Закон України

“Про природно-заповідний фонд України”

Дата набуття чинності:
25 липня 1992 року

Згідно Закону природно-заповідний фонд - це ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

До природно-заповідного фонду Закон відносить:
  • природні території та об'єкти (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища);
  • штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

У статті 3 Закону наводиться класифікація заказників та пам'яток природи.

Закон встановлює форми власності на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки не підлягають приватизації.

Стаття 7 Закону встановлює правовий режим земель природно-заповідного фонду. На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватись:
  • у природоохоронних цілях;
  • у науково-дослідних цілях;
  • в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;
  • в освітньо-виховних цілях;
  • для потреб моніторингу навколишнього природного моніторингу.

Розділ ІІ Закону регулює питання управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду. Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища

Закон встановлює режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Законом передбачається створення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Ці охоронні зони створюються для забезпечення необхідного режиму охорони об'єктів природно-заповідного фонду та запобігання негативному впливу господарської діяльності на них. В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи.

Розділ V Закону присвячений науково-дослідній роботі на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду.

Згідно статті 44 Закону ефективна організація і функціонування природно-заповідного фонду забезпечуються на основі використання таких економічних засобів:
  • економічного обґрунтування організації та розвитку природно-заповідного фонду;
  • економічної оцінки територій та об'єктів природно-заповідного фонду, ведення їх кадастру;
  • диференційованого визначення джерел і нормативів фінансування організації та функціонування природно-заповідного фонду;
  • надання відповідним підприємствам, установам та організаціям, що забезпечують функціонування природно-заповідного фонду, податкових та інших пільг;
  • компенсації у встановленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про природно-заповідний фонд.

Фінансування заходів щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів, благодійних фондів, підприємств, установ, організацій та громадян. Для фінансування природоохоронних заходів можуть створюватися цільові екологічні фонди природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків.

Законом передбачений порядок створення  і оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 56 Закону державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це система необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об'єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду. Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду ведеться центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях за рахунок державного бюджету.

Також Закон встановлює відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.




       
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору