляду
справи в суді
Копія обвинувального висновку і повістка про виклик до суду
вручаються підсудному під розписку не пізніше як за три доби до
дня розгляду справи в суді. У копіях обвинувального висновку та
додатках до нього, що вручаються підсудному, з метою забезпечення
безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх адреси
не зазначаються.
( Частину другу статті 254 виключено на підставі Закону
N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з
29.06.2001 )
Якщо зазначені в цій статті документи складено мовою, якою не
володіє підсудний, вони вручаються підсудному перекладеними на
його рідну мову або іншу мову, якою він володіє. Всі інші особи повідомляються про день розгляду справи в суді
в той же строк. Свідки, експерти, перекладачі викликаються до суду повісткою.
Особи, щодо яких були застосовані заходи безпеки, викликаються в
судове засідання виключно через орган, який здійснює ці заходи. Якщо підсудний неповнолітній, то копія обвинувального
висновку вручається йому і його законному представникові. ( Стаття 254 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 1381-XIV ( 1381-14 ) від
13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває
чинності з 29.06.2001 )
Стаття 255. Забезпечення права на ознайомлення з
матеріалами справи
Після призначення справи до судового розгляду суддя повинен
забезпечити прокуророві, підсудному, його захисникові,
потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони
про це заявлять клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами
справи, а цивільному відповідачеві і його представникові — з
матеріалами, що стосуються цивільного позову. Зазначені особи
мають право робити з матеріалів необхідні виписки. Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які
беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не
пред'являються. ( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV
( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 256. Строки призначення справи до розгляду в суді
Справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше
десяти діб, а у випадках складності справи — не пізніше двадцяти
діб з дня попереднього її розгляду. ( Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Г л а в а 24
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду
Суд першої інстанції при розгляді справи повинен
безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних,
потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові
докази, оголосити протоколи та інші документи. Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно,
крім часу, призначеного для відпочинку. ( Стаття 257 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3129-XII
( 3129-12 ) від 22.04.93 )
Стаття 258. Незмінність складу суду при розгляді справи
Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі
суддів, який може бути змінений лише у випадках, передбачених
законом, та з дотриманням порядку, встановленого частиною третьою
статті 16-2 цього Кодексу. Коли хто-небудь із суддів позбавлений
можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути
замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку,
за винятком випадків, передбачених статтею 259 цього Кодексу. Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи
відкладається. { Стаття 258 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо запровадження
автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію
з 1 січня 2011 року, а щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

{ Статтю 259 виключено на підставі Закону N 3388-VI
( 3388-17 ) від 19.05.2011 }

Стаття 260. Головуючий в судовому засіданні
Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням,
спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами
своїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосується
розглядуваної справи, і забезпечує належний високий рівень
судового процесу. Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти
дій головуючого, які обмежують або порушують їх права, це
заперечення заноситься до протоколу. ( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 261. Рівність прав сторін у судовому розгляді
Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий,
цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту
(підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач
і його представник) користуються рівними правами на заявлення
відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та
доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження
процесуальних рішень суду. ( Стаття 261 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 262. Участь підсудного в судовому розгляді
Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається
з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у
виняткових випадках: 1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється
від явки до суду; 2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено
покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути
у його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати
явку підсудного обов'язковою. ( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92 )
Стаття 263. Права підсудного під час судового розгляду
В судовому засіданні підсудний має право: 1) заявляти відводи; 1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених
законом; 2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе; 3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про
клопотання інших учасників судового розгляду; 4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи
документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і
витребування інших доказів; 5) давати показання по суті справи в кожний момент судового
слідства або відмовитися давати показання і відповідати на
запитання; 6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі; 7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові,
спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному
відповідачеві; 8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення
злочину і документів; 9) брати участь у судових дебатах; 10) звертатися до суду з останнім словом. ( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 3780-XII ( 3780-12 ) від
23.12.93, N 305/94-ВР ( 305/94-ВР ) від 20.12.94, N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 264. Участь прокурора в судовому засіданні
Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крім
випадків:
1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені
частиною першою статті 27 цього Кодексу;
2) коли він відмовився від підтримання державного
обвинувачення.
Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім
переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає
докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і
висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового
розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування
кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.
Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до
переконання, що дані судового слідства не підтверджують
пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися
від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. В
цьому випадку суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх
право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати
обвинувачення.
Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений цивільний
позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб
або державних інтересів. ( Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2857-XII ( 2857-12 ) від
15.12.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

( Статтю 265 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

Стаття 266. Участь захисника в судовому розгляді
Захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захисті
його законних інтересів. Захисник має право на побачення з
підсудним, бере участь у дослідженні доказів, порушує перед судом
клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів,
що виправдують підсудного або пом'якшують його відповідальність,
заявляє інші клопотання, викладає суду свою думку про клопотання
інших учасників судового розгляду. Захисник бере участь у судових дебатах, висловлюючи суду свою
думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність
обставин, які виправдовують підсудного чи пом'якшують його
відповідальність, а також свої міркування з приводу застосування
кримінального закону та міри покарання. ( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3780-XII
( 3780-12 ) від 23.12.93 )
Стаття 267. Участь потерпілого в судовому розгляді
Потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати
показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку
про клопотання інших учасників судового розгляду; давати пояснення
з приводу досліджуваних судом обставин справи; подавати докази,
задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним;
брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів,
документів, а в справах, зазначених у частині першій статті 27
цього Кодексу, - підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати
участь у судових дебатах.
У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий вправі
вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він
підтримує обвинувачення. ( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 268. Участь цивільного позивача і цивільного
відповідача в судовому розгляді
Цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники
мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти
відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших
учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у
дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення
злочину і його цивільно-правових наслідків.

( Статтю 269 виключено на підставі Указу ПВР N 117-VIII
( 117-08 ) від 30.08.71 )

Стаття 270. Участь перекладача в судовому розгляді
У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, в судове
засідання запрошується перекладач. При допиті німого або глухого запрошується особа, яка розуміє
їх знаки. Щодо цієї особи діють правила, встановлені цим Кодексом
для перекладача.
Стаття 270-1. Участь спеціаліста в судовому розгляді
У необхідних випадках в судове засідання може бути викликаний
спеціаліст, який бере участь у судовому слідстві стосовно до
правил, встановлених статтею 128-1 цього Кодексу. ( Кодекс доповнено статтею 270-1 згідно з Указом ПВР N 117-VIII
( 117-08 ) від 30.08.71 )
Стаття 271. Розпорядок судового засідання
Підтримання порядку під час судового засідання покладається
на головуючого. Учасники судового розгляду, а також інші особи, присутні в
залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати
розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні
встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що
свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.
За неповагу до суду винні особи притягаються до відповідальності,
встановленої законом. Питання про притягнення особи до
відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом
негайно після вчинення порушення, у зв'язку з чим у судовому
засіданні із розгляду кримінальної справи оголошується перерва. Всі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають
свої показання і роблять заяви стоячи. Відступати від цього
правила можна лише з дозволу головуючого. Особи молодші за шістнадцять років, коли вони не є
підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до
залу суду. { Стаття 271 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень
Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після
початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }
Стаття 272. Заходи, які застосовуються до порушників
порядку судового засідання
Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться
розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те,
що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу
засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання
підсудного за ухвалою суду можна видалити з залу засідання
тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У цьому
випадку вирок після його винесення негайно оголошується
підсудному. В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором,
громадським обвинувачем, захисником чи громадським захисником
головуючий робить їм попередження. При дальшому непідкоренні
будь-якої із зазначених осіб розпорядженням головуючого розгляд
справи за ухвалою суду може бути відкладено, якщо неможливо без
шкоди для справи замінити цю особу іншою. Одночасно суд повідомляє
про це відповідно вищестоящого прокурора, Міністерство юстиції
України, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення
порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний
позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть
відповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про
адміністративні правопорушення. ( Стаття 272 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, N 9166-XI ( 9166-11 ) від 04.05.90,
Законом N 3780-XII ( 3780-12 ) від 23.12.93 )
Стаття 273. Порядок винесення ухвал у судовому засіданні
В усіх питаннях, які вирішуються судом під час судового
розгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про направлення справи для
провадження додаткового розслідування, при вирішенні питань,
зазначених у статтях 276, 278 і 279 цього Кодексу, про закриття
справи, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, про
застосування заходів безпеки, про відводи і про призначення
експертизи, а також окремі ухвали виносяться судом у нарадчій
кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа, який
підписується всім складом суду. Всі інші ухвали можуть за розсудом суду виноситися або у
зазначеному вище порядку, або після наради суддів на місці з
занесенням ухвали до протоколу судового засідання. Ухвали, винесені судом під час судового розгляду, підлягають
оголошенню, крім ухвал, що виносяться в порядку, передбаченому
частиною третьою статті 52-1 і частиною першою статті 52-3 цього
Кодексу. При одноособовому розгляді справи в зазначених у цій статті
випадках суддя виносить постанови. ( Стаття 273 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від
17.06.92, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 274. Обрання, скасування або зміна запобіжного
заходу в суді
Під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав,
може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід
щодо підсудного.
При обранні запобіжного заходу у вигляді застави або тримання
під вартою суд повинен керуватися відповідними статтями глави 13
цього Кодексу. { Стаття 274 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4025-VI
( 4025-17 ) від 15.11.2011 }
Стаття 275. Межі судового розгляду
Розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і
тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. В разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене
обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому
обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил,
установлених в статтях 276, 277, 278 цього Кодексу. ( Стаття 275 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 276. Вирішення питання про нове обвинувачення
Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще
й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено,
суд за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, не
зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя - постанову,
якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора.
У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане з
початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа
повертається для додаткового розслідування.
Після додаткового розслідування справа направляється до суду
в загальному порядку.
На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення
сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду. { Стаття 276 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92; в
редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває
чинності з 29.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення
повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в
дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010
року }
Стаття 277. Зміна обвинувачення в суді
Під час судового розгляду до закінчення судового слідства
прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.
Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим буде порушено
правило обов'язковості проведення досудового слідства. У цьому
випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання
про повернення справи на додаткове розслідування.
Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення
потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює
нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор
оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і
законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх
представникам. Постанова долучається до справи.
Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування
кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш
тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд
роз'яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати
обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати
обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, а також у всіх інших
випадках, суд роз'яснює підсудному, що той буде захищатись в
судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає
розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному,
його захиснику і законному представнику можливості підготуватись
до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного
цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку
розгляд справи продовжується. { Стаття 277 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни
щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ - з 1 листопада 2010 року }
Стаття 278. Вирішення питання про притягнення до кримінальної
відповідальності іншої особи
Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила
будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності,
за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника
виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якими про
вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все
провадження в справі для проведення досудового слідства чи
дізнання. ( Стаття 278 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 279. Вирішення питання про притягнення до
відповідальності за завідомо неправдиві
показання, неправильний переклад і неправдивий
висновок
Одночасно з постановленням вироку суд своєю ухвалою, а суддя
постановою вправі поставити перед прокурором питання про
притягнення до відповідальності свідка, потерпілого, експерта або
перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи
неправильний переклад. ( Стаття 279 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 280. Відкладення і зупинення розгляду справи
Коли справа не може бути розглянута в даному судовому
засіданні в зв'язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в
зв'язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає
розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не
з'явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів. Коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів на
психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд
справи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного до
його розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо інших
підсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількох
осіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошується
ухвалою суду чи постановою судді. Коли необхідно відкласти розгляд справи, суд зобов'язаний до
закриття судового засідання вислухати всі клопотання учасників
судового розгляду і розв'язати їх. ( Стаття 280 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92 )
Стаття 281. Направлення справи на додаткове розслідування
Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів
неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце
лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути
усунута в судовому засіданні.
Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове
розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників
судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя
- постановою в нарадчій кімнаті.
Після додаткового розслідування справа направляється до суду
в загальному порядку.
На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення
сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду. { Стаття 281 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92,
N 3351-XII ( 3351-12 ) від 30.06.93; в редакції Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }
Стаття 282. Закриття справи
Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені
підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9,
10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу,
суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок
прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою,
закриває справу.
Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурор
відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не
бажає скористатися правом, передбаченим частиною другою статті 267
цього Кодексу.
Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу про злочин,
зазначений у частині першій статті 27 цього Кодексу, за примирення
сторін чи у зв'язку з неявкою потерпілого в судове засідання без
поважних причин.
На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення
сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду. { Стаття 282 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX
( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,
Законом N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону
N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з
29.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2670-III
( 2670-14 ) від 12.07.2001, N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 -
зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }
Г л а в а 25
ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
Стаття 283. Відкриття судового засідання
У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває
судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися. ( Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, N 305/94-ВР ( 305/94-ВР ) від 20.12.94 )

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8
наступна сторінка »